«Розрахунки у букмекерській діяльності через Інтернет не є розрахунковими операціями з продажу товарів чи надання послуг Операції з внесення гравцями депозитів (обмін грошових коштів на електронні грошові замінники) та виплати виграшів у букмекерській діяльності через мережу Інтернет не є продажем…»
«Про обов’язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу при застосуванні штрафних санкцій за умисне порушення строків сплати податкового зобов’язання Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України закріплено штрафні санкції за умисне порушення, визначене в…»
«Про тягар доведення правомірності податкових донарахувань та оцінка реальності господарських операцій У податкових спорах тягар доведення правомірності здійснених донарахувань покладено на контрольний орган згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Формальні розбіжності,…»
«Відмова уповноваженого органу країни-експортера у підтвердженні преференційного походження товару є підставою для донарахування мита Податкові повідомлення-рішення про донарахування ввізного мита та ПДВ за повними ставками є правомірними, якщо уповноважений орган країни-експортера не підтвердив…»
«Нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків у разі застосування до резидента персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) Пеня за порушення резидентом граничних строків розрахунків за імпортними операціями підлягає нарахуванню відповідно до статті 13…»
«Застосування штрафу за реалізацію необлікованого пального на АЗС без належного вимірювання залишків у резервуарах Штраф за необліковане пальне підлягає скасуванню, якщо під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним на АЗС, контрольний орган не провів…»
«Відсутність обов'язку з'єднання платіжних терміналів з РРО Законодавством не встановлено обов’язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО / ПРРО. Незазначення у фіскальному чеку реквізитів рядків 10–17 Положення № 13 під час приймання оплати платіжною карткою через…»
«Бенефіціарний власник доходу нерезидента. Обов’язок доказування статусу бенефіціарного власника Бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу нерезидента є особа, яка має право на отримання такого доходу та визначає його подальшу економічну долю, не пов’язана договірними або юридичними…»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією…»
«Про порядок відображення вартості основних засобів у складі витрат ФОП Фізична особа — підприємець не має права відносити до складу витрат повну вартість основних засобів, що підлягають амортизації. Податковий орган не має обов’язку самостійно нараховувати амортизацію замість платника. У разі…»
«Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення…»
«Самостійно визначене податкове зобов'язання утворює борг незалежно від скарги та воєнного стану Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником у декларації, є узгодженим, а його несплата у встановлений строк утворює податковий борг, незалежно від подання скарги на рішення контрольного…»
«Обов'язок платника, щодо отримання поштової кореспонденції від податкового органу та забезпечення актуальності податкової адреси Документи, надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки, вважаються врученими й у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. На платників покладено безумовний обов’язок подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов’язана саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов’язку щодо звернення до контролюючого органу з відповідною заявою за формою № 5ДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6454»
«Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про часткове скасування збільшених грошових зобов’язань. Якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання було оскаржене в судовому порядку, то відповідне зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Якщо за результатами судового оскарження зменшується грошове зобов’язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то платнику направляється окреме податкове повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов’язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12786»
«Механізм нарахування податкового зобов’язання із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності Податкову декларацію із земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності подають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання на підставі даних державного земельного кадастру. Податкові органи нараховують фізичним особам суми плати за землю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6455»
«Несплата грошового зобов'язання у зв'язку з помилковим визначенням розрахункового рахунку в платіжному дорученні Оскільки всі суми грошового зобов'язання з податку зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений ПК строк для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій. Якщо платник податків фактично здійснив необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов'язку, але помилково зазначив рахунок, на який вказаний податок сплачується, це не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений податковим законодавством строк. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5856»
«Про зарахування всіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено обов’язок податкового органу на зарахування всіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. Зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2286»
«Про врахування судом апеляційної інстанції додаткових доказів, поданих учасником справи на стадії апеляційного перегляду При ухваленні рішення по суті суд у виняткових випадках враховує подання додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду за наявності обґрунтованих доводів неможливості їх подання до суду першої інстанції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1464»
«Можливість включення до кредиторських вимог податкового органу у справі про банкрутство неузгодженого податкового зобов`язання Податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори у справах про банкрутство, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4708»
«Податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сільськогосподарських товаровиробників Поняття «сільськогосподарський товаровиробник», передбачене статтею 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2238-III «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років», не суперечить його визначенню в підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яке застосовується для цілей глави розділу XIV цього Кодексу «Спрощена система оподаткування, облік та звітність. Для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України. Установлена підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3699»
«Черговість зарахування коштів платника податків в рахунок податкового боргу Якщо особа має податковий борг незалежно від визначеного платником податків призначення платежу при сплаті сум податкових зобов'язань (як при своєчасній, так і при несвоєчасній сплаті) контролюючий орган зобов'язаний зарахувати платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення в порядку, відповідно до якого в першу чергу погашається податкове зобов'язання, а далі штрафи та пеня. Закон не встановлює виключень для платежів, які платник податків сплачує на погашення податкового боргу, стягнутого з нього згідно з рішенням суду. Стягнення з платника податків податкового боргу судом є підтвердженням обов'язку платника податків сплатити податковий борг із забезпеченням виконання цього обов'язку в примусовому порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3261»
«Про сплату узгоджених податкових зобов’язань Якщо платник не сплатив узгоджені податкові зобов’язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу, у якій зазначається сума податкового зобов’язання, що має бути сплачена боржником протягом 60 днів із дня її отримання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1293»
«Про відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями Якщо належна до бюджету сума чистого прибутку була відображена 24 квітня 2019 року в розрахунку частини чистого прибутку, поданого до 27 квітня 2019 року, коли набрали чинності зміни до законодавства, внесені згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 363, після публікації в Урядовому кур’єрі від 27 квітня 2019 року № 82 (щодо збільшення нормативу відрахування спірного платежу до 90%), частина чистого прибутку за I квартал 2019 року була правомірно розрахована в розмірі 75%. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1279»
«Про обов’язок декларування прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці При заниженні показника «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» платник податків має право прийняти рішення про незастосування в податковій звітності коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1271»
«Про звільнення від застосування пені за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності при поверненні повернення товару або його частини експортеру Підтвердження Торгово-промисловою палатою України або уповноваженим органам країни розташування сторони договору, невідповідності кількісних та/або якісних характеристик товару умовам договору є підставою для звільнення від застосування пені за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та здійснення розрахунків в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2312»
«Про надання податковому органу первинних документів щодо господарських операцій В акті перевірки мають бути деталізовані обставини податкового правопорушення, зокрема, первинні документи, що підтверджують показники, які відображені платником податків у податковій звітності та використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансова, статистична та інша звітність, пов’язана з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладений на контролюючі органи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1250»
«Наслідки визнання судовим рішенням податкового боргу безнадійним Платник податків, щодо податкового боргу якого ухвалене рішення про визнання податкового боргу безнадійним та його списання, на підставі положень статті 101 ПК України має легітимні очікування щодо звільнення від податкового обов'язку щодо сплати підтвердженого в судовому порядку безнадійного податкового боргу. Відповідне рішення щодо списання безнадійного податкового боргу також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після відповідного рішення про зобов'язання податкового органу списати безнадійний борг у нього не виникають додаткові зобов'язання, пов'язані з таким боргом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3657»
«Про пеню за порушення строків зарахування валютної виручки Після 07 лютого 2019 року пеня за порушення строків зарахування валютної виручки на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховуватися не може. Нарахування пені можливе на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в разі порушення резидентами строку розрахунків, який складає 365 календарних днів з дня митного оформлення продукції, що експортується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1339 Про відповідальність резидента у вигляді пені за порушення строків зарахування валютної виручки, встановлених Національним банком України Органи системи ДФС України не є компетентними щодо застосування до суб'єкта господарювання санкцій, визначених у пункті 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93. Після 07 лютого 2019 року пеня за порушення строків зарахування валютної виручки на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховуватися не може. Нарахування пені можливе на підставі частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в разі порушення резидентами строку розрахунків, який складає 365 календарних днів з дня митного оформлення продукції, що експортується. Наявність укладеного між сторонами зовнішньоекономічного контракту договору про зарахування однорідних зустрічних вимог не звільняє резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків зарахування валютної виручки, встановлених Національним банком України відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473. Резидент, який вступає у зовнішньоекономічні правовідносини, зобов'язаний діяти з урахуванням публічно-правових обмежень, установлених валютним законодавством, і не може покладатися лише на цивільно-правові конструкції припинення зобов’язань для уникнення санкцій, закріплених законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12646»
«Транспортний податок: визначення об’єкта оподаткування за середньоринковою вартістю автомобіля Легковий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком лише за одночасної наявності двох ознак: з року його випуску минуло не більше п’яти років і його середньоринкова вартість перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року. Податковий орган не має повноважень самостійно визначати або перераховувати середньоринкову вартість транспортного засобу; за офіційними даними, розміщеними уповноваженим центральним органом виконавчої влади, автомобіль із вартістю не більш як 1 200 000 грн не є об’єктом оподаткування транспортним податком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14740»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?