«Про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та принцип добросовісності КУзПБ не передбачено можливості подання боржником – фізичною особою виправлених декларацій необмежену кількість раз, як і не передбачено здійснення перевірки керуючим реструктуризацією виправлених…»
«Покладення судових витрат за результатами розгляду позову на уповноважену особу засновника (учасника) боржника, а не на особу чиї інтереси вона представляє Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, на відміну від особи, яка є представником учасника справи відповідно до…»
«Порядок розгляду судом грошових вимог контролюючого органу до боржника, заявлених у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов'язання чи штрафні санкції Аналіз приписів статті 129 ПК України зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу…»
«Щодо статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні), які виникли на підставі договору поруки Вимога кредитора в процедурі банкрутства — це процесуальне вираження права кредитора на виконання зобов’язання боржником, яке реалізується шляхом пред’явлення його в установленому законом порядку і має…»
«Щодо корпоративних прав засновників боржника Корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, їх інтереси у такій справі за приписами КУзПБ представляє…»
«Ставки судового збору за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру Джерело: База…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо розгляду грошових вимог податкового органу до боржника Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період,…»
«Про дискрецію господарського суду при вирішенні питання щодо подальшого руху справи про неплатоспроможність фізичної особи Логічне та філологічне тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУзПБ у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами…»
«Про розмір грошових вимог кредитора до майнового поручителя, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, та про врахування курсової різниці під час розгляду таких кредиторських вимог Розмір грошових вимог кредитора до майнового поручителя (щодо якого відкрито провадження у справі про…»
«Умови відкриття апеляційного провадження після розгляду справи та порядок встановлення тотожності доводів нової апеляційної скарги висновкам суду Для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність…»
«Підстави списання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу Системне тлумачення статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку» свідчить,…»
«Зупинення строку давності для стягнення контролюючим органом встановленого ст. 102 ПК України податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки Згідно з п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний…»
«Критерії фраудаторності правочину у процедурі банкрутства Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7391»
«Щодо визнання рішення загальних зборів учасників товариства та акта приймання-передачі майна недійсними зі спеціальних підстав Рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203, 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 21 б ЦК України. Рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами, що констатують певні факти, події, пов'язані з діяльністю товариства і їх не можна ототожнювати із договором або правочином, а тому до них не можна застосовувати статтю 42 КУзПБ та визнавати недійсними у межах справи про банкрутство. Виходячи з визначення правової природи рішень загальних зборів товариства, акт приймання - передачі майна сам по собі є лише одним із доказів, що підтверджує виконання товариством свого зобов'язання з передачі його учаснику, який вибув, майна на виконання протоколу загальних зборів учасників і не має ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України. Тож акт приймання - передачі майна не є правочином у розумінні статті 202 ЦК України, а відтак, не може бути визнаний недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6810»
«Щодо права на апеляційне оскарження прийнятого у справі процесуального рішення контролюючим органом Наслідки визнання боржника банкрутом, в тому числі щодо відсутності обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), як нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, не означають безпосереднього та безумовного впливу самої постанови про визнання боржника банкрутом на права, інтереси та (або) обов'язки контролюючого органу, а отже, і не дають безумовного права такому органу на апеляційне оскарження прийнятої постанови місцевого господарського суду. Оскільки скаржник не є учасником справи, права цієї особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені і питання про її права й обов'язки судом першої інстанції не вирішувалися, то така особа не наділена процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятого у цій справі процесуального рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6354»
«Щодо суб'єктів права на апеляційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство Лише після вчинення всіх передбачених КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (стаття 44 ГПК України), тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права і виконувати свої обов'язки в суді (пункт 56.16 постанови ВС від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6349»
«Щодо права уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника на оскарження судових рішень у справі про банкрутство Можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи. Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв'язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи. Для реалізації відповідного права суд зобов'язаний повідомити уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про судові засідання у справі про банкрутство, а також про судові засідання у справах, які розглядаються у межах справах про банкрутство. Такий обов'язок існує лише щодо уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка належним чином легітимована, тобто виникає з моменту постановлення ухвали суду про визнання такої уповноваженої особи учасником справи про банкрутство. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6355»
«Про поширення на фізичну особу, яка є майновим поручителем, статусу боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ Перелік підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, визначений частиною другою статті 115 КУзПБ, не є вичерпним, оскільки пунктом четвертим частини другої цієї статті передбачено можливість «існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)». При цьому право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не узалежнюється від наявності у сукупності всіх чотирьох підстав, передбачених частиною другою статті 115 КУзПБ. З огляду на те, що провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб здійснюється у порядку, визначеному КУзПБ для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, передбачених книгою четвертою названого Кодексу, а також на встановлені обставини у цій конкретній справі, на фізичну особу, що є майновим поручителем, поширюється статус боржника у справі про неплатоспроможність в розумінні КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5337»
«Умови для відкриття провадження у справі про банкрутство Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов’язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4804»
«Про перевірку керуючим реструктуризацією виправленої боржником декларації Аналіз пункту першого частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить про те, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації, надані боржником, та виявляє, чи наявна у цих деклараціях неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень. У разі виявлення керуючим реструктуризацією неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім'ї боржник має право виправити декларацію у строк, встановлений законом. Якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути недоліки поданих ним декларацій виявлені за наслідками їх перевірки арбітражним керуючим, настають наслідки, визначені пунктом першим частини сьомої статті 123 КУзПБ. Тож закон не передбачає перевірки керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5341»
«Визначення ставки судового збору за подання заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника Ставка судового збору за подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається у фіксованому розмірі відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а не пропорційно до визнаних судом вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12232»
«Щодо відмови новопризначеного розпорядника майна боржника від апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, поданої попереднім розпорядником майна Розпорядник майна у справі про банкрутство не є представником юридичної особи, а вважається самостійним учасником у справі про банкрутство, за винятком припинення господарським судом повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна (стаття 40 КУзПБ). При цьому обсяг повноважень, наданий арбітражному керуючому – розпоряднику майна боржника положеннями КУзПБ та ГПК України як учаснику у справі про банкрутство (зокрема, щодо оскарження судових актів, відмови від поданих скарг та ін.), не змінюється від зміни особи, яка призначена господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном боржника, тобто від зміни особи арбітражного керуючого. Тому є правильним висновок суду апеляційної інстанції про прийняття відмови новопризначеного розпорядника майна боржника від апеляційної скарги, зважаючи на те, що розпорядник майна не є представником, а також на відсутність осіб, що приєдналися до апеляційної скарги, і відповідно, їх заперечень та закриття апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 264 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5346 Щодо можливості відмови новопризначеного розпорядника майна підприємства-боржника від апеляційної скарги, яка була подана попереднім розпорядником майна Розпорядник майна у справі про банкрутство не є представником юридичної особи, а є самостійним учасником у справі про банкрутство, за винятком припинення господарським судом повноважень керівника або органу управління боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна. Водночас обсяг повноважень, наданий арбітражному керуючому – розпоряднику майна боржника положеннями КУзПБ та ГПК України як учаснику у справі про банкрутство (зокрема, щодо оскарження судових актів, відмови від поданих скарг та ін.) не змінюється від зміни особи, яка призначена господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном боржника, тобто від зміни особи арбітражного керуючого. Новопризначений розпорядник майна підприємства-боржника має право подати заяву про відмову від апеляційної скарги, поданої попереднім розпорядником майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5347»
«Набуття статусу уповноваженої особи засновників Відповідно до статті 1 КУзПБ до складу учасників у справі про банкрутство належить, зокрема, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Набуття статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника відбувається за певних умов: підтвердження рішенням загальних зборів повноважень цієї особи як уповноваженої на представництво інтересів учасників (засновників, акціонерів) боржника, а також у випадку володіння такою особою за загальним правилом більше як половиною статутного капіталу товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4878»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?