«Щодо повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Ухвала господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, постановлена за результатами підготовчого засідання, за своєю процесуальною правовою природою належить до судового…»
«Про право суду апеляційної інстанції стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК…»
«Невиконання вимоги щодо попереднього внесення вартості майна на депозит суду не є підставою для залишення позову без розгляду, якщо позов містить твердження про недобросовісність набувача Положення ч. 5 ст. 390 ЦК України щодо обов'язку попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок…»
«Позачергові витрати на обслуговування рахунку в цінних паперах банку в процедурі ліквідації Витрати банку за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, укладеним після запровадження процедури ліквідації банку та спрямованим на забезпечення належного утримання майна – цінних паперів, є…»
«Право наглядової ради на дострокове припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства (президента) за наявності відповідних повноважень, визначених статутом товариства Наглядова рада товариства має право достроково припинити повноваження одноособового виконавчого органу…»
«Щодо можливості визнання власником патенту на промисловий зразок недійсним патенту на винахід Патент на промисловий зразок захищає права на зовнішні форми (дизайн) продукту, а не права на вирішення технічної проблеми у створенні продукту чи технологічного процесу його виготовлення. Сам собою…»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або)…»
«Визначення належних відповідачів у справі щодо спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації Якщо позов у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є…»
«Спосіб захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства Належним способом захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства, є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства Джерело: База правових позицій…»
«Неповідомлення учасника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними їх рішень Неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою…»
«Умови касаційного перегляду ухвали про відстрочення / розстрочення виконання рішення, не включеної до ст. 287 ГПК України Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочення / розстрочення виконання рішення після її перегляду в апеляційному порядку не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки…»
«Поновлення прав через зобов'язання судом державного виконавця відкрити виконавче провадження Якщо виконавець повністю не реалізував надані йому права, не застосував усіх можливих (передбачених законом) заходів для досягнення необхідного позитивного результату щодо виконання обов’язкового рішення…»
«Порядок внесення змін у договір про надання послуг із розподілу електричної енергії в разі, якщо відбулася зміна власника об'єкта (електрифікованої споруди, її частини) Якщо відбулася зміна власника об'єкта (електрифікованої споруди, її частини), що є споживачем - стороною договору з надання послуг з розподілу електричної енергії, то на підставі заяви споживача - нового власника - до нього переходять права та обов'язки за договорами, що були вже укладені відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), з попереднім власником (якщо мало місце укладення цього договору). До відповідного договору про приєднання вносяться зміни, які стосуються зміни замовника (сторони договору), за умови, що він підтвердив незмінність технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання об'єкта забудови, визначених у договорі про приєднання (з усіма додатками, включно з технічними умовами). Якщо ж новий власник, повідомивши про зміну власника (об'єкта (електрифікованої споруди, її частини), не повідомив про наявність наведених змін (у тому числі, за власною ініціативою), всі умови відповідного договору (з надання послуг з розподілу електричної енергії), зокрема і така істотна умова, як величини приєднаної та дозволеної потужності об'єкта споживача електричної енергії, зберігаються в тій редакції, що існувала для попереднього власника. У разі відповідних змін та/або їх ініціювання споживачем (замовником послуг за договором з надання послуг із розподілу електричної енергії), з огляду на те, що бездоговірне надання / отримання послуг із розподілу електричної енергії не допускається, узгодження відповідних змін та їх внесення до умов договору здійснюється за правилами частини другої статті 634 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених нормами пунктів 4.1.24,4.1.26 Кодексу систем розподілу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6842»
«Надання інформації про діяльність товариства як спосіб захисту корпоративних прав Способом захисту права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на отримання інформації про діяльність юридичної особи є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій – надання певної інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14416»
«Визнання недійсним рішення загальних зборів про зміну типу товариства як спосіб захисту права акціонера на обов'язковий викуп акцій Акціонер, якому відмовлено в реалізації права на обов'язковий викуп акцій внаслідок порушення акціонерним товариством порядку підготовки та проведення загальних зборів, зокрема неналежного повідомлення про ринкову вартість акцій до моменту голосування, вправі захищати свої порушені права шляхом оскарження рішення загальних зборів, якщо цей спосіб захисту є ефективним та не порушує права інших акціонерів. Ефективність способу захисту визначається його відповідністю змісту порушеного права, характеру його порушення та можливістю відновлення прав акціонера. Визнання недійсним рішення загальних зборів про зміну типу товариства є ефективним способом захисту прав акціонера, коли товариство порушило встановлений законом порядок підготовки до зборів і цей порядок унеможливив реалізацію акціонером права на обов'язковий викуп. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14407»
«Порядок встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо порядку встановлення змісту норм іноземного права, що підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом, визначивши, що встановлення змісту норм іноземного права є обов`язком суду, який розглядає справу, в силу закону та здійснюється ex officio (за офіційним принципом), тоді як учасники справи, які зацікавлені у застосуванні судом норм права відповідної іноземної держави, мають право сприяти суду у вжитті заходів щодо встановлення змісту норм іноземного права шляхом подання суду документів, що підтверджують зміст таких норм, на які вони посилаються на обґрунтування своїх вимог або заперечень. При розгляді спорів, що виникли з правовідносин з іноземним елементом, суд враховує принцип jura novit curia («суд знає закони»), згідно з яким суд зобов`язаний застосувати ті норми матеріального та процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, незалежно від того, чи посилаються на них сторони. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6669 Встановлення дійсного змісту норм іноземного права (Англії та Уельсу) Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо встановлення дійсного змісту норм іноземного права (Англії та Уельсу), визначивши, що поряд з нормативно-правовими актами, які поширюються на певні правовідносини, висновок експерта є допустимим способом здобуття судом інформації про іноземні норми, які застосовуються до правовідносин з іноземним елементом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6670 Застосування права іноземної держави у зобов’язальних правовідносинах між резидентом України та нерезидентом України, які виникли на підставі договору поруки У зобов’язальних правовідносинах між резидентом України та нерезидентом України, які виникли на підставі договору поруки з вибором права іноземної держави, як щодо наслідків вчинення правочину поруки для його сторін, так і щодо строку дії поруки як забезпечувального зобов`язання, а також щодо строку позовної давності за вимогами кредитора до поручителя, підлягає застосування право іноземної держави Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6671»
«Відсутність або неможливість встановлення кворуму є безумовною підставою для недійсності рішень загальних зборів Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників, членів) юридичної особи у зв’язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14509»
«Наслідки визнання норми закону неконституційною для рішень загальних зборів акціонерного товариства Визнання Конституційним Судом України норми закону неконституційною не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів АТ, прийнятого на підставі цієї норми до дня ухвалення відповідного рішення КСУ. Належним способом захисту права акціонера у такому випадку є відшкодування державою матеріальної шкоди відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, а не визнання недійсним рішення загальних зборів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14410»
«Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, переданий фізичною особою (позичальником) у разі відкриття провадження у справі про його банкрутство Під час здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за правилами книги четвертої КУзПБ судам необхідно брати до уваги вимоги пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ про те, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктурується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6343»
«Визначення розміру статутного капіталу та часток учасників як належний спосіб відновлення попереднього складу учасників товариства та розміру їх часток у товаристві У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп. «д» п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Саме такий спосіб захисту є належним, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, про задоволення такої вимоги є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Належність та ефективність цього способу захисту порушених прав обумовлюється також балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто, ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються. Зазначені висновки мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14367»
«Щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені законодавством про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання негативних правових наслідків, зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого тощо), які оплачуються кредиторами, за принципом пропорційності їх грошовим вимогам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6333»
«Порушення корпоративного права як первинна обставина у вирішенні корпоративного спору У корпоративному спорі за позовом акціонера (учасника, члена) суд зобов'язаний з'ясувати, яке саме корпоративне право чи охоронюваний законом інтерес позивача порушено на момент звернення з позовом та яким чином, а не обмежуватись лише посиланням на наявність суб'єктивного матеріального права. З'ясування порушеного корпоративного права є первісним по відношенню до перевірки дотримання відповідачем порядку вчинення оспорюваних дій, а за відсутності встановленого факту порушення права суд не має підстав для задоволення позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14362»
«Щодо обов'язку АМК здійснювати повне, об'єктивне і всебічне збирання доказів у кожній конкретній справі Чинне законодавство не містить норм, які б надавали преюдиціального характеру рішенням та рекомендаціям АМК з інших справ і звільняли органи АМК від обов’язку доказування обставин порушення та власних висновків у кожній справі. Рішення АМК з інших справ безпосередньо не містять фактичних даних щодо певних та конкретних обставин справи і мають похідний характер від первісних доказів, а тому й не можуть замінити їх. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5105»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?