Дід жив із жінкою без шлюбу й не оформив її спадщину: онука квартиру не отримала

Онука звернулася до суду після смерті діда. За її словами, після смерті дружини дід жив однією сім'єю з іншою жінкою без реєстрації шлюбу, постійно жив у її квартирі й іншого житла не мав. Онука просила встановити, що вони жили разом із 1 січня 2004 до 9 серпня 2018 року, і визнати за нею право власності на цю квартиру в порядку спадкування за законом. Відповідачем була Дніпровська міська рада.

Логіка позову така: після смерті жінки дід прийняв її спадщину як спадкоємець четвертої черги, бо більше п'яти років жив із нею у квартирі. Онука ж прийняла спадщину діда (її мати відмовилася від своєї частки на її користь). Нотаріус у 2022 році відмовив у свідоцтві, бо в Державному реєстрі речових прав квартира за дідом не значилася.

Районний і апеляційний суди встановили, що дід і жінка прожили однією сім'єю не менш як п'ять років, і визнали за онукою право власності на квартиру. Верховний Суд 4 листопада 2026 року у цій частині рішення скасував і в позові відмовив.

Цивільний кодекс вважає спадкоємця, який постійно жив зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, таким, що прийняв спадщину (частина третя статті 1268). Але Верховний Суд вирішив, що для четвертої черги цього замало: дід мав сам за життя довести в суді, що вони були сім'єю.

Онуку суд зобов'язав відшкодувати міськраді 50 215,12 грн судового збору за апеляційну й касаційну скарги.

• Людей, які жили з померлим однією сім'єю без шлюбу й розраховують на спадщину як спадкоємці четвертої черги (стаття 1264 ЦК України).
• Дітей і онуків такого спадкоємця, якщо він помер, не оформивши спадщину.
• Тих, кому нотаріус відмовив у свідоцтві, бо житло не зареєстроване за спадкодавцем.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 листопада 2026 року у справі № 203/2677/22 — Єдиний державний реєстр судових рішень.