«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Неможливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови Можливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови не передбачена кримінальним процесуальним законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили…»
«Обов’язкові підстави для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б)…»
«Про неналежне виконання ухвали суду про розгляд адміністративної справи у відкритому судовому засіданні Приписи статті 264 КАС України чітко вказують на необхідність публікації оголошення про розгляд судової справи саме у виданні (офіційному друкованому чи електронному засобі масової інформації).…»
«Про необхідність вручення копії судового рішення представникові учасника справи У статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, якими є сторони й треті особи. Водночас Кодекс адміністративного судочинства України…»
«Щодо розрахунку заборгованості за аліментами під час воєнного стану Під час воєнного стану заборгованість за аліментами непрацюючого платника розраховується за останніми оприлюдненими показниками середньої заробітної плати для місцевості, оскільки порядок визначення заборгованості законодавчо не…»
«Про витрати, пов’язані з набуттям транспортного засобу за межами України, які враховуються при оцінці фінансового стану домогосподарства при призначенні субсидії Об'єктивна оцінка фінансового стану домогосподарства потребує врахування сукупності фактичних витрат, пов'язаних із набуттям…»
«Про неможливість касаційного оскарження судових рішень у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення Вищого антикорупційного суду (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах про застосування санкції щодо…»
«Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією…»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу…»
«Вина банка-відповідача щодо завданої шкоди (збитків) кредиторам банку від неправомірних дій пов`язаних із банком осіб Укладення угод про забезпечення міжбанківськими депозитами за кредитними договорами без забезпечення свідчить про те, що дії банку, спрямовані на забезпечення виконання позичальниками своїх кредитних зобов’язань перед іншими банками депозитними коштами банку, не мали відповідного економічного підґрунтя, суперечили вимогам законодавства щодо управління ліквідністю банку, а також порушували обов’язки керівника банку. Саме такими діями відповідач — банк — спричинив шкоду банку, оскільки така порука не була забезпечена, і банк не отримав жодної вигоди від укладення відповідних договорів застави. Результати перевірки, проведеної Управлінням Національного банку України, не звільняють банк від обов’язку довести у суді, що він вжив усіх можливих заходів та здійснив усі необхідні дії для запобігання завданню шкоди банку, а також що він діяв добросовісно та розумно як керівник банку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11145 Порядок визначення розміру шкоди (збитків), завданої банку Якщо банку заподіяно шкоди (збитків) шляхом недотримання вимог законодавства, невжиття своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку тощо, що призвело до зниження чистих активів банку, порушення нормативів, зокрема ліквідності та втрати банком стану платоспроможності, то розмір шкоди (збитків), завданої банку, оцінюється розміром недостатності майна банку для задоволення вимог усіх кредиторів, якщо не доведений більший розмір шкоди (збитків). Для такої оцінки необхідно встановити розмір акцептованих вимог кредиторів та оцінити ліквідаційну масу банку. Отже, після складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, затвердження реальної ліквідаційної маси банку можна встановити розмір вимог кредиторів, що не покривається наявними активами банку, тобто конкретний розмір завданої банку шкоди (збитків). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11146 Визначення моменту настання негативних наслідків від неправомірних дій пов'язаних із банком осіб та порядок обчислення розміру завданої шкоди Негативні наслідки від неправомірних дій пов`язаних із банком осіб як для банку, так і для його кредиторів (вкладників) настають саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації. Оскільки саме з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних та запровадження у банку тимчасової адміністрації у банку припиняється будь-яка діяльність пов`язана зі здійсненням розрахункових операцій, повернення депозитів вкладників тощо. Розмір шкоди (збитків), завданий кредиторам банку (зокрема і Фонду) визначається на підставі затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку, а відтак, Фонд та інші кредитори банку мають змогу оцінити розмір заподіяної їм шкоди (збитків) внаслідок неправомірних дій пов`язаних із банком осіб саме з моменту затвердження останнього з двох зазначених вище документів. КП КГС ВС здійснила відступ від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22 стосовно того, що кредитори банку не можуть вважатися особами, яким завдано шкоду (збитки), допоки банк не буде припинений як юридична особа і саме з моменту припинення банку як юридичної особи слід вважати, що кредиторам завдано шкоду та можна оцінити її розмір. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11147 Щодо визначення початку перебігу позовної давності за позовами ФГВФО та застосування частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" У справах в яких процедура ліквідації банку розпочалась до набрання чинності частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тобто до 05.08.2021) і станом на момент внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення Банку як юридичної особи вказана норма Закону набрала чинності (тобто запис було внесено після 05.08.2021), у такому випадку позовну давність слід обраховувати з урахуванням приписів частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". КП КГС ВС відступила від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 08.11.2023 у справі №916/1489/22 стосовно застосування частини сьомої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у спірних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11195 Щодо можливості надання Верховним Судом правового висновку про застосування норми права у разі не зазначення в ухвалі про відкриття касаційного провадження такої підстави касаційного оскарження Принцип «jura novit curia» надає право ВС не бути пов’язаним з юридичними аргументами скаржника, надати власну юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам відповідно до встановлених обставин та в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Цей принцип не надає права ВС після відкриття касаційного провадження у позапроцесуальний спосіб (без вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених приписами ГПК України) визначати підстави касаційного оскарження судових рішень у справі на стадії її розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11196»
«Щодо можливості оскарження ухвали суду, постановленої на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів підлягає оскарженню як в апеляційному, так і у касаційному порядку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10499»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?