«Щодо повернення судового збору у разі відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Ухвала господарського суду про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, постановлена за результатами підготовчого засідання, за своєю процесуальною правовою природою належить до судового…»
«Про право суду апеляційної інстанції стягнути з відповідача недоплачену суму судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції, встановивши недоплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, має право відповідно до вимог статті 163 ГПК…»
«Невиконання вимоги щодо попереднього внесення вартості майна на депозит суду не є підставою для залишення позову без розгляду, якщо позов містить твердження про недобросовісність набувача Положення ч. 5 ст. 390 ЦК України щодо обов'язку попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок…»
«Позачергові витрати на обслуговування рахунку в цінних паперах банку в процедурі ліквідації Витрати банку за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, укладеним після запровадження процедури ліквідації банку та спрямованим на забезпечення належного утримання майна – цінних паперів, є…»
«Право наглядової ради на дострокове припинення повноважень одноособового виконавчого органу товариства (президента) за наявності відповідних повноважень, визначених статутом товариства Наглядова рада товариства має право достроково припинити повноваження одноособового виконавчого органу…»
«Щодо можливості визнання власником патенту на промисловий зразок недійсним патенту на винахід Патент на промисловий зразок захищає права на зовнішні форми (дизайн) продукту, а не права на вирішення технічної проблеми у створенні продукту чи технологічного процесу його виготовлення. Сам собою…»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або)…»
«Визначення належних відповідачів у справі щодо спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації Якщо позов у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є…»
«Спосіб захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства Належним способом захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства, є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства Джерело: База правових позицій…»
«Неповідомлення учасника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними їх рішень Неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою…»
«Умови касаційного перегляду ухвали про відстрочення / розстрочення виконання рішення, не включеної до ст. 287 ГПК України Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочення / розстрочення виконання рішення після її перегляду в апеляційному порядку не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки…»
«Поновлення прав через зобов'язання судом державного виконавця відкрити виконавче провадження Якщо виконавець повністю не реалізував надані йому права, не застосував усіх можливих (передбачених законом) заходів для досягнення необхідного позитивного результату щодо виконання обов’язкового рішення…»
«Щодо вирішення спорів за позовами до органів державної виконавчої служби внаслідок визнанням недійсними торгів Вирішуючи питання про те, хто є продавцем за укладеним за результатами торгів договором, необхідно виходити з умов відповідного договору, що укладається між органом Державної виконавчої служби та спеціалізованою організацією. Боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Резолютивна частина рішень у зазначених спорах не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4219»
«Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи права власності, суд має передусім встановити підставу, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, законом вона не передбачена. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2299»
«Щодо обов'язків ліквідатора виявити наявність ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника Виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника покладено на ліквідатора банкрута, що пов’язано з виконанням ним своїх повноважень. Саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу йому виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5689»
«Підстави для внесення змін до договору оренди нерухомого майна Якщо після укладення сторонами договору оренди не було істотного порушення договору другою стороною, істотної зміни стану об'єкта оренди, як і не було зміни централізованих цін і тарифів, тобто не було жодної із визначених законом та договором підстав для внесення змін до цього договору, то відсутні підстави для задоволення позову про внесення змін до договору оренди нерухомого майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1218»
«Щодо речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2319»
«Застосування положення частини другої статті 625 ЦК України стосовно стягнення інфляційних втрат до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів Якщо спірні правовідносини сторін врегульовано вексельним законодавством, яким не передбачено стягнення інфляційних втрат у разі прострочення виконання вексельного зобов’язання, то норми статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню до таких правовідносин. Застосування норм ЦК України, які регулюють відповідальність за прострочення виконання зобов’язань, до правовідносин, пов’язаних з обігом векселів, є можливим лише у разі зазначення про це в актах вексельного законодавства, названих в Законі України «Про обіг векселів в Україні». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1632»
«Алгоритм дій суду у випадку, якщо позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, помилився нормою, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин Суд, з’ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4571»
«Щодо перевірки судами правильності застосування органами АМК України Методики визначення монопольного становища Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм, зокрема Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, яка затверджена розпорядженням АМК від 05.03.2002 № 49-р. Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зробили зазначені органи, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3044 Повноваження щодо кваліфікації дій суб’єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції Відповідно до Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції" кваліфікація дій суб’єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3401 Умови встановлення монопольного (домінуючого) становища на ринку Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища. Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3418»
«Вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який вийшов (виключений) з товариства Вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, що вийшов (виключений) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, яке належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. При цьому за наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної вартості чистих активів товариства, а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4525»
«Про неможливість здійснення розподілу судових витрат за вимогами щодо яких закрито провадження у справі, якщо законом передбачено повернення позивачу судового збору з держбюджету У разі коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв'язку з відсутністю предмета спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали як окремого процесуального документа. Відповідно, у такому разі (закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у резолютивній частині рішення) положення частини дев’ятої статті 129 ГПК України не застосовуються і не можуть бути підставою для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в повному обсязі, в тому числі і щодо частини із заявлених вимог, за якою провадження було закрито. Верховний Суд підкреслює, що у зазначеній нормі ГПК йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас ця норма не застосовується, якщо Закон України «Про судовий збір» у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4069»
«Стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо боржник є виконавцем/виробником житлово-комунальних послуг та здійснює свою господарську діяльність у місті, яке входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, то на стягнення пені у таких правовідносинах поширюється дія мораторію, встановленого частиною другою статті 2 зазначеного Закону. У такому випадку відсутні підстави для стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу природного газу Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1589»
«Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує на явних у експерта спеціальних знань. Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, разом з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4473»
«Презумпція легітимності рішень органів управління юридичної особи та обов’язковість їх виконання до моменту визнання недійсними Із правової природи рішень органів управління юридичної особи, зокрема рішень загальних зборів учасників (акціонерів), як актів індивідуальної дії (ненормативних актів) випливає презумпція їх легітимності. Такі рішення породжують юридичні наслідки для юридичної особи та її учасників і вважаються такими, що відповідають вимогам закону, доки інше не встановлено судом. Відповідно, рішення органу управління юридичної особи не може вважатися недійсним автоматично або ставитися під сумнів поза встановленою законом процедурою. До моменту визнання такого рішення недійсним у судовому порядку воно зберігає свою юридичну силу та є обов’язковим для виконання. Зазначена презумпція легітимності спрямована на забезпечення стабільності корпоративних відносин та правової визначеності у діяльності юридичної особи. Її існування унеможливлює довільне і безперешкодне ігнорування або скасування рішень органів управління, що могло б призвести до дестабілізації діяльності юридичної особи та фактичного блокування її функціонування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14485»
«Щодо доказів у справі про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг У справі зі спору про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг господарському суду слід з'ясовувати перелік товарів і послуг, для яких спірні знаки зареєстровано, та встановлювати фактичні обставини використання спірних позначень відповідачами у справах у частині їх фактичного зображення та переліку товарів і послуг, для яких вони використовуються, беручи до уваги необхідність їх порівняння з товарами і послугами, для яких торговельну марку (торговельні марки) зареєстрував позивач. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3048»
«Поважність причин пропуску позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів Пропущення позивачем як акціонером строку позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів вважається поважним у разі встановлення судом відсутності в матеріалах справи належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів належного повідомлення позивача як акціонера АТ згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідній редакції про проведення загальних зборів АТ, їх порядок денний, про результати прийнятих на них рішень, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14442»
«Про неможливість звільнення позивача від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подання яких згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не сплачується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4065»
«Спосіб захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства Належним способом захисту корпоративних прав учасника, який вибув зі складу товариства, є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/183 Неналежне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів товариства як підстава для визнання рішення таких зборів недійсним Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/184 Відповідач у спорі про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства Відповідачами за таким позовом є не тільки товариство, але й учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4592»
«Укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста при здійсненні замовником будівництва капітального ремонту вже існуючої будівлі Капітальний ремонт вже існуючої будівлі без забудови земельної ділянки не створює для замовника будівництва обов’язку укласти з органом місцевого самоврядування договір про пайову участь, а також перерахувати кошти пайової участі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/655»
«Щодо розгляду справи, яка не належить до категорії малозначних, за правилами спрощеного позовного провадження Якщо позивач не заявив клопотання про розгляд його справи в порядку спрощеного позовного провадження як за змістом позовної заяви, так і шляхом подання окремого письмового клопотання, господарський суд не має підстав для розгляду такого спору за правилами спрощеного позовного провадження з власної ініціативи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2497»
«Потенційний характер несплачених податкових зобов’язань виключає їх віднесення до складу збитків Несплачені податкові зобов'язання, донараховані за результатами перевірки, не можуть вважатися збитками товариства без доказів їх фактичної сплати, оскільки є лише потенційним обов'язковим платежем платника податків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13593»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?