«Щодо збереження застави при відчуженні рухомого майна та добросовісність набувача Застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета…»
«Щодо невиконання постачальником своїх договірних зобов’язань за договором поставки Передання постачальником талонів (скретч-карток) на паливо за договором, предметом якого є нафта і дистиляти, не є належним виконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару, адже постачальник не забезпечив…»
«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Квитанція до прибуткового касового ордера як доказ сплати цільового внеску за договором інвестування будівництва Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на об’єкт будівництва. Видача підприємством квитанції до прибуткового касового ордера створює…»
«Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ Якщо договір із постачальником «останньої…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Умови припинення зобов'язання переданням відступного за статтею 600 ЦК України Для припинення зобов'язання переданням відступного необхідна сукупність умов: згода сторін на таке припинення, узгодження розміру, строків і порядку передання відступного, а також фактичне передання боржником кредиторові…»
«Позачергові витрати на обслуговування рахунку в цінних паперах банку в процедурі ліквідації Витрати банку за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, укладеним після запровадження процедури ліквідації банку та спрямованим на забезпечення належного утримання майна – цінних паперів, є…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Щодо строків повернення позики за відсутності визначеного у розписці строку її повернення Грошові кошти, що взяті в борг за договором позики без визначеного у розписці строку повернення цих коштів, мають бути повернені у порядку та строки, що встановлені частиною першою статті 1049 ЦК України,…»
«Щодо статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні), які виникли на підставі договору поруки Вимога кредитора в процедурі банкрутства — це процесуальне вираження права кредитора на виконання зобов’язання боржником, яке реалізується шляхом пред’явлення його в установленому законом порядку і має…»
«Щодо застосування частини четвертої статті 653 ЦК України при вирішенні спорів про розірвання договору підряду Частину четверту статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. При цьому якщо договором було передбачено інші зобов'язання сторін, наприклад щодо передання іншого майна, сплати коштів, які не було виконано, то в разі розірвання договору такі зобов'язання припиняються на майбутнє. Якщо зобов'язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6307»
«Обчислення суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем, який звертається з позовною заявою до відповідача, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Таке розмежування є цілком виправданим, оскільки справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство. Такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4803 Ставки судового збору за розгляд спору в позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні в межах основної справи про банкрутство боржника за правилами ГПК України. За розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами КУзПБ, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону). Ставки судового збору за подання заяв в основній процедурі банкрутства передбачені підпунктами 8-10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5644»
«Порядок вирішення питання про скасування рішення третейського суду та про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду Установлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту передує розгляду господарським судом вимог про скасування рішення третейського суду, а також вирішенню питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до ст. 355 ГПК України, ст. 56 Закону України "Про третейські суди" Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6742»
«Підстави для віднесення справи до підвідомчості третейських судів Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону, є першочерговою, обов`язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і непідтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такого спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3591 Щодо застосування положень статті 12 Закону України "Про третейські суди" Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону, є першочерговою, обов'язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і непідтвердження її укладення, унеможливлює розгляд спору третейським судом, тобто свідчить про непідвідомчість справи цьому суду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6813»
«Щодо застосування положень статей 6,12 Закону України "Про третейські суди" Предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою. З моменту укладення договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, які випливають з договору між сторонами. Закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язання сторін та дії третейського застереження, а також не позбавляє сторін права на звернення до третейського суду з питань, обумовлених зазначеним третейським застереженням Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6815»
«Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за оспорюваним договором не є підставою для визнання його недійсним Тлумачення статей 215, 216 ЦК України та статей 651 - 653 ЦК України свідчить, що законодавець розмежовує конструкції «недійсність договору» та «розірвання договору», як за підставами, так і за своїми правовими наслідками. Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Тобто, недійсність договору має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов`язань, що виникли на підставі укладеного договору. Невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, що виникли на підставі оспорюваного договору, не є підставою для його визнання недійсним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3853»
«Належний спосіб захисту суб’єкта права постійного користування земельною ділянкою у випадку незаконного заволодіння майном, збудованим на такій земельній ділянці, іншою особою У випадку незаконного заволодіння майном, збудованим на земельній ділянці, яка належить особі на праві постійного користування, особою, яка відповідно до інвестиційного договору здійснювала будівництво такій земельній ділянці, належним способом захисту суб’єкта права постійного користування земельною ділянкою є віндикаційний позов. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4719 Набуття права власності на майно, збудоване на земельній ділянці, яка належить особі на праві постійного користування Суб’єкт права постійного користування земельною ділянкою набуває права власності на збудовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомого майна Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4720»
«Підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, у випадку якщо характер правовідносин, що склалися між сторонами, а також викладені позивачем у процесуальних документах обставини, свідчать, що такі докази мали б бути наявні у позивача, а також якщо позивачем не обґрунтовано належним чином, з яких підстав такі докази були у нього відсутні та з яких підстав він не може самостійно надати докази, які просить витребувати відповідним клопотанням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4440»
«Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3182»
«З ВІДСТУПОМ! Механізм розрахунку інфляційних втрат у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця, інфляційна складова обчислюється без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця — з урахуванням цього місяця. Якщо період прострочення виконання грошового зобов’язання становить неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується залежно від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. ОП КГС ВС відступила від висновку КГС ВС, викладений у постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18 та від 17.10.2018 у справі № 916/1883/16, про те, що якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до боржника (відповідача) відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК - стягнення інфляційних втрат за такий місяць. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1341»
«Виписки за картковими рахунками як доказ заборгованості за кредитним договором Виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4518»
«Щодо правових підстав для відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору про надання туристичних послуг Моральна шкода за порушення умов договору про надання туристичних послуг може бути стягнута на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли право на компенсацію моральної шкоди у разі порушення зобов’язань прямо не передбачено законом або умовами договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3539»
«Застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку прострочення зобов’язання з повернення суми попередньої оплати товару Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України та Верховного Cуду щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України у випадку прострочення зобов’язання з повернення суми попередньої оплати товару, визначивши, що правовідношення, в якому у зв’язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов’язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов’язанням, а тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати і 3 % річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/134»
«Припинення права кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом у разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України У разі пред’явлення до позичальника вимоги в порядку частини другої статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом припиняється. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1325 Перерахування стягувачеві вказаної у резолютивній частині судового рішення суми в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривнях стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривнях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1326 Відповідальність боржника за період до прострочення і після прострочення виконання умов договору позики (кредиту) За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1328 Ненарахування інфляційних втрат на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті Не можна нараховувати інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов’язання, визначеного в іноземній валюті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1329 Застосування положень частини першої статті 1048 ЦК України і частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами, нарахованих банком після настання строку погашення кредиту за кредитним договором Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Тому за період до прострочення виконання зобов’язання підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) згідно з умовами договору та частиною першою статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1734»
«Наслідки прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» Тлумачення абзацу 1 частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить, що цей абзац застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав. Відповідно прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5995»
«Строк повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу Законом України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній до 18.01.2018) не встановлено (не визначено) строк повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу. Обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства, в тому числі зі змісту статей 1212, 1214 ЦК України. У такому разі згідно з частиною другою статті 530 ЦК України боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1210»
«Щодо обов’язку Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) сплачувати за ліквідованого страховика пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування, допущеного ліквідованим страховиком ВІДСТУП! МТСБУ не звільняється від обов’язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, встановлені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування є невід’ємною (складовою) частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування. Відступ викладено в постанові ВП ВС від 19 липня 2023 року у справі № 910/16820/21 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1737 Про страхову виплату в разі настання страхового випадку як грошове зобов'язання,на суму якого в разі прострочення його виконання страховиком нараховуються пеня, 3 % річних, інфляційні втрати Наслідки прострочення страховиком відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну, визначені нормами статті 36 Закону, згідно з пунктом 36.5 якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Правовідношення, в якому страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату в разі настання страхового випадку, є грошовим зобов'язанням, на суму якого в разі прострочення його виконання страховиком нараховуються суми, передбачені законом і договором страхування (зокрема, пеня, 3 % річних, інфляційні втрати). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5378»
«Стягнення інфляційних нарахувань, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, інфляційні нарахування, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не стягуються. В такому випадку втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/334»
«Визначення розміру вимог кредитора, забезпечених заставою майна боржника Вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються відповідно до вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4036»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?