«Щодо умов розкриття банківської таємниці платника податків на вимогу контролюючого органу Для розкриття судом банківської таємниці податковий орган має довести об’єктивну неможливість проведення податкової перевірки та підтвердити вичерпання інших передбачених законом заходів. Сама лише фіксація…»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність є володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші…»
«Правомірність заліку зустрічних вимог у зовнішньоекономічних операціях Припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог є правомірним способом розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, якщо законом прямо не заборонено. Жодним законом така заборона не встановлена. Участь у…»
«Про камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ, якщо в ній заявлено суму бюджетного відшкодування Контролюючий орган зобов’язаний провести камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ, поданої платником, якщо в ній заявлено суму бюджетного відшкодування (заява про повернення на рахунок…»
«Про визначення митної вартості Митна вартість товару використовується лише з метою митного оподаткування товарів під час їх ввезення на митну територію України та для ведення митної статистики. Якщо товари підлягають реалізації за ціною, що перевищує контрактну (фактурну), але є нижчою за митну…»
«Незаконність податкової перевірки під час мораторію COVID-19 та недопустимість зібраних доказів Документальна позапланова виїзна перевірка з питань трансфертного ціноутворення, проведена під час дії мораторію на період карантину COVID-19 (п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), є незаконною, а зібрані…»
«Умови визнання нерезидента бенефіціарним власником доходу Контрагент-нерезидент як бенефіціарний власник доходу діяв у межах міжнародного договору та податкового законодавства України, тому що мав відповідні сертифікати; самостійно провадив господарську діяльність, зокрема фінансування інших…»
«Про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ Відповідно до пункту 200.15 Податкового кодексу України в разі оскарження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість її виплата зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням. Після набрання…»
«Правомірність фактичної перевірки на підставі інформації ДПС та використання даних РРО як доказів Фактична перевірка суб’єкта господарювання, ініційована на підставі інформації про можливі порушення законодавства, отриманої від Державної податкової служби України, відповідає вимогам підпункту…»
«Підстави для визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з відсутністю об’єкта оподаткування податком на додану вартість Відносини платника податків з розпорядником бюджетних коштів і з постачальниками товарів / послуг існують в межах виконання бюджетної програми.…»
«Долучення заперечень платника податків до матеріалів перевірки У межах позапланової документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, заперечення платника на акт такої перевірки потрібно не розглядати окремо, а долучати до матеріалів перевірки…»
«Про реквізити документа в повідомленні про вручення поштового відправлення Податковий орган не зобов'язаний зазначати в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12536»
«Право податкового органу, який не набув статусу учасника справи, на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора Податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно), має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) лише за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його права та/або обов’язки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11692 Про обов’язок боржника як платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, пов’язані з проведенням позапланової перевірки Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 зазначеного Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації; порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов’язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, пов’язані з предметом перевірки, після її початку (пункт 85.2 статті 85 ПК України). Підчас проведення перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14855»
«Про відсутність у висновку комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірки (податкової) ознак публічності Податковим кодексом України установлені певні гарантії щодо нерозголошення інформації, яка була отримана контролюючим органом під час здійснення службових обов`язків (у тому числі під час проведення перевірок). Розголошення такої інформації допускається виключно у випадку надання письмової згоди платника, якого стосується ця інформація. Поряд з цим, з аналізу податкового законодавства вбачається, що висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірки це документ, який включає в себе як доводи та пояснення суб`єкта господарювання щодо проведеної перевірки (планової, позапланової), так і аргументи і висновки контролюючого органу щодо таких заперечень. При цьому, висновок комісії повинен містити обґрунтування позиції контролюючого органу стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях та/або додаткових документах і поясненнях, та підбиваються підсумки щодо обґрунтованості заперечень та/або можливості врахування додаткових документів і пояснень. Більш того, на підставі цього висновку податковий орган складає обґрунтовану письмову відповідь щодо результатів розгляду заперечень та/або додаткових документів і пояснень. Зазначений висновок є невід`ємною складовою частиною (додатком) матеріалів документальної перевірки, які залишаються в контролюючому органі, та в подальшому враховується керівником (його заступником або уповноваженою особою) при прийнятті податкового повідомлення-рішення. Водночас, не виключено, що матеріали документальної перевірки, зокрема й висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, можуть містити відомості щодо господарських відносин між контрагентами (третіми особами) і такі матеріали можуть містити як комерційну інформацію, так й банківську таємницю, які, у свою чергу, без згоди платника, не підлягають розголошенню. Серед іншого, такий висновок комісії також може включати відомості, пов`язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб`єкта господарювання, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб`єкта господарювання (третім особам). Тобто, Верховний Суд уважає, що висновок комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок не відповідає критеріям, визначеним статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, висновок комісії не відноситься й до інформації, яка становить суспільний інтерес. Отже, висновок комісії не наділений ознаками «публічності». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10815»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?