Заява до ЄСПЛ у 2026 році: порядок оформлення, документи, строки та юридична допомога

ЄСПЛ розглядає індивідуальні заяви про порушення прав, закріплених у Конвенції та протоколах до неї (ст. 34 Конвенції). Відповідачем завжди є держава, а не сусід, роботодавець чи банк. Тобто скаржитися можна на дії чи бездіяльність судів, поліції, органів влади або на те, що держава не захистила вас від порушення з боку інших осіб.

Типові приклади прав і ситуацій:

Незгоди з рішенням українського суду замало. Якщо скарга зводиться до того, що «суд неправильно застосував закон» чи «не повірив моїм свідкам», ЄСПЛ, найімовірніше, визнає її явно необґрунтованою. Суд перевіряє не правильність рішення, а те, чи дотрималася держава гарантій Конвенції: чи був процес справедливим, чи було втручання в право законним, необхідним і пропорційним.

Стаття 35 Конвенції вимагає спершу вичерпати національні засоби юридичного захисту. Йдеться не про всі можливі процедури, а про ті, які доступні, ефективні й здатні виправити саме заявлене порушення.

Строк становить чотири місяці (ч. 1 ст. 35 Конвенції). Раніше він був шестимісячним; Протокол № 15 скоротив його, і новий строк застосовується з 1 лютого 2022 року. Від чого його рахують, залежить від ситуації:

Головне правило: строк зупиняє не будь-який лист до Страсбурга, а повний формуляр, що відповідає Правилу 47 Регламенту. Датою подання вважається дата відправлення формуляра, тобто дата поштового штемпеля (Правило 47 § 6). Якщо ви надіслали неповний формуляр і Суд його повернув, строк продовжує спливати.

ЄСПЛ приймає заяви лише на своєму офіційному формулярі, який завантажують із сайту Суду. Інші бланки чи довільні листи не підходять. Формуляр перевіряють формально: якщо бракує будь-якої обов'язкової відомості чи документа, Суд скаргу не розгляне (Правило 47 § 5.1).

Обов'язково заповніть усі поля:

• дані заявника: ім'я, дата народження, громадянство, адреса; для юридичної особи — повна назва, дата реєстрації, код і юридична адреса;
• дані представника і підписаний розділ про повноваження, якщо вас представляють;
• держава-відповідач — Україна;
• виклад фактів — коротко, чітко й у хронологічному порядку;
• стверджувані порушення — які статті Конвенції порушено і чому;
• дотримання умов прийнятності — які засоби захисту ви використали і коли отримали остаточне рішення.

Розділи про факти, порушення й прийнятність мають бути зрозумілими без інших документів (Правило 47 § 2(a)). Якщо місця у формулярі не вистачає, можна додати окремий виклад, але не більше 20 сторінок (Правило 47 § 2(b)). Формуляр підписує заявник або представник; без підпису він недійсний.

На початковому етапі можна писати українською — це офіційна мова держави — учасниці Конвенції (Правило 34 § 2). Якщо про заяву повідомлять уряд, подальше листування за загальним правилом ведеться англійською або французькою.

Якщо ви не хочете, щоб ваше ім'я було публічним (наприклад, у справах щодо дітей, здоров'я чи насильства), прямо вкажіть це у формулярі та поясніть причини (Правило 47 § 4).

До формуляра додають копії, а не оригінали (Правило 47 § 3.1):

Документи розкладають за датами, нумерують і перелічують у формулярі (Правило 47 § 3.2). Суд документів не повертає, тому оригінали залишайте в себе.

Підписаний формуляр з додатками надсилають поштою на адресу:

text The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe 1 avenue de l'Europe 67075 Strasbourg Cedex FRANCE

Подати заяву електронною поштою чи через сайт не можна. Система eComms працює лише після того, як про заяву повідомлено уряд. Факс, за прямим попередженням Суду, не перериває чотиримісячного строку. Після подання повідомляйте Суд про зміну адреси та нові важливі обставини (Правило 47 § 7).

Після надходження заяви Секретаріат перевіряє формуляр. Далі справу можуть визнати неприйнятною (наприклад, через пропущений строк, невичерпання засобів захисту чи явну необґрунтованість), а можуть повідомити про неї уряд. Тоді уряд подає свої заперечення, а заявник — відповідь. Більшість заяв визнають неприйнятними ще без повідомлення уряду, і таке рішення остаточне: оскаржити його не можна. Через завантаженість Суду лише первинного розгляду іноді доводиться чекати близько року, тому заява не замінює захисту в Україні.

Подати заяву можна самостійно (Правило 36 § 1). Але після повідомлення уряду заявник за загальним правилом має бути представлений адвокатом, уповноваженим практикувати в одній з держав — учасниць Конвенції, або іншою особою, яку схвалить Голова палати (Правило 36 §§ 2, 4). Просити Суд про правову допомогу можна лише після повідомлення уряду про справу, і її надають не автоматично. Юрист особливо корисний на першому етапі: правильно визначити порушене право за Конвенцією, коротко викласти факти й не пропустити строк важать більше, ніж обсяг тексту. Знайти фахівця можна в розділі міжнародного права та ЄСПЛ.

У виняткових випадках, коли є безпосередній ризик непоправної шкоди (насамперед життю чи здоров'ю), можна просити Суд про тимчасовий захід за Правилом 39. Наприклад, зупинити видворення до країни, де людині загрожує катування. Такі заходи застосовують рідко, і для звичайних майнових спорів вони не призначені.

Якщо Суд встановить порушення, він може присудити справедливу сатисфакцію за ст. 41 Конвенції. Вона може включати матеріальну шкоду, моральну шкоду, судові та інші витрати. Для цього потрібно заявити конкретну вимогу з розрахунками й підтвердними документами у строк для подання зауважень по суті справи; інакше Суд може відхилити її повністю або частково (Правило 60). Сам ЄСПЛ не скасовує українських рішень.

В Україні рішення ЄСПЛ відкриває можливість перегляду справи за виключними обставинами. У цивільних справах підставою є встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи (п. 2 ч. 3 ст. 423 ЦПК). Заяву подають не пізніше 30 днів з дня, коли заявник дізнався або міг дізнатися про набуття рішенням ЄСПЛ статусу остаточного (п. 5 ч. 1 ст. 424 ЦПК). Той самий 30-денний строк встановлено для адміністративних (п. 3 ч. 5 ст. 361, ст. 363 КАС), господарських (п. 2 ч. 3 ст. 320, ст. 321 ГПК) і кримінальних справ (п. 2 ч. 3 ст. 459, ст. 461 КПК). Виконання рішень ЄСПЛ контролює Комітет міністрів Ради Європи.