«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Щодо відсутності обставин, які вказують на подвійне притягнення особи до відповідальності за одне й те саме правопорушення Притягнення особи до адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків і залишення дітей без догляду, що мало місце в різні дати та мало різні наслідки, не є порушенням принципу non bis in idem (заборони подвійного притягнення до відповідальності за одне й те саме правопорушення). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11891»
«Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем) З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/81»
«Щодо відібрання біологічних зразків під час проходження медичного огляду для встановлення стану алькогольного сп'янніння Згідно із вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд водіїв-учасників дорожньо-транспортної пригоди є обов`язковим і ця процедура не є такою слідчою дією, як освідування особи у розумінні ст. 241 КПК, що регулює порядок освідування особи та ст. 245 цього Кодексу, яка вказує на необхідність дотримання вимог зазначеної статті в ході отримання біологічних зразків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10984»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилося, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6871»
«Застосування ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні не лише первісного, але й похідних доказів недопустимими Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в контексті ч. 1 ст. 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обумовити недопустимість доказу. Застосовуючи ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/234 Неможливість оцінки як доказів процесуальних рішень, змагальних документів (ст. 84 КПК). Відсутність підстав для застосування судом правила виключення похідних доказів (ч. 1 ст. 87 КПК) Процесуальні рішення у формі постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань, змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не є доказами в розумінні ст. 84 КПК та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості. Результати негласної слідчої (розшукової) дії, які були визнані недопустимими через порушення процедурного правила, передбаченого ст. 290 КПК, а не через істотне порушення прав і свобод людини, визначені частинами 1–3 ст. 87 КПК, не є підставою для визнання недопустимими похідних доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9380 Допустимість доказів, отриманих у результаті НСРД та розсекречених під час судового розгляду, за умови надання стороні захисту часу для ознайомлення Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду і сторона захисту в змагальному процесі могла представити суду свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, у сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. Сторона захисту не зазначила обставин, які б свідчили про те, що відкриття цих документів на стадії судового розгляду настільки обмежило можливості сторони захисту в підготовці захисту, щоб це вимагало визнання всіх результатів відповідної НСРД недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11856»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Допустимість як доказу протоколу слідчого експерименту у разі заперечення обвинуваченим відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту. Наслідки проведення слідчого експерименту у неналежній формі. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту за його участю, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4305»
«Визначення поняття «ефективність захисту» Ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду, бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов’язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4584 Цивільна відповідальність осіб, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди у кримінальному провадженні Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК. У разі, коли цивільний позов заявлено до кількох відповідачів, але матеріали щодо частини з них виділено в окреме провадження у зв’язку з їх перебуванням у розшуку, суд вирішує питання про стягнення шкоди солідарно з тих обвинувачених, щодо яких здійснюється судовий розгляд. При цьому особи, які відшкодували заподіяну шкоду, набувають права зворотної вимоги (регресу) до інших співучасників. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14932»
«Розмежування умисного вбивства і умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (спрямованість умислу, суб’єктивне ставлення до наслідків) Умисне вбивство слід відрізняти від заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за спрямованістю умислу винуватого, його суб’єктивним ставленням до наслідків своїх дій: у разі умисного вбивства настання смерті потерпілого охоплюється умислом винуватого, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/665»
«Застосування ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні не лише первісного, але й похідних доказів недопустимими Суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу в контексті ч. 1 ст. 87 КПК, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обумовити недопустимість доказу. Застосовуючи ч. 1 ст. 87 КПК при визнанні недопустимими похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/234»
«Обов`язок провести розслідування за заявою про погане поводження Для того щоб у компетентних органів виник обов`язок провести розслідування, заява про погане поводження має бути «небезпідставною», тобто особа, яка заявляє про погане поводження з нею, має навести конкретні обставини такого поводження і надати їм певне підтвердження або, - якщо це не можливо з об`єктивних причин, - повідомити інформацію, що дасть можливість перевірити, чи має заява певні підстави. Хоча доведення обґрунтованості заяви про погане поводження не може покладати на заявника надмірний тягар доведення, однак за відсутності будь-якої інформації, яку можливо перевірити, заява про погане поводження не може бути визнана «небезпідставною» і не створює обов`язку її розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4091 Процедура відмови затриманого від захисника Згідно з ч. 4 ст. 213 КПК, службова особа, яка здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це регіональний Центр з надання безоплатної правової допомоги. Якщо цього не зроблено, то відповідно до ч. 5 ст. 213 КПК, це зобов’язана зробити службова особа, зазначена у ст. 212 КПК. Стаття 54 КПК передбачає спеціальну процедуру відмови від захисника. Згідно з нею, у такому разі слідчий зобов’язаний організувати зустріч захисника з підозрюваним/обвинуваченим. Якщо після конфіденційної розмови підозрюваний особисто повідомляє захиснику про відмову, це фіксується у протоколі. Таким чином, для захисту затриманої особи від тиску та підтвердження добровільності відмови від захисника закон встановлює спеціальну процедуру: невідкладно після затримання має бути поінформований відповідний Центр з надання безоплатної правової допомоги, має бути призначений захисник, від якого затриманий може відмовитися лише після конфіденційної зустрічі з ним і в його присутності. Оскільки матеріали справи не містять документів, що підтверджують дотримання цієї процедури, Верховний Суд не може вважати, що добровільність відмови від захисника безсумнівно підтверджена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14310»
«Відсутність у прокурора обов’язку долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази Прокурор не зобов’язаний долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази. Сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9953 Щодо обов’язку слідчого чи прокурора допустити захисника до проведення слідчої дії Слідчий чи прокурор зобов’язані допустити захисника до проведення слідчої дії, а не забезпечити його обов’язкову участь, за винятком слідчих дій, під час яких можуть бути обмежені або порушені права та законні інтереси особи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11693 Зміна правової кваліфікації дій особи та повідомлення про підозру під час досудового розслідування КПК не заборонено зміну правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Повідомлення про підозру, у випадку виникнення підстав, може бути змінене слідчим чи прокурором шляхом ухвалення відповідної постанови. КПК не передбачено, що внесення змін у ЄРДР і зміна правової кваліфікації злочину мають здійснюватися виключно за погодженням саме керівника прокуратури та на підставі відповідної ухвали слідчого судді Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11722 Щодо визначення керівника відділу прокуратури як особи, яка зобов’язана затверджувати обвинувальний акт Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов’язкового затвердження обвинувального акта саме керівником відділу прокуратури Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11732 Вирішення питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду провадження судом присяжних Під час розгляду кримінального провадження судом присяжних головуючий суддя уповноважений одноособово вирішувати питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11733 Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду Під час судового розгляду суд не проводить слідчих (розшукових) дій, а кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11734 Відсутність підстав для відводу запасного присяжного у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату Запасний присяжний не позбавляється можливості виконувати свої обов’язки, передбачені ст. 386 КПК, у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату (який не входив до складу суду, яким здійснювався розгляд цього кримінального провадження). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13588 Законність складу суду при розгляді справи судом присяжних Якщо клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних було заявлено обвинуваченим на стадії підготовчого судового провадження, коли вже було визначено колегію суддів місцевого суду у складі трьох суддів, а подальший судовий розгляд здійснювався судом присяжних, такий склад суду є законним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13620»
«Щодо наслідків відсутності захисника під час обшуку та не роз'яснення права на правову допомогу особі, у якої проводиться обшук За вимогами ч. 1 ст. 236 КПК прокурор зобов`язаний допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. У той же час зазначені положення не містять обов`язку прокурора або слідчого роз`яснювати особі, у якої проводиться обшук, її права на правову допомогу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10852»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?