«Про випадок, коли розгляд питання про недовіру сільському голові може бути розглянутий на сесії ради без попереднього розгляду такого питання постійною комісією Від депутатських фракцій внесена вимога про включення до порядку денного питання про недовіру сільському голові та дострокове припинення…»
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації,…»
«Неможливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови Можливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови не передбачена кримінальним процесуальним законом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили…»
«Обов’язкові підстави для призначення більш м'якого покарання із застосуванням ст. 69-1 КК України Частина 1 ст. 69-1 КК України застосовується за обов’язкової наявності таких підстав: а) наявність не менше як по одній обставині, що пом’якшує покарання, з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; б)…»
«Про неналежне виконання ухвали суду про розгляд адміністративної справи у відкритому судовому засіданні Приписи статті 264 КАС України чітко вказують на необхідність публікації оголошення про розгляд судової справи саме у виданні (офіційному друкованому чи електронному засобі масової інформації).…»
«Про необхідність вручення копії судового рішення представникові учасника справи У статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, якими є сторони й треті особи. Водночас Кодекс адміністративного судочинства України…»
«Щодо розрахунку заборгованості за аліментами під час воєнного стану Під час воєнного стану заборгованість за аліментами непрацюючого платника розраховується за останніми оприлюдненими показниками середньої заробітної плати для місцевості, оскільки порядок визначення заборгованості законодавчо не…»
«Про витрати, пов’язані з набуттям транспортного засобу за межами України, які враховуються при оцінці фінансового стану домогосподарства при призначенні субсидії Об'єктивна оцінка фінансового стану домогосподарства потребує врахування сукупності фактичних витрат, пов'язаних із набуттям…»
«Про неможливість касаційного оскарження судових рішень у справах про застосування санкції щодо стягнення активів у дохід держави Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення Вищого антикорупційного суду (рішення та ухвали), ухвалені (постановлені) у справах про застосування санкції щодо…»
«Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією…»
«Про відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі Поновлення працівника на роботі на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та виплата йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу…»
«Перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у разі встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону чи його окремих положень, застосованих (не застосованих) судом при вирішенні справи За виключними обставинами з підстав встановлення Конституційним Судом України, зокрема, неконституційності відповідного закону, застосованого судом при вирішенні справи, судове рішення може бути переглянуто лише в тому разі, якщо це судове рішення фактично ще не було виконано, тобто коли наслідки, передбачені цим судовим рішенням, остаточно не настали. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2516»
«Про документи на основі яких встановлюється відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення Законодавцем установлено окремі документи (документальні свідчення, акти перевірок, звернення органів державної влади), на основі яких встановлюється відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення та приймається Національною радою рішення про застосування санкцій за такі порушення. При виявленні на підставі документальних свідчень, актів перевірки чи подання органів державної влади порушень Закону України «Про телебачення і радіомовлення» або ліцензійних умов телерадіоорганізаціями, Національна рада, на підставі вказаних документів, приймає рішення про застосування санкцій. Крім того, норма статті 73 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не забороняє приймати рішення про застосування передбачених вказаним законом санкцій на підставі інших документальних свідчень, як це передбачено частиною п`ятою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», у разі, якщо перевірка не проводилась і такий акт перевірки не складався. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4843»
«Про надання паспорту прив’язки розташування тимчасової споруди Під час надання паспорту прив’язки розміщення тимчасової споруди уповноваженим органом має перевірятися відповідність місця розташування тимчасової споруди не тільки комплексній схемі розміщення тимчасової споруди, але і будівельним нормам та іншим вимогам законодавства. Невідповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення, якщо така схема розроблена, іншій містобудівній документації, будівельним нормам або іншим вимогам законодавства є підставою для відмови у наданні (продовженні дії) паспорта прив’язки розміщення тимчасової споруди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2985»
«Про умови, за наявності яких особі може бути видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Пункт 4 Порядку віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлює вичерпний перелік умов, за наявності яких особі може видаватися посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: 1) особа повинна мати довідку, що підтверджує участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, видану відповідною військовою частиною або Центральним військовим архівом Співдружності Незалежних Держав; 2) установлений причиновий зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1915»
«Порядок відступу від висновку про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні об`єднаної палати Якщо колегія суддів, палата, яка розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку, вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, то вона передає таке кримінальне провадження на розгляд цієї ж об`єднаної палати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/410 Повноваження прокурора, який не брав участі у судових засіданнях, на подання апеляційної чи касаційної скарг Прокурор, який був включений до групи прокурорів, однак не брав участі у судових засіданнях, має право на подання апеляційної чи касаційної скарг. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/411 Наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, у випадку необізнаності особи про виконання працівником міліції Факт необізнаності особи про виконання працівником міліції конкретних службових обов`язків не виключає можливої наявності в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4692»
«Про наслідки порушення судами порядку розгляду спорів про оскарження нормативно-правових актів Для оскарження нормативно-правових актів суб’єктів владних повноважень передбачена спеціальна процедура (статті 264 КАС України), відмінна від тієї, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Крім того, відмінність у правових наслідках при визнанні нечинним нормативно-правового акта та визнанні протиправним акта індивідуальної дії зумовлює різні юридичні наслідки, зокрема, строки втрати ними юридичної сили. Недотримання судами встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права та безумовною підставою для розгляду такої справи спочатку, оскільки таке порушення, серед іншого, впливає на права та інтереси необмеженої кількості осіб (всіх осіб, на яких поширюється дія цього акта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2915»
«Про межі повноважень реєстратора щодо перевірки (контролю) документів під час державної реєстрації Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації на підставі перевірки вичерпного переліку документів лише засвідчує факт, тобто виконує функцію легалізації події. Виконання цієї функції не передбачає та не наділяє його повноваженнями перевірки (контролю) документів за іншими критеріями, ніж визначені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Визнання рішенням господарського суду, яке набуло законної сили, недійсним протоколу, на підставі якого внесений запис до Єдиного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про зміну керівника та зміну складу підписантів юридичної особи, недійсним із моменту прийняття є підставою для скасування такої державної реєстрації відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4189 Про можливість звернення до державного реєстратора із заявою про скасування запису про державну реєстрацію юридичної особи Стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначає перелік документів, які подаються юридичною особою для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема змін до установчих документів юридичної особи, виділу юридичної особи, припинення юридичної особи в результаті її реорганізації або ліквідації. Такої дії як скасування державної реєстрації Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не передбачає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4426»
«Про забезпечення захисту порушеного конституційного права на безпечне довкілля в контексті Орхуської конвенції Відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості у процесі ухвалення рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні [(згідно із Настановами щодо впровадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік)]. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. З огляду на важливість реального захисту довкілля, неприпустимим є обмежене тлумачення чинного законодавства України, частиною якого є Орхуська конвенція, стосовно права на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки. Відтак право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5961»
«Про вимоги до змісту заявки щодо надання підприємству гірничого відводу Законодавством встановлено вичерпні обов`язкові вимоги до змісту заявки щодо надання підприємству гірничого відводу. Обов`язок перевірки поданих документів на відповідність вимогам Положення про порядок надання гірничих відводів покладається на суб`єкта прийняття рішення про надання гірничого відводу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4919»
«Про підставу для звернення Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення Правопорушення у виді встановлення "факту неподання заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензії на мовлення у зв`язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника" та "факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата" не є тотожними та передбачають застосування різних видів санкцій за їх вчинення. При цьому, підставою для звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії може бути, зокрема, встановлення факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4847»
«Про ознаки нормативно-правового акта Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта. Співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки за для розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4781»
«Про використання надр як національного багатства Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу, тому умови щодо їх використання, є особливо суворими. Як виняток, використання надр без проведення аукціону дозволяється суб’єкту, який використовував дозвіл і протягом попереднього періоду забезпечив безумовне дотримання у своїй діяльності всіх вимог законодавства у сфері надрокористування. Лише зазначене у сукупності дає пільгове право на особливі умови використання надр як національного багатства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2946»
«Про критерії мотивованості судового рішення Критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3030»
«Про захист об'єктів водного фонду При внесенні змін до містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва на земельній ділянці мало бути враховано знаходження та встановлено статус водойми у вигляді струмка. Необхідні для початку нового будівництва містобудівні умови та обмеження не можуть видаватися органами місцевого самоврядування у випадку наявності, зокрема, фактів невідповідності поверховості та висотності будинку умовам Генерального плану відповідного населеного пункту; можливого блокування новим будинком іншої вже збудованої будівлі; неврахування забудовником водойми, яка пов’язана із земельною ділянкою, що планується до забудови. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2703 Про контроль за законністю рішень місцевих органів влади щодо забудови території Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4406 Про порядок внесення змін до містобудівних умов та обмежень Містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (у цьому разі місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. Підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об’єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду. Внесення змін до містобудівних умов та обмежень за наявності для цього правових підстав, включаючи невідповідність окремих положень містобудівних умов та обмежень вимогам містобудівної документації, законодавству України, може здійснюватися, зокрема, за рішенням суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4446»
«Про здійснення перерахунку розміру пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітку Суми виплат, із яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1743»
«Про погодження перевірки за зверненням особи центральним органом виконавчої влади У випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки має бути погоджене центральним органом виконавчої влади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6040»
«Про визначення підстав для перерахунку пенсії за вислугу років Зміна відсотків премії не є безпосередньо підставою для перерахунку пенсії, оскільки наведені зміни мають індивідуальний характер і залежать від результатів служби конкретного службовця, індивідуальні досягнення якого не можуть розповсюджуватися на осіб, що працювали на цій посаді в попередні роки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1758»
«Проведення огляду житла чи іншого володіння за добровільною згодою особи, яка ним володіє Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України, огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/967»
«Про публічно-правовий характер правовідносин під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами ДАБІ України (суб'єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об'єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Тобто, правовідносини, що виникають між суб'єктом та об'єктом нагляду носять публічно-владний характер. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3549»
«Про обов`язкову умову розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Обов`язковою умовою розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є повідомлення особи, щодо якої розглядається справа, про час та місце розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Крім того, у разі неотримання протоколу про правопорушення та інших документів, на підставі яких особа притягується до відповідальності, такі документи мають бути надіслані рекомендованим листом з повідомленням. При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6085»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?