Розірвання шлюбу у 2026 році: через суд, РАЦС або Дію — порядок, строки та документи

Спір про квартиру, автомобіль або інше майно сам по собі не заважає розірвати шлюб. Розлучення і поділ майна — різні юридичні питання, їх можна вирішувати окремо.

Головна практична новина 2026 року — розірвання шлюбу онлайн через застосунок Дія. Після бета-тестування послуга стала доступною для всіх 3 вересня 2026 року.

Друга зміна менш помітна, але важливіша для тих, хто чекає дитину: з 19 грудня 2024 року немає заборони подавати позов про розлучення під час вагітності дружини та протягом року після народження дитини. Детальніше — в окремому розділі нижче. В інтернеті досі багато текстів, де ця заборона описана як чинна.

Базова конструкція Сімейного кодексу не змінилася:

• ДРАЦС — коли немає спільних неповнолітніх дітей і є взаємна згода;
• суд — коли є діти, немає згоди або один із подружжя ухиляється від оформлення розлучення;
• Дія — електронний спосіб державної реєстрації для пар, які відповідають установленим вимогам.

Тому перед поданням документів спершу визначте правильний маршрут: помилка на цьому етапі означає втрачений час.

За статтею 106 Сімейного кодексу подружжя, яке не має дітей, може подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про розірвання шлюбу. Йдеться про спільних неповнолітніх дітей — саме так цей критерій записано й у порядку онлайн-розлучення через Дію.

Одночасно мають бути виконані дві умови:

Якщо другий з подружжя каже, що «не проти», але фактично не подає заяву або не з'являється для оформлення, чекати безкінечно не потрібно — можна звернутися до суду.

За Правилами державної реєстрації актів цивільного стану заяву подружжя, яке не має дітей, подають до ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Місце проживання підтверджують відомостями про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування).

Для інших випадків державної реєстрації розірвання шлюбу — наприклад, за заявою одного з подружжя, якщо другий визнаний безвісно відсутнім або недієздатним, — заяву можна подати до будь-якого органу ДРАЦС за вибором.

Зазвичай потрібні:

• паспорти або інші документи, що посвідчують особу;
• спільна заява;
• свідоцтво про шлюб — якщо актового запису про шлюб немає в Державному реєстрі актів цивільного стану;
• документ про сплату державного мита (8,50 грн).

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву, таку заяву з нотаріально засвідченим підписом може подати другий з подружжя, представник або її можна надіслати поштою.

ДРАЦС реєструє розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо за цей час заяву не відкликано. Цей місяць не можна скоротити, навіть якщо обоє «точно вирішили».

Якщо в призначений день подружжя не може з'явитися з поважної причини, реєстрацію на письмове прохання переносять на інший день, але не далі ніж на рік від дня подання заяви. Якщо ж подружжя не з'явилося і не просило перенести дату, заява втрачає чинність — доведеться подавати нову.

Не обов'язково. Якщо один із подружжя через поважну причину не може з'явитися в день реєстрації, він може письмово повідомити ДРАЦС, що згоден на реєстрацію розірвання шлюбу за його відсутності, і вказати, куди надіслати свідоцтво. Якщо повідомлення передає другий з подружжя, представник або воно надходить поштою, підпис на ньому засвідчують нотаріально.

Але не плутайте це з ситуацією, коли людина не погоджується на розлучення. Відсутність через поважну причину й відсутність згоди — різні речі. Без згоди шлюб розриває лише суд.

З вересня 2026 року державну реєстрацію розірвання шлюбу можна пройти онлайн у застосунку Дія. Це не окремий «цифровий розлучний процес», а електронна форма тієї самої державної реєстрації.

Основні вимоги:

• обоє згодні на розлучення;
• немає спільних неповнолітніх дітей;
• обоє — громадяни України віком від 18 років;
• є ID-картка або біометричний закордонний паспорт і «Дія.Підпис».

Станом на вересень 2026 року:

• державне мито — 8,50 грн;
• платна електронна послуга — 1 885 грн;
• разом — 1 893,50 грн;
• дату реєстрації можна обрати не раніше ніж через 1 місяць і 2 дні;
• сама реєстрація проходить під час відеоконференції з працівником ДРАЦС.

Усю процедуру крок за кроком описано в окремому матеріалі: Розлучення через Дію у 2026 році: хто може, скільки коштує і як проходить.

До суду звертаються, якщо:

• є спільні неповнолітні діти;
• один із подружжя не згоден на розлучення;
• один формально не заперечує, але не подає заяву до ДРАЦС або не приходить на реєстрацію;
• місце проживання другого з подружжя невідоме;
• ситуація не підпадає під порядок ДРАЦС.

Важливо: дозвіл другого з подружжя для подання позову не потрібен. Частина перша статті 110 Сімейного кодексу прямо дозволяє пред'явити позов про розірвання шлюбу одному з подружжя.

Варіант 1. Обоє згодні — спільна заява за статтею 109 СК. Подружжя, яке має дітей, може разом подати до суду заяву про розірвання шлюбу. До заяви додається письмовий договір про те:

• з ким проживатимуть діти;
• яку участь у забезпеченні їхнього життя братиме той із батьків, хто проживатиме окремо;
• як він здійснюватиме право на особисте виховання дітей.

Якщо в договорі визначаються аліменти, договір про їх розмір має бути нотаріально посвідчений.

Суд перевіряє, чи відповідає заява дійсній волі обох і чи не будуть після розлучення порушені особисті та майнові права подружжя та права дітей. Рішення суд постановляє після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо її не відкликано.

Варіант 2. Один хоче розлучитися — позов. Якщо згоди немає, домовитися про спільну заяву не вдалося або один із подружжя просто не бере участі в оформленні — подається позовна заява про розірвання шлюбу.

Для розірвання шлюбу не потрібно доводити «вину» чоловіка чи дружини, зраду або окреме проживання протягом певної кількості років. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя й дійсні причини позову, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини (ч. 1 ст. 112 СК). Шлюб розривається, якщо подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя або інтересам дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК).

Загальне правило статті 27 ЦПК: позов до фізичної особи подається за її зареєстрованим місцем проживання або перебування. Тобто за замовчуванням — до суду за місцем реєстрації відповідача.

Але частина друга статті 28 ЦПК дозволяє подати позов про розірвання шлюбу за власним зареєстрованим місцем проживання або перебування, якщо:

• на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти;
• позивач не може за станом здоров'я виїхати до місця проживання відповідача;
• є інші поважні причини, через які позивач не може туди виїхати.

Крім того, за домовленістю подружжя справу можна розглядати за зареєстрованим місцем проживання або перебування будь-кого з них.

Окремі правила ЦПК:

• місце проживання відповідача невідоме — позов подають за місцезнаходженням його майна, за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування або за місцем постійного заняття (роботи) (ч. 9 ст. 28 ЦПК);
• відповідач не має місця проживання в Україні — за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування в Україні (ч. 10 ст. 28 ЦПК);
• обидва з подружжя — громадяни України й живуть за кордоном — суд, який розглядатиме справу, визначає суддя Верховного Суду (ст. 29 ЦПК). Так само — у справі про розірвання шлюбу громадянина України з іноземцем, які живуть за межами України.

Так. Позовну заяву та додатки можна подати через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС.

Це не те саме, що розлучення через Дію:

• Дія — державна реєстрація розірвання шлюбу для пар, які відповідають умовам;
• Електронний суд — електронний спосіб подати процесуальні документи до суду.

Для документів, поданих в електронній формі через ЄСІТС, Закон «Про судовий збір» передбачає понижувальний коефіцієнт 0,8. Для звичайного позову про розірвання шлюбу:

• базовий збір у 2026 році — 1 331,20 грн;
• при електронному поданні — 1 064,96 грн.

Перед оплатою перевірте реквізити конкретного суду.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року — 3 328 грн.

За позов про розірвання шлюбу Закон «Про судовий збір» встановлює ставку 0,4 прожиткового мінімуму: 3 328 × 0,4 = 1 331,20 грн.

За заяву фізичної особи в окремому провадженні — 0,2 прожиткового мінімуму: 3 328 × 0,2 = 665,60 грн.

Для швидкого розрахунку — калькулятор судового збору.

Типовий позов не потребує десятків сторінок. У ньому зазначають:

Не потрібно вигадувати конфлікти або детально описувати інтимне життя сім'ї, якщо це не має значення для інших вимог.

Типове прохання до суду:

Готовий шаблон — позовна заява про розірвання шлюбу.

Залежно від обставин:

• копію свідоцтва про шлюб або відомості про актовий запис;
• копії свідоцтв про народження дітей;
• документ про сплату судового збору або документ про пільгу;
• докази надсилання копій іншим учасникам — якщо цього вимагає спосіб подання;
• документи, які підтверджують право подати позов за власним місцем проживання (ч. 2 ст. 28 ЦПК);
• документи для інших вимог, якщо вони заявляються разом.

При поданні через «Електронний суд» документи завантажують у форматі, який приймає система.

Відмова другого з подружжя не означає, що шлюб неможливо розірвати.

За статтею 56 Сімейного кодексу кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх збереження є порушенням права на свободу та особисту недоторканність. Інакше кажучи, ніхто не зобов'язаний залишатися в шлюбі лише тому, що інший не погоджується на його припинення.

Суд може вжити заходів до примирення, але це не дає іншому з подружжя права безстроково блокувати розлучення. Якщо суд дійде висновку, що збереження шлюбу суперечить істотним інтересам одного з подружжя чи дітей, шлюб розривається.

Так. Сімейний кодекс зобов'язує суд вживати заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 111 СК). На практиці це означає, що справа іноді не завершується на першому засіданні: суд може зупинити розгляд і призначити строк для примирення — не більше шести місяців (ч. 7 ст. 240 ЦПК).

Строк на примирення — не спосіб змусити людину залишитися в шлюбі. Якщо примирення не відбулося й позивач наполягає на розірванні, суд вирішує справу по суті.

Неявка відповідача сама по собі не блокує розлучення назавжди.

Суд перевіряє, чи належно повідомлено учасника, чи є причини неявки та чи можна розглядати справу без нього. За умов, передбачених ЦПК, справу розглядають без відповідача, а в окремих випадках ухвалюють заочне рішення.

Тож схема «не прийматиму повістки — значить не розлучать» як юридична стратегія не працює.

Єдиного строку «розлучать за 30 днів» для позовного провадження немає. На тривалість впливають:

• завантаженість суду;
• правильність позову;
• вручення документів відповідачу;
• позиція другого з подружжя;
• строк на примирення, якщо його призначать;
• додаткові вимоги;
• апеляційне оскарження.

Простий позов без спору і справа з поділом квартири, визначенням місця проживання дитини та аліментами — зовсім різні за тривалістю процеси.

Не варто об'єднувати все в один позов лише тому, що «так зручніше». Іноді окремий простий позов про розірвання шлюбу дозволяє припинити шлюб значно швидше, а майновий спір чи спір щодо дитини розглянути окремо.

Якщо шлюб розірвано судом, він припиняється у день набрання рішенням суду законної сили, а не в день судового засідання.

Після набрання рішенням законної сили не потрібно ще раз «розлучатися в РАЦСі». Суд сам надсилає рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану, а документом, що підтверджує розірвання шлюбу, є саме рішення суду, яке набрало законної сили.

Поширена помилка — думати, що під час будь-якого розлучення суд автоматично:

• визначить, з ким житиме дитина;
• встановить графік зустрічей;
• стягне аліменти;
• визначить участь у вихованні.

Ні. Розірвання шлюбу саме по собі не вирішує спорів щодо дітей. Якщо батьки домовилися, окремого спору може й не бути. Якщо домовленості немає, відповідні вимоги заявляються окремо або, коли це процесуально доцільно, разом із позовом про розлучення.

Батьки зобов'язані утримувати дитину незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі, розлучені чи ніколи не були одружені. Тому аліменти можна стягувати, не чекаючи завершення справи про розлучення.

Ні. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч. 1 ст. 68 СК).

Ви можете:

• домовитися про поділ;
• укласти договір, коли закон це дозволяє;
• звернутися до суду окремо;
• за потреби об'єднати майнову вимогу з позовом про розлучення.

Але майновий спір може суттєво подовжити процес. Якщо головна мета зараз — юридично припинити шлюб, окремо оцініть, чи варто включати поділ майна в той самий позов.

Раніше частина друга статті 110 Сімейного кодексу забороняла подавати позов про розірвання шлюбу під час вагітності дружини та протягом року після народження дитини (за винятками — якщо один із подружжя вчинив щодо другого чи дитини дії з ознаками кримінального правопорушення, а також у справах, пов'язаних із батьківством іншої особи).

Законом № 4073-IX від 20 листопада 2024 року частини друга — четверта статті 110 СК виключено. Закон набрав чинності 19 грудня 2024 року. Відтоді вагітність дружини чи дитина до року не є перешкодою для позову — ні для чоловіка, ні для дружини.

Що лишилося:

• суд, вирішуючи справу, бере до уваги наявність малолітньої дитини (ч. 1 ст. 112 СК);
• суд може призначити строк для примирення — крім випадків домашнього насильства;
• вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина до трьох років, має право на утримання від чоловіка — батька дитини, і це право зберігається після розірвання шлюбу (ст. 84 СК).

Перебування за кордоном не позбавляє права на розлучення.

Насамперед перевірте можливість розлучення через Дію. Порядок онлайн-реєстрації не вимагає перебувати в Україні під час відеоконференції, але обоє мають бути громадянами України з ID-карткою або біометричним закордонним паспортом і «Дія.Підписом». Свідоцтво доставляють лише на адресу в Україні.

Позов можна подати й тоді, коли друга сторона живе за кордоном. Якщо в Україні відповідач не має місця проживання, позов подають за місцезнаходженням його майна або за останнім зареєстрованим місцем проживання в Україні (ч. 10 ст. 28 ЦПК). Якщо ж за кордоном живуть обоє, суд визначає суддя Верховного Суду (ст. 29 ЦПК).

Окремо варто врахувати питання належного повідомлення сторони та міжнародного вручення документів — вони часто затягують такі справи.

Проходження військової служби не забороняє розірвання шлюбу.

Якщо військовослужбовець є позивачем або відповідачем, практично важливими можуть бути:

• участь у засіданні в режимі відеоконференції;
• належне повідомлення;
• підтвердження об'єктивної неможливості прибути;
• заява про розгляд справи без особистої присутності;
• подання документів через «Електронний суд».

Мобілізація другого з подружжя не означає, що суд «не має права розлучити». Питання вирішується за процесуальними правилами конкретної справи.

Втрата паперового свідоцтва не означає, що розлучитися неможливо.

Відомості про актовий запис зазвичай є в Державному реєстрі актів цивільного стану, і ДРАЦС працює з ними. Свідоцтво знадобиться, якщо запису в Реєстрі немає; за потреби можна отримати повторне свідоцтво.

У суді теж потрібно підтвердити факт зареєстрованого шлюбу — копією свідоцтва або відомостями про актовий запис.

Так. За статтею 113 Сімейного кодексу особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, після його розірвання має право:

• надалі користуватися цим прізвищем;
• відновити дошлюбне прізвище.

Другий з подружжя не може змусити вас повернути дошлюбне прізвище.

Простий позов про розірвання шлюбу часто можна підготувати самостійно. Але правова допомога особливо доцільна, якщо:

• другий з подружжя перебуває за кордоном або його адреса невідома;
• одночасно є спір щодо дитини чи її місця проживання;
• заявляються аліменти;
• є велике спільне майно, кредит, іпотека або бізнес;
• один із подружжя приховує активи;
• у сім'ї було домашнє насильство;
• потрібно визначити міжнародну підсудність.

Знайти юриста із сімейного права

• Сімейний кодекс України, ст. 56, 68, 72, 84, 104–115 — zakon.rada.gov.ua
• Закон України від 20.11.2024 № 4073-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі» (виключення ч. 2–4 ст. 110 СК, нова ч. 2 ст. 111 СК; набрав чинності 19.12.2024) — zakon.rada.gov.ua
• Цивільний процесуальний кодекс України, ст. 27–29, 240 — zakon.rada.gov.ua
• Закон України «Про судовий збір», ст. 4 — zakon.rada.gov.ua
• Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2026 року — 3 328 грн) — zakon.rada.gov.ua
• Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (наказ Мін'юсту від 18.10.2000 № 52/5, редакція від 22.07.2026), розділ III, глава 3 — zakon.rada.gov.ua
• Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2025 № 1282 про експериментальний проєкт з державної реєстрації розірвання шлюбу в електронній формі — zakon.rada.gov.ua
• Кабінет Міністрів України: «Відсьогодні послуга «Розірвання шлюбу онлайн» доступна для всіх українців», 03.09.2026 — kmu.gov.ua