«Нарахування пені за порушення строків валютних розрахунків у разі застосування до резидента персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) Пеня за порушення резидентом граничних строків розрахунків за імпортними операціями підлягає нарахуванню відповідно до статті 13…»
«Про обов’язок роботодавця інформувати центр зайнятості про вакансії Обов`язок центру зайнятості щодо сприяння у працевлаштуванні може бути реалізований лише за умови належного та своєчасного виконання роботодавцем свого обов`язку з інформування про вакансії. Несвоєчасне подання роботодавцем…»
«Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі…»
«Наявність форс-мажорних обставини виключає можливість внесення змін до договору у зв'язку з істотною зміною обставин Позивач міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов’язаних з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення…»
«Одностороннє розірвання договору у зв'язку з тривалістю форс-мажорних обставин, спричинених воєнним станом У разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що унеможливили виконання зобов’язань за договором та тривали більш ніж 30 календарних днів, сторона договору має право…»
«Про необхідність суб’єкту владних повноважень належно обгрунтувати причини відкладення опрацювання запиту особи на отримання інформації в умовах перебування країни в режимі воєнного стану Зазначені в частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» події, зокрема,…»
«Про відповідальність роботодавця за не працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, незалежно від факту реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні не пов`язує сплату…»
«Належність доведення причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажором та неможливістю виконання зобов'язання в умовах воєнного стану Наявність сертифіката ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто зазначені обставини не мають преюдиційного характеру і в разі…»
«Відстрочення судом надання відповіді на запит до закінчення строку дії воєнного стану в Україні має бути виправданим На можливість належного опрацювання запитів і надання запитуваної інформації впливають заходи, передбачені, зокрема, статтею 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», що…»
«Про значення вини для притягнення до відповідальності у сфері публічно-правових відносин Поняття вини (винності) особи, яка притягається до відповідальності у сфері публічно-правових відносин (спори у яких вирішує адміністративний суд), за загальним правилом, не впливають на оцінку правомірності…»
«Про підставу для застосування до суб`єкта господарської діяльності господарсько-правової відповідальності Для застосування до суб`єкта господарської діяльності господарсько-правової відповідальності (зокрема, адміністративно-господарських санкцій) є встановлення (доведеність) факту невжиття цим…»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не…»
«Про підставу для застосування до суб`єкта господарської діяльності господарсько-правової відповідальності Для застосування до суб`єкта господарської діяльності господарсько-правової відповідальності (зокрема, адміністративно-господарських санкцій) є встановлення (доведеність) факту невжиття цим суб`єктом усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення та відсутність надзвичайних і невідворотних обставин (обставин непереборної сили), внаслідок наявності яких належне виконання зобов`язання суб`єктом господарювання виявилося неможливим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6594»
«Одночасне стягнення штрафу і пені з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, не суперечить вимогам статті 61 Конституції України Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1591»
«Щодо різної правової природи між завданням збитків та набуттям майна без достатньої правової підстави Завдання збитків та набуття майна без достатньої правової підстави мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. На відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для повернення безпідставно набутих коштів необхідним встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майно відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6295»
«Юрисдикція спору за позовом залізниці до міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів, якщо зобов'язання виникли в силу прямої норми закону Позовні вимоги залізниці до міської ради про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів, заявлені не на підставі договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд, а в силу прямої норми закону, підлягають розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/592»
«Розстрочення виконання судового рішення Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2517»
«Спосіб захисту прав суб’єкта господарювання у випадку нарахування постачальником електроенергії вартості недоврахованої спожитої електроенергії Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо способу захисту прав суб’єкта господарювання у відносинах із постачальником електроенергії, визначивши, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, має розглядатися судом як вимога про визнання недійсним акта постачальника електричної енергії. Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є належним способом захисту прав та інтересів відповідного суб’єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/458»
«Орендодавець, який вчинив правопорушення у вигляді недопуску орендаря до об’єкта оренди, якщо фактів такого порушення зафіксовано два (або більше), не може бути притягнутим до юридичної відповідальності двічі (або більше) Вирішуючи питання про стягнення штрафу та його розмір за невиконання умов договору оренди майна, слід враховувати безперервність вчиненого орендодавцем порушення у вигляді перешкоджання орендарю у доступі на робоче місце незалежно від кількості фіксацій такого порушення. Так, кількість фіксацій факту порушення права орендаря на користування орендованим майном залежить лише від волі самого орендаря і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку орендодавця, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього і полягає в протиправному вчиненні орендодавцем перешкод орендарю у реалізації ним права користування орендованим майном. Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, у такому випадку не може бути підставою для притягнення орендодавця до юридичної відповідальності двічі (або більше) вчинення єдиного триваючого порушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1592 Триваюче порушення в господарській справі Триваючим порушенням є порушення, яке почалося з протиправної дії чи бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом цього діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує конкретного обов’язку (в розглядуваному випадку обов’язку, передбаченого умовами договору) або виконує його неповністю чи неналежним чином. Таке порушення припиняється виконанням регламентованих обов’язків добровільно або у примусовому порядку, залученням винної особи до відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1593»
«Про звільнення від відповідальності роботодавця за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у разі якщо причини непрацевлаштування інвалідів не залежали від самого роботодавця Закон передбачає відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу. Закон передбачає випадки, за яких суб’єкт господарювання звільняється від відповідальності за вчинене правопорушення у сфері господарювання. Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, зокрема підстави для звільнення від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, за що передбачені адміністративно-господарські санкції, регламентовані главою 24 Господарського кодексу України. Суб’єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2191»
«Стягнення пені, нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб ― підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції, то немає підстав для нарахування боржнику та стягнення з нього пені на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1587»
«Про розмежування обов'язків між Фондом соціального захисту інвалідів, центром зайнятості та роботодавцем щодо працевлаштування інвалідів Фонд, центр зайнятості та роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за працевлаштування осіб з інвалідністю. Обов’язок працевлаштування осіб з інвалідністю, який має виконуватися через визначення кількості вакантних посад для осіб з інвалідністю на підставі поданих звітів роботодавців, головним чином лежить на центрі зайнятості, що проводить пошук та направлення осіб з інвалідністю до роботодавців, у яких наявні вакантні посади. Фонд аналізує отримані звіти, проводить перевірки та застосовує санкції, а також інші заходи впливу, передбачені законодавством, до суб’єктів господарювання, які не виконують нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю, зокрема, сприяє в працевлаштуванні осіб з інвалідністю. До обов’язків роботодавця належить створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування осіб з інвалідністю, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направлені для працевлаштування центром зайнятості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1926 Про відсутність у законодавстві обов'язку для підприємства здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів Обов'язок підприємства зі створення робочих місць для людей з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком людей з інвалідністю для працевлаштування, оскільки у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості людей з інвалідністю для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача людей з інвалідністю, які бажають працевлаштуватися. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4691»
«Про обов’язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів Якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов’язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 06.02.2018 у справі № 825/1276/16, про те, що до обов’язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання Державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування, і саме подання такої інформації (звітність форми № 3-ПН) за всі місяці відповідного року може свідчити про вчинення роботодавцем усіх дій, необхідних дій для працевлаштування інвалідів, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Будь-які інші дії роботодавців не виправдовують та не звільняють від відповідальності за порушення правил господарської діяльності. Тому, підприємство може вважатись таким, що вжило усіх дій, необхідних дій для працевлаштування інвалідів, і, відповідно, про наявність підстав для звільнення від відповідальності, лише у випадку щомісячного протягом року подання таких звітів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1651»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?