«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Неможливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови Можливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови не передбачена кримінальним процесуальним законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили…»
«Обов’язкові підстави для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б)…»
«Про неналежне виконання ухвали суду про розгляд адміністративної справи у відкритому судовому засіданні Приписи статті 264 КАС України чітко вказують на необхідність публікації оголошення про розгляд судової справи саме у виданні (офіційному друкованому чи електронному засобі масової інформації).…»
«Про необхідність вручення копії судового рішення представникові учасника справи У статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, якими є сторони й треті особи. Водночас Кодекс адміністративного судочинства України…»
«Щодо розрахунку заборгованості за аліментами під час воєнного стану Під час воєнного стану заборгованість за аліментами непрацюючого платника розраховується за останніми оприлюдненими показниками середньої заробітної плати для місцевості, оскільки порядок визначення заборгованості законодавчо не…»
«Про витрати, пов’язані з набуттям транспортного засобу за межами України, які враховуються при оцінці фінансового стану домогосподарства при призначенні субсидії Об'єктивна оцінка фінансового стану домогосподарства потребує врахування сукупності фактичних витрат, пов'язаних із набуттям…»
«Про неможливість касаційного оскарження судових рішень у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення Вищого антикорупційного суду (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах про застосування санкції щодо…»
«Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією…»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу…»
«Щодо одночасного призначення покарання засудженому, як за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 4 ст. 70 КК), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) Призначення покарання засудженому, як за сукупністю кримінальних правопорушень (ч. 4 ст. 70 КК), так і за сукупністю вироків (ст. 71 КК) визначається не за процесуальним статусом, якого набула особа, щодо якої розглядається кримінальне провадження, а за датою вчинення нового кримінального правопорушення (нових кримінальних правопорушень) у співвідношенні з іншими постановленими щодо неї обвинувальними вироками, тобто набуття процесуального статусу засудженого не впливає на вибір порядку призначення покарання за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10465»
«Про ті обставини, які не можуть бути перевірені на стадії відкриття виконавчого провадження На стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець не може з`ясовувати питання про те, чи виконано рішення суду. На цьому етапі він повинен пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження» чи надано усі необхідні документи. Відтак якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, він відкриває виконавче провадження. А перевірка виконання рішення суду здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10273»
«Щодо дотримання всіх етапів збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів Збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів відбувається у декілька етапів. Спочатку приймається рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, в якому визначається запланований розмір статутного капіталу та інші умови. Наступним етапом є внесення додаткових вкладів. І лише після цього приймається рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів, затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів, збільшеного розміру статутного капіталу товариства. Саме це рішення відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» є підставою для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11754»
«Про необхідні умови для виникнення права на одноразову грошову допомогу у сімей загиблих під час дії воєнного стану осіб - поліцейських 1) обставинами, що вказують на виникнення права у членів сім`ї загиблого поліцейського на одноразову грошову допомогу, у розмірі встановленому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, є: - настання загибелі поліцейського в період воєнного стану; - загибель поліцейського настала під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (функціональна ознака); - загибель поліцейського настала під час його перебування безпосередньо в районах здійснення вказаних заходів (виконанні дій), зокрема на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (перелік не вичерпний) (територіальна ознака). При цьому, виходячи зі змісту Постанови № 168 слід розмежовувати поняття «в районах їх ведення (здійснення)», яке, з одного боку, використовується у юридичній конструкції з такими функціональними ознаками, як «під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» взаємозв`язку з вказаних заходів (виконанні дій)», з іншого боку - поєднується в рівній мірі з кожною окремою такою ознакою формуючи самостійний достатній елемент, який може слугувати критерієм визначення обставини настання загибелі поліцейського, наприклад, «в районі здійснення заходів з відсічі і стримування збройної агресії», та поняття «в районах проведення воєнних (бойових) дій», яке використовується у законодавстві лише в другому реченні пункту 1 Постанови № 168 у поєднанні з такими функціональними ознаками, як «безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії», вказуючи цим на те, що кожна з функціональних умов для відповідної категорії осіб має здійснюватися виключно в районі саме проведення воєнних (бойових) дій, а не в районі здійснення відповідного заходу; - загибель поліцейського настала у період здійснення зазначених заходів. Тобто ця обставина є доповнювальною й водночас єднальною попередніх двох, вказуючи, з одного боку, на часовий проміжок одночасності виконання функції (заходу, дій) й перебування в місці такого виконання, з іншого - на нерозривність зв`язку функціональної й територіальної ознак у часовому вимірі. При цьому вказані обставини за їх видами мають становити обов`язкову сукупність у варіативному вигляді відповідного їх підвиду. 2) для встановлення наявності підстав виникнення у членів сім`ї загиблого поліцейського права на одноразову грошову допомогу, у розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови № 168, в кожному конкретному випадку потребують з`ясування перераховані вище обставини, зокрема конкретизація й належність здійснюваних поліцейським в момент настання його загибелі дій до: а) захисту Батьківщини; б) бойових дій; в) заходів національної безпеки і оборони; г) відсічі і стримування збройної агр Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10048»
«Про обов’язок повіреного щодо передачі усього одержаного у зв’язку з виконанням доручення Тлумачення частини другої статті 530, пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України дозволяє зробити висновок, що у разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред'являти вимогу про передачу одержаного у зв'язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є виключенням, що допускається частиною другою статті 530 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10300 Відступ! Щодо підтвердження укладання договору доручення та обов’язків повіреного Видача довіреності на підставі усного договору доручення є підтвердженням укладання договору доручення, і очевидно, що на такі правовідносини поширюються положення, зокрема статті 1006 ЦК України. У разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв`язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред'явити вимогу про передачу одержаного у зв`язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є винятком, що допускається нормою частини другої статті 530 ЦК України. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновків щодо застосування норм права (глав 17 та 66 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2021 року у справі № 360/1742/18 (провадження № 61-16849св19) та від 30 червня 2021 року у справі № 761/34272/18 (провадження № 61-10820св20). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10301»
«Про поширення на процедуру отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також продовження строку його дії норм Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також продовження строку його дії є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10038»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?