«Щодо обчислення річного строку для отримання додаткової охорони прав на винахід Якщо річний строк, встановлений абзацом четвертим ч. 1 ст. 27-1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», розпочався та закінчився до набрання чинності цією нормою, то вона не застосовується до…»
«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Про відсутність у ОСББ права на стягнення пені за несвоєчасну сплату обов'язкових внесків на утримання багатоквартирного будинку Чинне законодавство не передбачає штрафних санкцій (штраф, пеню) за несвоєчасну сплату співвласником багатоквартирного будинку обов'язкових внесків на його утримання та…»
«Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ Якщо договір із постачальником «останньої…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Встановлення факту виходу зі складу учасників товариства Вимога про встановлення факту виходу зі складу учасників товариства не підлягає судовому розгляду, оскільки законом передбачено спеціальний порядок підтвердження набуття та припинення корпоративних прав. Учасник товариства може звернутися до…»
«Обсяг судового перегляду (контролю) у справах про оскарження указів Президента України про введення в дію рішень РНБО про застосування персональних санкцій Судовий перегляд не може обмежуватися винятково формальною перевіркою дотримання процедури ухвалення рішення та наявності повноважень у…»
«Відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання (ч. 1 ст. 162 СК України) у випадку, якщо після визначення місця проживання дитини з одним із батьків дитина з ним не проживала Положення частини першої статті 162 СК України, які передбачають відібрання дитини й повернення її за…»
«Заява (скарга) учасника виконавчого провадження як єдина підстава перевірки законності виконавчого провадження Посадові особи органів державної виконавчої служби (зокрема й директор Департаменту ДВС та начальники вищого рівня) не мають права з власної ініціативи перевіряти законність виконавчого…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Критерії розмежування трудових та цивільно-правових відносин Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на…»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та…»
«Юрисдикція спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикційної належності спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію, визначивши, що такі спори підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/765»
«Юрисдикція спору щодо оскарження звільнення з посади помічника судді, ініційованого у суді в період з 1 травня 2016 року до 14 грудня 2017 року включно Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції суду у спорах щодо оскарження звільнення з посади помічника судді, визначивши, що спір про призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї, ініційований у суді в період з 1 травня 2016 року до 14 грудня 2017 року включно, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/544 Юрисдикція спору щодо оскарження звільнення з посади помічника судді, ініційованого у суді до 30 квітня 2016 року та після 15 грудня 2017 року Спори про призначення на посаду помічника судді, перебування на цій посаді та звільнення з неї, розгляд яких ініційований до 30 квітня 2016 року та після 15 грудня 2017 року, підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/545»
«Спосіб захисту майнових прав шляхом зобов'язання включити кредиторські вимоги до передавального акта не є ефективним Невключення кредиторських вимог до передавального акта не змінює та не припиняє права вимагати виконання судових рішень та зобов'язань за договорами, а отже, спосіб захисту майнових прав шляхом зобов'язання включити кредиторські вимоги до передавального акта не є ефективним у розумінні статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і осно воположних свобод. Ефективним способом захисту в цьому випадку є звернення позивача із заявою про заміну сторони правонаступником (щодо вимог позивача, стосовно яких прийнято судові рішення) та звернення з позовом до суду в установленому законом порядку (щодо зобов'язань, за якими рішення не приймалися). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6302»
«Про безпідставність відкриття нового виконавчого провадження щодо особи, у якої знаходиться майно боржника, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб Звернення стягнення на кошти у порядку, передбаченому частинами першою, четвертою статті 53 Закону України "Про виконавче провадження", повинно здійснюватися в межах виконавчого провадження (зведеного виконавчого провадження) без відкриття нового виконавчого провадження стосовно особи, у якої знаходиться майно боржника, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4142»
«Предметна юрисдикція скарг на рішення дії чи бездіяльності державного виконавця щодо затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення у справі про банкрутство Для визначення предметної юрисдикції, зокрема щодо судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій. Питання щодо затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення належить до юрисдикції господарського суду (стаття 330 ГПК України), так само як і оскарження дій державного виконавця, пов'язаних з відновленням виконавчого провадження після скасування мирової угоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4101»
«Припинення договору оренди земельного паю після отримання державних актів на право приватної власності на землю Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо припинення договору оренди земельного паю після отримання державних актів на право приватної власності на землю, визначивши, що зміна статусу земельної ділянки чи її власника (зокрема, виділення земельної ділянки в натурі та набуття права власності на неї) не має наслідком автоматичного припинення договору та не може бути підставою для розірвання договору відповідно до статей 651, 652 ЦК України, крім випадків, коли це передбачено самим договором. Припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце лише після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або в судовому порядку з визначених законом підстав Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/221 Відступ від висновків, викладених у постановах ВСУ в цивільних справах, до набрання чинності ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах ВСУ в цивільних справах, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, коли вони висловлені ВСУ після набрання чинності Законом про судоустрій 2010 року за результатами перегляду судових рішень ВССУ з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм права чи невідповідності судового рішення ВССУ викладеному в постанові ВСУ висновку щодо норм права, або ж за результатами перегляду судових рішень у цивільних справах з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Правова позиція може бути свідченням практики ВСУ, однак не створює для суду процесуального обов`язку щодо її врахування чи необхідності відступу від неї. Аналогічне стосується й інших ухвал ВСУ, постановлених як в порядку касаційного провадження (індекси «кс», «ск», «св») так і в порядку перегляду у зв`язку з винятковими обставинами ухвал суду касаційної інстанції (індекс «сво»). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4575 Відступ від роз’яснень, викладених в Постановах Пленуму ВСУ Роз`яснення Пленуму ВСУ не мали для судів обов`язкового характеру, оскільки відповідно до частини першої статті 129 Конституції України (в редакції, чинній під час дії Закону України «Про судоустрій України» від 07 лютого 2002 року № 3018-III) судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Отже, роз`яснення Пленуму ВСУ мали рекомендаційний характер. Таким чином, відсутні підстави для вирішення питання відступу від відповідних роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму ВСУ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4576»
«Зняття арешту з рахунку боржника, який використовується для виплати заробітної плати Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб’єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати, однак у разі виникнення у боржника зобов’язання з виплати заробітної плати у певному розмірі арешт на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому самому розмірі не може бути накладений, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення у боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розмір. Арешт у розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути також знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених саме для виплати заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1551»
«Щодо неможливості накладення арешту на на кошти боржника, які знаходяться на його поточному рахунку у розмірі зобов’язання, що виникло з виплати заробітної плати, та зняття арешту у випадку його накладення Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. Зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. У разі виникнення у боржника зобов'язання з виплати заробітної плати, на кошти в розмірі такого зобов'язання, які знаходяться на поточному рахунку боржника, не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, що підтверджують виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розмір. Також арешт на суму зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4111»
«Щодо відшкодування немайнової (моральної) шкоди, заподіяної юридичній особі Визначивши характер спірних правовідносин, для застосування до них приписи статей 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України суд має встановити, зокрема: кому завдана шкода (фізичній чи юридичній особі з урахуванням суб'єктного складу злочину відповідно до статті 172 КК України); чим підтверджується заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру та в чому конкретно вони полягали/проявилися (наприклад, у приниженні ділової репутації юридичної особи, у посяганні на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці або у вчиненні дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності), за яких обставин та якими конкретно рішеннями, діями, бездіяльністю вони заподіяні; невідповідність цих рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади чи їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; факт заподіяння цими рішеннями, діями чи бездіяльністю шкоди саме юридичній особі та її розмір; причино-наслідковий зв'язок між незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду згідно з цими статтями саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6310»
«Юрисдикція спору про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикції спору про звільнення майна з-під арешту, накладеного в кримінальному провадженні, визначивши, що питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/464»
«Порядок спадкування права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та конкретизувала власний правовий висновок щодо порядку спадкування права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, визначивши, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. Право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. У такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/229»
«Щодо оцінки судом доводів ліквідатора при поданні заяви про покладення субсидіарної відповідальності Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, за наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута. У ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не просто констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури він має вчиняти обґрунтовані і логічні дії, а також подавати запити до відповідних органів з урахуванням минулої діяльності банкрута. Розгляд ліквідатором питання про наявність чи відсутність підстав для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності, а також оцінка господарським судом таких дій ліквідатора обов’язково повинні бути відображені в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4850»
«Умови визнання судом злочину таким, що пов’язаний із домашнім насильством. Умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень (ст. 125 КК) Ставлення у вину обвинуваченому умисного заподіяння легких тілесних ушкоджень (ст. 125 КК) як злочину, пов’язаного з домашнім насильством, потребує відображення відповідної обставини у формулюванні обвинувачення (у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті) з наданням відповідних доказів (наприклад, що підтверджують родинні відносини або спорідненість між потерпілим та обвинуваченим, характер насильства). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/681»
«Накладення арешту на рахунки, які використовуються для виплати заробітної плати Чинним законодавством України не передбачено відкриття суб’єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати, однак у разі виникнення в боржника зобов’язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/246»
«Необов'язковість застосування судом одного із додаткових обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 76 КК (у редакції Закону України від 07 вересня 2016 року № 1492-VIII) Непокладення на засудженого одного із додаткових обов'язків, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, передбаченого ч. 2 ст. 76 КК (у редакції Закону України від 07 вересня 2016 року № 1492-VIII), є правильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки застосування обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 76 КК, є правом суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6400»
«Ознаки злочину, пов’язаного із домашнім насильством. Заборона закриття кримінального провадження щодо осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством. Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3170»
«Юрисдикція спору за позовом органу місцевого самоврядування як суб’єкта владних повноважень зі здійснення контролю за технічним станом об'єктів житлового фонду про знесення самочинного будівництва, що виник у зв'язку невиконанням владного припису позивача Спір за позовом органу місцевого самоврядування, який звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання повноважень зі здійснення контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об'єктів житлового фонду будь-якої форми власності про приведення об'єкта самочинного будівництва до попереднього стану шляхом знесення самочинної прибудови, що виник у зв'язку з протиправними діями відповідача та його бездіяльністю щодо виконання владного припису, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1990»
«Юрисдикція спору за позовом фізичних осіб, щодо порушення корпоративних прав засновників та власників фермерського господарства Спір, який пов'язаний з порушенням корпоративних прав засновників та власників фермерського господарства, діяльністю фермерського господарства та членством у ньому, незалежно від суб’єктного складу, відповідно до пунктів 3, 13 частини першої статті 20 ГПК України належить до юрисдикції господарських судів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3178 Про неможливість застосування спеціальної позовної давності за аналогією закону до вимог про оскарження рішень власників фермерського господарства Вимоги Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яким встановлена спеціальна позовна давність до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень власників фермерського господарства відповідно до статті 8 ЦК України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3179»
«Ознаки злочину, пов’язаного із домашнім насильством. Заборона закриття кримінального провадження щодо осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством. Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону № 2229-VIII, незалежно від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину. Встановлена у п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК заборона закриття кримінального провадження поширюється на осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3170»
«Відмова у задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні, якщо позов пред’явлено не до всіх належних відповідачів Якщо позовні вимоги пред’явлено не до всіх належних відповідачів, зокрема, до страховика, суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком у межах страхових сум і винуватцем ДТП. Тому відмова у задоволенні позовних вимог з роз’ясненням потерпілому та його представнику права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з відповідними позовними вимогами до засудженого і страховика або лише до засудженого після виплати страховиком страхового відшкодування у межах страхових сум за заявою потерпілого є обґрунтованою. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3998»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?