«Про обов’язок суду перевіряти план превентивної реструктуризації на достовірність відомостей незалежно від процесуальної поведінки кредиторів Господарський суд зобов’язаний перевірити план превентивної реструктуризації на предмет достовірності відображених у ньому відомостей (п. 6 ч. 1 ст. 33-22…»
«Порядок підтвердження процесуальної правосуб’єктності іноземної юридичної особи в господарському процесі Дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи є обов’язком суду. У ч. 1 ст. 170 ГПК України унормовано, що іноземна юридична особа подає…»
«Порядок підтвердження процесуальної правосуб’єктності іноземної юридичної особи в господарському процесі Дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи є обов’язком суду. У ч. 1 ст. 170 ГПК України унормовано, що іноземна юридична особа подає…»
«Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб…»
«Заміна боржника у виконавчому провадженні внаслідок набуття особою, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, права власності на предмет іпотеки під час судового розгляду До особи, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, і не…»
«Питання розмежування юрисдикції у спорі про захист прав на корисну модель Вирішуючи питання юрисдикції спору, слід мати на увазі і зміст права, яке порушене, або підлягає захисту. Реєстрація корисної моделі за своїм змістом має на меті захист об’єкта інтелектуальної власності та його використання у…»
«Момент набрання чинності змін до договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, у зв'язку з підписанням додаткової угоди до нього Умови договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року (після законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди),…»
«Пропуск судового засідання з оголошення рішення не дорівнює порушенню прав У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час…»
«Значення виплати заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК…»
«Застосування наслідків неподання позивачем витребуваних доказів або ухилення від відповідей на запитання інших учасників справи Ухилення позивача від надання відповідей на запитання інших учасників справи чи неподання витребуваних судом доказів не є безумовною підставою для залишення позову без…»
«Про правовий статус спадкоємця частки у статутному капіталі ТОВ та межі охорони спадкового майна Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв у спадщину право на частку в статутному капіталі юридичної особи, є власником лише цього права (права на частку) з часу відкриття спадщини та не…»
«Процесуальні наслідки неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або…»
«Наслідки недослідження третейським судом оригіналу додаткової угоди та ненадання позивачем на вимогу господарського суду її оригіналу Недослідження третейським судом під час вирішення спору оригіналу додаткової угоди, що містить, за твердженням позивача, третейське застереження, ненадання позивачем на вимогу господарського суду її оригіналу за відсутності поважних причин, свідчать про неузгодження сторонами передачі спору на розгляд третейського суду в порядку, встановленому статтею 12 Закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6808»
«Застосування ст. 45 КУзПБ у разі подання уточнень і доповнень до заяви кредитора у строк встановлений ч.1.ст.45 КУзПБ Відповідно до частин першої, четвертої статті 45 КУзПБ пропущення встановленого цим Кодексом строку на подання до господарського суду письмових заяв з грошовими вимогами до боржника є підставою вважати кредитора конкурсним, однак без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Водночас додання до заяви, поданої у встановлений частиною першою статті 45 КУзПБ строк, уточнень і доповнень, які не змінюють суми кредиторських вимог, поза межами зазначеного строку не є підставою для застосування до вимог кредитора приписів абзаців другого, третього частини четвертої статті 45 КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4816»
«Тлумачення господарським судом неточностей в тексті арбітражної угоди Господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6735»
«Відсутність податкової звітності за визначений період не є безумовною підставою для притягнення керівника до субсидіарної відповідальності Відсутність податкової звітності за визначений період не є безумовною підставою для притягнення керівника до субсидіарної відповідальності, оскільки така звітність лише є інформативним відображенням діяльності юридичної особи, яке може бути використане не як основний, а як один із доказів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5696»
«Щодо юрисдикції справи у спорі про відшкодування шкоди, завданої позивачеві протиправними діями органу досудового розслідування та прокуратури Оскільки позивач визначив відповідачами органи державної влади, які є юридичними особами, та заявив вимогу лише про відшкодування шкоди і така не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір за суб'єктним критерієм згідно із частиною першою статті 4 ГПК України, спір належить до юрисдикції господарського суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6315»
«Закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою арбітражним керуючим як учасником провадження у справі про банкрутство Закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України допускається у випадку, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4877»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо обставин визнання недійсним (фіктивним) договору поруки При застосуванні приписів статті 234 ЦК України у вирішенні питання проте , чи наявні наміри сторін договору поруки щодо створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, несуттєве, часткове виконання (порівняно з розміром основного зобов'язання) поручителем своїх обов'язків за договором поруки не завжди свідчить про те, що оспорюваний правочин не є фіктивним, цей факт потрібно оцінювати в сукупності з іншими встановленими судами обставинами, на які посилається заінтересована особа. ОП КГС ВС уточнила висновок, викладений у постанові КГС ВС від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18 про те, що договір поруки безпосередньо на права та обов`язки боржника не впливає, його зобов`язання в цьому випадку не встановлюються, не припиняються та не змінюються (не доповнюються та не збільшуються). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4338 Щодо звернення з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень) Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав або інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11485»
«Умови набуття особою статусу конкурсного кредитора. Реалізація права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень Реалізація права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главами 1, 2 «Апеляційне провадження» та «Касаційне провадження» розділу IV «Перегляд судових рішень» ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ. Особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов: – подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону про банкрутство, частина перша статті 45 КУзПБ); – розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ); – визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду – ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4872»
«Умови відкриття апеляційного провадження після розгляду справи та порядок встановлення тотожності доводів нової апеляційної скарги висновкам суду Для розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких передумов для відкриття провадження: 1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду; 2) доводи, покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи. Згідно із ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо встановить тотожність аргументів нової апеляційної скарги доводам, що вже були розглянуті судом або містилися в первісній апеляційній скарзі. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам, наведеним апелянтом за ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного зіставлення відповідних аргументів та їх змістовного збігу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14693»
«Визначення початку перебігу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання після закінчення виконавчого провадження у зв’язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим закриттям провадження у справі про банкрутство Початок відліку строку пред’явлення виконавчого документа до виконання у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим припиненням (закриттям) провадження у справі про банкрутство цього боржника пов’язаний з юридичним фактом – датою закриття (припинення) провадження у справі про банкрутство. У разі закриття провадження у справі про банкрутство боржника за відсутності факту задоволення вимог стягувача та їх погашення (списання, прощення) відповідно до Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013) виконавче провадження, яке було закінчено у зв'язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, може бути розпочате знову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4881»
«Визначення початку перебігу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання після закінчення виконавчого провадження у зв’язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим закриттям провадження у справі про банкрутство Початок відліку строку пред’явлення виконавчого документа до виконання у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим припиненням (закриттям) провадження у справі про банкрутство цього боржника пов’язаний з юридичним фактом – датою закриття (припинення) провадження у справі про банкрутство. У разі закриття провадження у справі про банкрутство боржника за відсутності факту задоволення вимог стягувача та їх погашення (списання, прощення) відповідно до Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013) виконавче провадження, яке було закінчено у зв'язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, може бути розпочате знову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4881»
«Визначення початку перебігу строку пред’явлення виконавчого документа до виконання після закінчення виконавчого провадження у зв’язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим закриттям провадження у справі про банкрутство Початок відліку строку пред’явлення виконавчого документа до виконання у разі закінчення виконавчого провадження у зв’язку з визнанням боржника банкрутом та подальшим припиненням (закриттям) провадження у справі про банкрутство цього боржника пов’язаний з юридичним фактом – датою закриття (припинення) провадження у справі про банкрутство. У разі закриття провадження у справі про банкрутство боржника за відсутності факту задоволення вимог стягувача та їх погашення (списання, прощення) відповідно до Закону про банкрутство (в редакції від 19.01.2013) виконавче провадження, яке було закінчено у зв'язку з визнанням боржника банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури, може бути розпочате знову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4881»
«Набуття статусу уповноваженої особи засновників Відповідно до статті 1 КУзПБ до складу учасників у справі про банкрутство належить, зокрема, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Набуття статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника відбувається за певних умов: підтвердження рішенням загальних зборів повноважень цієї особи як уповноваженої на представництво інтересів учасників (засновників, акціонерів) боржника, а також у випадку володіння такою особою за загальним правилом більше як половиною статутного капіталу товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4878»
«Визначення сторін спору про визнання результатів аукціону недійсними Закон про банкрутство розмежовує коло осіб, які є учасниками та сторонами у справі про банкрутство. Поняття сторони спору за участю боржника, який розглядається судом в межах провадження у справі про банкрутство, не є тотожним поняттю учасника (сторони) у справі про банкрутство, оскільки обмежується колом учасників, яких стосуються спірні правовідносини. Належним суб'єктним складом, а отже, сторонами спору про визнання аукціону та його результатів недійсними є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора цього аукціону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4859»
«Щодо обрання ліквідатором способів продажу майна банкрута Згідно з усталеною практикою ВС при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідно встановити, чи сталося порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи сталося порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону. Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог частини третьої статті 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4858»
«Припинення обов'язку зі сплати будь-яких податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахованих після введення ліквідаційної процедури З дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у нього не виникає обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які були нараховані за період після визнання його банкрутом, оскільки положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство, які аналогічні за змістом положенням частини першої статті 59 КУзПБ, передбачено підставу для припинення обов'язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Самостійне подання ліквідатором звітності до податкового органу не є винятком із цього правила. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4845»
«Щодо відсутності права особи на оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Закриття провадження у справі Відсутність доказів набуття статусу кредитора чи учасника у справі про банкрутство та недоведеність того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4876»
«При розгляді грошових вимог кредитора суд не має права призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів щодо обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора Системний аналіз положень статей 73, 99 ГПК України та статті 45 КУзПБ дає змогу дійти висновку про те, що при розгляді спірних грошових вимог кредитора суд не має право призначати експертизу, предметом якої є дослідження документів щодо обґрунтування чи спростування грошових вимог кредитора, оскільки повноваження з дослідження повноти та належності документальних доказів, наданих конкурсним кредитором для обґрунтування своїх кредиторських вимог, законодавцем покладено на суд, який розглядає спірні вимоги кредитора у конкурсній процедурі. Суд не має право перекладати свої повноваження щодо дослідження документальних доказів обґрунтованості спірних вимог на іншу особу (судового експерта). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4817»
«Щодо можливості звільнення фізичних осіб – конкурсних кредиторів від сплати судового збору та відстрочення / розстрочення сплати судового збору такими особами у справі про банкрутство Фізичні особи – конкурсі кредитори можуть бути звільнені від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, а також за подання апеляційних/касаційних скарг на судові рішення (у тому числі судовий збір може бути відстрочений/розстрочений) в справі про банкрутство на загальних підставах, передбачених Законом, оскільки положеннями ст. 45 КУзПБ, що визначає порядок звернення конкурсних кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не передбачено особливостей щодо порядку сплати судового збору за подання такої заяви, умов відстрочення (розстрочення) чи звільнення від сплати судового збору, ставки судового збору за подання заяви. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12448»
«Поважність причин пропуску позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів Пропущення позивачем як акціонером строку позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів вважається поважним у разі встановлення судом відсутності в матеріалах справи належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів належного повідомлення позивача як акціонера АТ згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідній редакції про проведення загальних зборів АТ, їх порядок денний, про результати прийнятих на них рішень, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14442»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?