«Щодо обчислення річного строку для отримання додаткової охорони прав на винахід Якщо річний строк, встановлений абзацом четвертим ч. 1 ст. 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», розпочався та закінчився до набрання чинності цією нормою, то вона не застосовується до…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Про відсутність у ОСББ права на стягнення пені за несвоєчасну сплату обов'язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку Чинне законодавство не передбачає штрафних санкцій (штраф, пеню) за несвоєчасну сплату співвласником багатоквартирного будинку обов'язкових внесків на його утримання та…»
«Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ Якщо договір із постачальником «останньої…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Встановлення факту виходу зі складу учасників товариства Вимога про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства не підлягає судовому розгляду, оскільки законом передбачено спеціальний порядок підтвердження набуття та припинення корпоративних прав. Учасник товариства може звернутися до…»
«Обсяг судового перегляду (контролю) у справах про оскарження указів Президента України про введення в дію рішень РНБО про застосування персональних санкцій Судовий перегляд не може обмежуватися винятково формальною перевіркою дотримання процедури ухвалення рішення та наявності повноважень у…»
«Відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання (ч. 1 ст. 162 СК України) у випадку, якщо після визначення місця проживання дитини з одним із батьків дитина з ним не проживала Положення частини першої статті 162 СК України, які передбачають відібрання дитини й повернення її за…»
«Заява (скарга) учасника виконавчого провадження як єдина підстава перевірки законності виконавчого провадження Посадові особи органів державної виконавчої служби (зокрема й директор Департаменту ДВС та начальники вищого рівня) не мають права з власної ініціативи перевіряти законність виконавчого…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Критерії розмежування трудових та цивільно-правових відносин Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Ефективність способу захисту права в разі подання самостійних позовних вимог про визнання відсутнім права у кредитора вимагати від боржника сплати боргу за кредитним договором Вимоги про визнання відсутнім права в одного відповідача (кредитора) вимагати від другого відповідача (боржника) сплати боргу за кредитним договором є неефективним способом захисту. Вказані вимоги є вимогами про встановлення юридичних фактів та неспроможні призвести до поновлення порушених прав, а тому не можуть самостійно розглядатися в окремій справі та підлягають розгляду лише за наявності та розгляду між сторонами спору про право Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6843»
«Щодо умов та порядку виключення окремих майнових об'єктів боржника зі складу ліквідаційної маси Приписи статті 131 КУзПБ, зокрема пункт б, визначають перелік майна, яке не підлягає включенню до складу ліквідаційної маси (житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сімї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення). В цьому випадку, мораторій за вказаним законом є лише відстроченням реалізації такого майна в процедурі погашення боргів боржника. Норми зазначеного закону знайшли своє відображення у нормах КУзПБ. Так, пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ законодавець запровадив тимчасові (що застосовуються протягом встановленого законом обмеженого періоду часу) особливості процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб, виходячи з підстав виникнення та складу його заборгованості перед кредитором та виходячи з особливостей його забезпечення за відповідними зобов'язаннями. Провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється (з розглядом та визнанням вимог кредиторів, розробленням, затвердженням та виконанням плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи тощо) за таких передумов: - заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; - ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті; - такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку; - предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника. В контексті наведеної умови для застосування у справі про неплатоспроможність фізичної особи особливостей, передбачених в пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, а саме умови існування у сім'ї боржника єдиного місяця проживання (квартири або житлового будинку), судам при дослідженні цієї умови належить виходити зі складу сім'ї боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо боржнику - фізичній особі, а й майно, що належить членам сім'ї боржника, та за своїми ознаками є (або може бути) місцем проживання (квартира або житловий будинок) сім'ї боржника. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ поняття «сім'я боржника» характеризується множинністю осіб, а тому єдиним місцем проживання сім'ї боржника у розумінні пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ вважається не тільки майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності боржника, а й майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності членів його сім'ї, та може бути місцем проживання сім'ї боржника за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства. Тож при вирішенні питання щодо виключення майна з ліквідаційної маси боржника суди мають застосовувати норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» у поєднанні з положеннями КУзПБ, та враховувати тимчасовий характер мораторію, введеного зазначеним законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6819»
«Зняття арешту з майна боржника, якщо вчинення виконавчих дій зупинено Арешт з майна боржника має бути знятий виконавцем тільки в разі, якщо вчинення виконавчих дій зупинено з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6847»
«Щодо ефективного способу захисту у разі визнання виконаного договору недійсним Позовна вимога про визнання недійсним виконаного договору без одночасного заявлення позовної вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ст. 216 ЦК, є належним способом захисту, який передбачений законом. Водночас вирішуючи питання про можливість задоволення такого позову, суд, з урахуванням конкретних обставин справи має визначитися із ефективністю обраного позивачем способу захисту - визначити наслідки визнання договору недійсним для держави, в інтересах якої прокурором подано позов, з`ясувати, яким чином будуть відновлені права держави як позивача, зокрема можливість проведення двосторонньої реституції, можливість проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, необхідність відшкодувати іншій стороні правочину вартість товару (робіт, послуг) чи збитки. Разом із тим, вимога про застосування наслідків недійсності може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги. ОП КГС ВС у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнила, викладений у постанові ОП КГС ВС від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові". Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11468»
«Критерії фраудаторності правочину у процедурі банкрутства Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (див. висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16, від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7391 Способи захисту інтересів боржника та кредиторів за наявності ознак фраудаторності правочину Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним у порядку позовного провадження в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину, лише на підставі статті 234 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9762»
«Заволодіння земельними ділянками лісогосподарського призначення Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо заволодіння земельними ділянками лісогосподарського призначення, визначивши, що заволодіння земельними ділянками є неможливим лише в разі, якщо на такі ділянки за жодних умов не може виникнути право власності. Водночас приватні особи можуть мати земельні ділянки лісогосподарського призначення на праві власності. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння особою такими землями, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) і далі належатиме власникові. Інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), але не набуває право володіння на земельну ділянку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6675 Наслідки зайняття земельних ділянок фактичним користувачем Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом уточнення від власного правового висновку щодо наслідків зайняття земельних ділянок фактичним користувачем, визначивши, що зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов’язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6676 Спосіб захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення Велика Палата Верховного Суду підтвердила власний правовий висновок щодо способу захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення, визначивши, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6677 Належний спосіб захисту прав власника у випадку заволодіння його нерухомим майном Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо належного способу захисту прав власника у випадку заволодіння його нерухомим майном, визначивши, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6678 Розмежування віндикаційного та негаторного позовів Велика Палата Верховного Суду частково відступила шляхом уточнення від власного правового висновку щодо розмежування віндикаційного та негаторного позовів, визначивши, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном. Відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6679»
«Оскарження ухвали суду, постановленої за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо можливості оскарження ухвали суду, постановленої за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, визначивши, що у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6680 Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо порядку розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, визначивши, що суд приймає до розгляду належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення незалежно від пропуску строку на її подання та залишає цю заяву без задоволення у разі, якщо немає підстав для поновлення вказаного строку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6682»
«Порядок прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо порядку прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства, визначивши, що рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця приймають більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства, включно з голосами, які припадають на частку учасника, який помер, хоча цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Єдиний учасник товариства, який володіє меншою часткою у статутному капіталі, не може скликати загальні збори та відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців померлого учасника, котрий володів більшою часткою у статутному капіталі. Спадкоємці останнього, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, не можуть бути позбавлені права участі в ньому Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6667»
«Критерії встановлення подібності правовідносин Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власні правові висновки та правові висновки Верховного Суду України щодо критеріїв встановлення подібності правовідносин, визначивши, на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6674»
«Щодо наслідків зупинення судом дії ухвали про забезпечення позову, яка стосувалася дій приватного виконавця Зупинення судом дії ухвали про забезпечення позову, яка стосувалася дій приватного виконавця, свідчить про те, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, були усунені. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6287»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?