«Юрисдикція розгляду скарг на дії державного виконавця у виконавчому провадженні щодо боржника-банкрута Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника всі майнові спори та вимоги, вирішення яких може вплинути на розмір або склад ліквідаційної маси, підлягають розгляду господарським…»
«Юрисдикція спору між кредитором-юридичною особою та фізичною особою-поручителем за договором поруки про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним із юридичною особою Спір між кредитором-юридичною особою та фізичною особою-поручителем за договором поруки про стягнення заборгованості…»
«Особливості визначення складу суду у справі про банкрутство Підставами для передачі справи про банкрутство на розгляд в іншому складі суду є скасування постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та ухвал у справі про банкрутство, які…»
«Про скасування заходів забезпечення позову, який залишено судом без розгляду, у зв’язку з поданням позивачем заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність У разі залишення позову без розгляду припиняється розгляд судом спору між сторонами, що унеможливлює в подальшому…»
«Щодо визначення підсудності спору за позовом контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, укладених фіктивними підприємствами, що встановлено вироком суду Справи за позовами контролюючого органу про визнання недійсними правочинів, укладених підприємствами, які не здійснювали…»
«Про перегляд судових рішень у справах про банкрутство за нововиявленими обставинами Ухвала про передачу справи для подальшого розгляду у межах справи про банкрутство боржника не може бути переглянута за нововиявленими обставинами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Підписання електронного примірника судового рішення іншою особою при неможливості накладення КЕП суддею, який його ухвалив Згідно із ч. 8 ст. 233 ГПК України всі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням…»
«Щодо підстав для скасування рішень при апеляційному / касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду Не є підставою для скасування рішень при апеляційному / касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося…»
«Відсутність у суду повноважень на власний розсуд визначати відповідача у справі Чинне процесуальне законодавство не уповноважує суд на власний розсуд визначати (вказувати) особу, яка повинна відповідати за позовною вимогою (відповідача у справі), що становить виключну прерогативу особи, яка заявляє…»
«Про припинення заходів з управління арештованим майном та стягнення грошових коштів, які заявлені на підставі ст. 1212 ЦК України Національне агентство здійснює управління грошовими коштами, як активом, на який накладено арешт та переданим в управління в межах кримінального провадження на підставі…»
«Щодо встановлення спрощеного порядку розгляду справи у межах справи про банкрутство Відповідно до абз. 4, 5 ч. 2 ст. 7 КУзПБ заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи…»
«Про необхідність погодження з підприємством передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу, який закріплений за таким підприємством на праві господарського відання (оперативного управління) Складовою частиною процедури передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу є погодження такої передачі з…»
«Юрисдикція спору про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за позовом особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, який виник після 21 жовтня 2019 року Спір про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за позовом особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, який виник після 21 жовтня 2019 року, як майновий спір боржника підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство в господарському судочинстві. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7447 Застосування ст. 7 КУзПБ та ст. 20 ГПК України при визначення юрисдикції у справах про банкрутство КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили – процесуальними законами, які мають визначену законодавцем сферу правового регулювання. У разі колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7448»
«Щодо способу захисту порушеного права у випадку поділу майна боржника, яке вибуло з його власності не з його волі, а саме на підставі недійсного правочину Оскільки стосовно права власності боржника існують сумніви та претензії з боку третіх осіб – теперішніх формальних власників складових частин колишнього єдиного майнового комплексу та наявність у боржника відповідного права власності не визнається відповідачами, то права боржника підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України. У цьому випадку правильним способом захисту порушеного права боржника є саме заявлення вимоги про визнання права власності на складові частини єдиного майнового комплексу, на які він фактично поділений, та витребування цих чотирьох об'єктів нерухомості від кінцевих формальних власників. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6324 Застосування приписів статті 388 ЦК України у разі визнання правочину недійсним з підстав, визначених статтею 20 Закону про банкрутство Закон про банкрутство є частиною цивільного / господарського законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей спеціальний Закон (у цьому випадку стаття 20), норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. Установлення у статті 20 Закону про банкрутство спеціальних наслідків визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій боржника не перешкоджає застосуванню приписів статті 388 ЦК України. Можливість звернення до суду в порядку статті 388 ЦК України належить ліквідатору банкрута відповідно до статті 41 Закону про банкрутство. Застосувати приписи статті 388 ЦК України як наслідки визнання правочинів недійсними та спростування майнових дій за статтею 20 Закону про банкрутство можна за умови: 1) наявності (доведеності) обставин, які вказують на неможливість (неефективність) застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 20 Закону про банкрутство (відсутність майна, коштів у кредитора, наявність інших обставин); 2) вибуття спірного майна з володіння боржника (банкрута у справі) поза його волею; 3) доведеності обставин, які дають підстави для застосування в межах справи про банкрутство (як наслідок застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство) положень статті 388 ЦК України; 4) наявності доведеного статусу власника спірного майна; 5) якщо такий спосіб захисту буде визнаний судом найбільш ефективним у конкретному випадку за наявності відповідних доказів у справі. УВАГА! Правовий висновок, викладений у зазначеній постанові, слід враховувати в разі застосування статті 42 КУзПБ, якою передбачено підстави визнання недійсними правочинів боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14818»
«Підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит, визначивши, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5734»
«Про неможливість застосування абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ стосовно включення скарги на судові рішення, ухвалені в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (у порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство Аналіз змісту абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ в сукупності з іншими частинами цієї статті та статті 7 Кодексу дає підстави для висновку про те, що необхідними (але не виключно) умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі: – судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний, основний об’єкт касаційного оскарження – постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо; – процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу другого частини третьої статті 9 КУзПБ (включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню) може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) в процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5349»
«Прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ч.5 ст.12 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» Для прийняття рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п’ятої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» необхідним і достатнім є встановлення судом на підставі поданих сторонами доказів у справі обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано акцій (часток) цього боржника, що перевищує 50 %, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4808»
«Обчислення суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем, який звертається з позовною заявою до відповідача, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Таке розмежування є цілком виправданим, оскільки справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство. Такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4803»
«Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони боржнику передавати майно, що є предметом аукціону Такий предмет спору як визнання недійсними результатів торгів передбачає чітко визначене коло учасників спору. ВС вважає, що в цьому випадку вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони боржнику передавати майно, що є предметом аукціону, переможцю торгів забезпечить стабільність кола осіб, що беруть участь у такому позовному провадженні, оскільки можлива майбутня зміна власників майна призведе до збільшення кола учасників спору та утруднить виконання рішення суду в разі визнання таких торгів недійсними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4863»
«Обчислення суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем, який звертається з позовною заявою до відповідача, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Таке розмежування є цілком виправданим, оскільки справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство. Такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4803»
«Розгляд господарським судом всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство Розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. У разі коли боржник є стороною у спорі, такий спір має вирішуватися відповідно до статті 7 КУзПБ господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за правилами, визначеними ГПК України, в межах цієї справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4799»
«Розгляд господарським судом всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство Розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. У разі коли боржник є стороною у спорі, такий спір має вирішуватися відповідно до статті 7 КУзПБ господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за правилами, визначеними ГПК України, в межах цієї справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4799»
«Залучення розпорядника майна боржника до участі у справі за позовом до суб'єкта господарювання, який перебуває у процедурі розпорядження майном Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Розпорядник майна – арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном (стаття 1, частина перша статті 44 КУзПБ). До обов’язків розпорядника майна, визначених частиною третьою статті 44 цього Кодексу, належить, зокрема, вжиття заходів для захисту майна боржника, аналізу фінансово-господарського стану, виявлення (за наявності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства тощо. Тож суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі за позовом до підприємства-боржника, має залучити до участі у такій справі розпорядника майна, зважаючи на визначені законодавством про банкрутство його обов’язки щодо вжиття заходів для захисту майна боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4801»
«Визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У цьому випадку важливо врахувати, що звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору спрямоване направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних із вчиненням такого правочину. Тому, в разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідно надати оцінку діям сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами спрямованого, зокрема, на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам). Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4809»
«Юрисдикція спору за вимогами ліквідатора банкрута до податкового органу про визнання незаконною відмови у виключенні підприємства-банкрута з Реєстру платників податку на додану вартість Хоча КУзПБ і допускає можливість того, що відповідачем у спорі, який розглядається у межах справи про банкрутство, може бути суб’єкт владних повноважень, але цей спір повинен носити, зокрема, майновий характер. Тож заявлені ліквідатором банкрута вимоги до податкового органу про визнання незаконною відмови у виключенні підприємства-банкрута з Реєстру платників податку на додану вартість та зобов'язанні вчинити дії з виключення його з цього Реєстру не належать до категорії майнових спорів, стороною в яких є боржник, в розумінні статті 20 ГПК України та статті 7 КУзПБ. Розгляд цих вимог відноситься до юрисдикції адміністративного суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4798»
«Особливості сплати судового збору у справах про деліктну відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб За подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, судовий збір не справляється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6313»
«Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство стосується прав та інтересів заставодержателя майна боржника, внаслідок чого він наділений, зокрема, процесуальними правом оскарження такої ухвали Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв'язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно, і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини першої статті 254 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1532 Сукупність умов для набуття статусу конкурсного кредитора з повним обсягом процесуальної дієздатності Особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов: - подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство; - розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду; - визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду – ухвалі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1533»
«Розгляд спорів про визнання недійсними правочинів, укладених саме боржником, в межах справи про банкрутство Як свідчить системний аналіз частин першої, другої статті 7 КУзПБ, частини першої статті 41, статті 45 ГПК України, законодавець визначив, що в межах справи про банкрутство розглядаються спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених саме боржником. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4800»
«Право власності фермерського господарства на врожай, вирощений на земельних ділянках, що перебувають у володінні і користуванні такого господарства Земельні ділянки, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності, перебувають у володінні та користуванні фермерського господарства та входять до складу його земель. Фермерське господарство є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1336 Юрисдикція майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство (з 21 жовтня 2019 року) З 21 жовтня 2019 року розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3501»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?