«Про обов’язок суду перевіряти план превентивної реструктуризації на достовірність відомостей незалежно від процесуальної поведінки кредиторів Господарський суд зобов’язаний перевірити план превентивної реструктуризації на предмет достовірності відображених у ньому відомостей (п. 6 ч. 1 ст. 33-22…»
«Порядок підтвердження процесуальної правосуб’єктності іноземної юридичної особи в господарському процесі Дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи є обов’язком суду. У ч. 1 ст. 170 ГПК України унормовано, що іноземна юридична особа подає…»
«Порядок підтвердження процесуальної правосуб’єктності іноземної юридичної особи в господарському процесі Дослідження, оцінка та встановлення процесуальної право- та дієздатності іноземної юридичної особи є обов’язком суду. У ч. 1 ст. 170 ГПК України унормовано, що іноземна юридична особа подає…»
«Вимоги до повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів та розподіл обов'язків доказування Особа, яка скликає загальні збори, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб…»
«Заміна боржника у виконавчому провадженні внаслідок набуття особою, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, права власності на предмет іпотеки під час судового розгляду До особи, яка була залучена до участі у справі як третя особа без самостійних вимог, і не…»
«Питання розмежування юрисдикції у спорі про захист прав на корисну модель Вирішуючи питання юрисдикції спору, слід мати на увазі і зміст права, яке порушене, або підлягає захисту. Реєстрація корисної моделі за своїм змістом має на меті захист об’єкта інтелектуальної власності та його використання у…»
«Момент набрання чинності змін до договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, у зв'язку з підписанням додаткової угоди до нього Умови договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року (після законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди),…»
«Пропуск судового засідання з оголошення рішення не дорівнює порушенню прав У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час…»
«Значення виплати заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК…»
«Застосування наслідків неподання позивачем витребуваних доказів або ухилення від відповідей на запитання інших учасників справи Ухилення позивача від надання відповідей на запитання інших учасників справи чи неподання витребуваних судом доказів не є безумовною підставою для залишення позову без…»
«Про правовий статус спадкоємця частки у статутному капіталі ТОВ та межі охорони спадкового майна Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв у спадщину право на частку в статутному капіталі юридичної особи, є власником лише цього права (права на частку) з часу відкриття спадщини та не…»
«Процесуальні наслідки неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 ГПК України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або…»
«Застосування положень частини четвертої статті 36 ЗУ «Про іпотеку» щодо недійсності наступних вимог кредитора (в редакції, чинній до внесення змін ЗУ від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) УТОЧНЕНО!Буквальне застосування положень частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) щодо недійсності наступних вимог кредитора можливе виключно в тих випадках, коли належне та повне виконання основного зобов`язання було забезпечене лише одним способом забезпечення, і вказаний спосіб було реалізовано у повному обсязі в позасудовому порядку. Частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03 липня 2018 року № 2478-VIII) передбачає недійсність наступних вимог кредитора, заявлених не до основного боржника, а щодо виконання боржником основного зобов`язання, що в цьому контексті слід розуміти як недійсність вимог, заявлених до усіх сторін як основного договору, так і забезпечувальних зобов`язань, закріплених в акцесорних договорах. У випадку забезпечення виконання основного зобов`язання двома і більше предметами застави, основне зобов`язання не припиняється після звернення стягнення на всі предмети застави або на будь-який з них на вибір заставодержателя, якщо це не потягло повного задоволення його вимог та не закінчився строк на реалізацію права звернення стягнення на інші забезпечувальні зобов`язання. Пункт 123 правової позиції уточнено у постанові ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6801»
«Порядок прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо порядку прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства, визначивши, що рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця приймають більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства, включно з голосами, які припадають на частку учасника, який помер, хоча цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Єдиний учасник товариства, який володіє меншою часткою у статутному капіталі, не може скликати загальні збори та відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців померлого учасника, котрий володів більшою часткою у статутному капіталі. Спадкоємці останнього, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, не можуть бути позбавлені права участі в ньому Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6667»
«Наслідки визнання норми закону неконституційною для рішень загальних зборів акціонерного товариства Визнання Конституційним Судом України норми закону неконституційною не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів АТ, прийнятого на підставі цієї норми до дня ухвалення відповідного рішення КСУ. Належним способом захисту права акціонера у такому випадку є відшкодування державою матеріальної шкоди відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, а не визнання недійсним рішення загальних зборів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14410»
«Про можливості окремого оскарження від рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядках ухвали про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство Відсутність словосполучення «ухвали про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство» в переліку судових рішень, які можуть переглядатися в апеляційному та касаційному порядках, з огляду на наявність «ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство» та системне застосування приписів Закону про банкрутство (КУзПБ з 21.10.2019) не виключає можливості апеляційного та касаційного перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство. Тож учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання (заяви) про закриття провадження у справі про банкрутство та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України. УВАГА! Відступ від висновку, викладеного у постанові ВС від 13.08.2019 по справі № 5002-17/2743-2009, що ухвала про відмову у задоволенні клопотання про припинення/закриття провадження у справі про банкрутство не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції та відсутні законні підстави для її перегляду в апеляційному порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14897»
«Обов'язок суду щодо перевірки факту зарахування судового збору Тлумачення приписів частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" приводить до висновку про те, що обов'язок перевірки факту зарахування судового збору перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) покладається на суд, який має сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на доступ до правосуддя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7638 Неподання особою, яка сплатила судовий збір, документів на підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України не може бути підставою для повернення апеляційної скарги як такої, що не відповідає встановленим вимогам. Тлумачення приписів ч. 2 ст. 9 Закону свідчить, що обов’язок перевірки факту зарахування судового збору перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) покладається на суд, який має сприяти учасникам справи в реалізації їхніх процесуальних прав із дотриманням принципу розумності та пропорційності задля уникнення надмірного формалізму, з додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на доступ до правосуддя. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12278»
«Щодо вичерпності переліку умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати Визначений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7644»
«Умови для відкриття провадження у справі про банкрутство Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов’язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Для унеможливлення визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов’язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4804 Щодо унеможливлення відкриття провадження у справі про банкрутство в разі відсутності в ініціюючого кредитора суб’єктивного права на заявлення грошових вимог до боржника Норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як й інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності. У випадку необґрунтованості / непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на частину шосту статті 39 КУзПБ, яка з урахуванням концепції недостатньої якості закону є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин. СП КГС ВС уточнює правові позиції у постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20 та від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, щодо застосування положень частини шостої статті 39 КУзПБ у подібних правовідносинах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14800»
«Щодо корпоративних прав засновників боржника Корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника внаслідок відкриття провадження у справі про банкрутство не припиняються, а лише набувають окремих обмежень у реалізації, їх інтереси у такій справі за приписами КУзПБ представляє спеціальний суб'єкт – уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Особа, яка обґрунтовує свою участь у справі про банкрутство наявністю корпоративного зв'язку з боржником, набуває статусу учасника справи на підставі ухвали суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України, за наявності рішення вищого органу управління, оформленого протоколом, що має визначену нормами корпоративного законодавства форму, зміст та процедуру прийняття. За наявності у боржника одного учасника (акціонера) він може самостійно здійснювати представництво своїх інтересів у справі про банкрутство або відповідно до приписів статті 37 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статті 49 Закону України «Про акціонерні товариства» своїм письмовим рішенням уповноважити іншу особу представляти його інтереси в розумінні абзацу двадцять третього статті 1 КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6351»
«Щодо права уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника на оскарження судових рішень у справі про банкрутство Можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи. Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв'язку між оскаржуваними судовими рішеннями та порушенням інтересів такої особи. Для реалізації відповідного права суд зобов'язаний повідомити уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про судові засідання у справі про банкрутство, а також про судові засідання у справах, які розглядаються у межах справах про банкрутство. Такий обов'язок існує лише щодо уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка належним чином легітимована, тобто виникає з моменту постановлення ухвали суду про визнання такої уповноваженої особи учасником справи про банкрутство. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6355»
«Підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підтвердження факту вчинення правочину та проведення господарських операцій на його виконання для виникнення в платника податку права на податковий кредит, визначивши, що податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5734»
«Щодо підвідомчості справ у спорах про стягнення коштів за договором купівлі-продажу пайових цінних паперів Спір про стягнення коштів за договором купівлі-продажу пайових цінних паперів, який ґрунтується на цивільно-правових угодах та не виникає з корпоративних правовідносин, розглядається за правилами цивільного судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6946 Обов'язок суду встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів купівлі-продажу цінних паперів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків Вирішуючи спори про визнання недійсним договору купівлі- продажу цінних паперів, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6965»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника як зацікавлена особа у продажі майна боржника за найвищою ціною наділена правом вимагати визнання недійсними результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство з порушенням вимог закону. Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України. З набранням такою ухвалою законної сили уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав – брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України. БП КГС ВС уточнила висновок, викладений у постанові КГС ВС від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 про те, що перелік осіб які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута шляхом включення до кола таких суб`єктів уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5336»
«Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень та обов’язок суду запобігати зловживанню процесуальними правами У разі надходження клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав господарський суд під час розгляду такого клопотання зобов’язаний поряд із встановленням обставин дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законності обрання / формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняття зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізації цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку частини четвертої статті 28 КУзПБ вжити заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Звернення до господарського суду з клопотанням про відсторонення зборами кредиторів, а не комітетом кредиторів арбітражного керуючого від виконання повноважень не є порушенням приписів абзацу третього частини четвертої статті 28 КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14898»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?