«Про врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, для оформлення довідки про грошове забезпечення військовослужбовця у 2024 році Для оформлення та направлення до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, що…»
Стаття 139 КАС України: судова практика Верховного Суду
Стаття 139. Розподіл судових витрат
Правові позиції Верховного Суду
«Про належний спосіб повідомлення про винесення припису у разі невстановлення власника тимчасової споруди Спосіб доведення припису про надання проєктно-дозвільної документації на розміщення елементу благоустрою до відома особи зумовлюється тим, чи є встановленим власник (користувач) виявленого…»
«Про інститут забезпечення позову, як елемент права на судовий захист Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними…»
«Про знесення об’єкта самочинного будівництва Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї…»
«Про обов’язок органу місцевого самоврядування дотримуватися чинних на момент затвердження містобудівної документації процедур і державних будівельних норм Абзаци перший-четвертий пункту 3 розділу II Перехідних положень Закону України від 17 червня 2020 року № 711-ХІ «Про внесення змін до деяких…»
«Про відсутність у НКРЕКП обов'язку щодо повторного оприлюднення проєкту регуляторного акта у разі внесення до нього змін, пов'язаних із первинно визначеним предметом та метою регулювання Внесення до проєкту рішення, що має ознаки регуляторного акта, змін саме по собі не зумовлює обов`язку…»
«Про використання даних Публічної кадастрової карти як офіційного джерела інформації про фактичні межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду Публічна кадастрова карта є інформаційною системою, розміщеною на картографічній основі Державного земельного кадастру, та водночас частиною…»
«Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення…»
«Про правила і межі обов’язку розпорядника інформації надавати публічну інформацію Суб`єкт владних повноважень (розпорядник) не зобов`язаний створювати нову інформацію у відповідь на запит чи звернення, якщо вона не існувала раніше. Його обов`язок обмежується наданням уже наявної, задокументованої…»
«Про застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Судді у відставці мають право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у зв’язку зі…»
«Про законодавство, що підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера Право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї…»
«Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями,…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 139
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 200/9113/20-а
«Про право судді на відставку та її умови За загальним правилом право судді на відставку та її умови визначаються за законом, що діє на час подання заяви про відставку. Право судді на щомісячне довічне грошове утримання та його умови визначаються за законом, що діє на час подання заяви про призначення такого утримання. Винятки з цього правила можуть бути зумовлені, зокрема, непередбачуваністю змін до законодавства, порушенням гарантій незалежності суду та іншими обставинами, що зачіпають саму суть права. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5906»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/9745/19
«Про суб’єктів забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій За приписами ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5448»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/779/19
«Про отримання суб`єктом містобудування містобудівних умов та обмежень як обов`язкову передумову для здійснення проектування і будівництва об`єктів Отримання суб`єктом містобудування (власником або користувачем відповідної земельної ділянки) містобудівних умов та обмежень є обов`язковою передумовою та першим етапом здійснення проектування і будівництва об`єктів. Містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5941»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/11371/19
«Про реалізацію права суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю Реалізація права суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю безпосередньо залежить від обізнаності (повідомлення) останнього про намір відповідного органу або його посадових осіб щодо проведення перевірки і з'ясування цього питання як необхідної передумови для притягнення особи до відповідальності. Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої відповідач, в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки, повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5947»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 320/1400/19
«Про обов`язок уповноваженої посадової особи органу Держпраці завчасно повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців про розгляд справи про накладення штрафу Обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5902»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/17153/18
«Про правові підстави передачі Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна в управління Передача Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів майна в управління жодним чином не впливає на правомочності власника щодо такого майна, які обмежуються виключно арештом, накладеним судом у кримінальному провадженні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5449»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/4789/17
«Про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування сплаченого під час укладання договору купівлі-продажу квартири За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5901»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 300/3178/20
«Про орган, уповноважений здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль на території населених пунктів щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними та середніми наслідками Органом, уповноваженим здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль на території населених пунктів щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, є, зокрема, виконавчий орган з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради населеного пункту, який є адміністративним центрами області. У разі, якщо виконкомом відповідно міської ради такий орган не утворюється, то функції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5940 Про органи, що здійснюють державний архітектурно-будівельний нагляд Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється Державною інспекцією містобудування України з метою дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, в т. ч. виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. При цьому ліквідація Державної архітектурно-будівельної інспекції України та утворення на його місці нового органу - Державної інспекції містобудування України не вплинуло на виконання органами місцевого самоврядування своїх повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо відповідної категорії об`єктів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6165»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 260/20/19
«Про детальний план у межах населеного пункту, як нормативно-правовий акт Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану у межах населеного пункту та внесення змін у детальний план стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб, є ознакою нормативності. Детальний план у межах населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання певної території населеного пункту. Затверджуючи своїм рішенням детальний план у межах населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин. Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу є їхнє коло, адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати юридичне значення). Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану у межах населеного пункту та внесення змін у детальний план стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб, є ознакою нормативності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5928»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/11587/19
«Про обставини яким адміністративний суд повинен надати правову оцінку під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень Суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. У зв'язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5953»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/2273/19
«Про адміністративну відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин Ключовою відмінністю статті 265 КЗпП України і статті 41 КУпАП є суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнуто юридичну особу як роботодавця за статтею 265 КЗпП України і посадову особу цієї юридичної особи за статтею 41 КУпАП за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Особу, яка не є посадовою особою за своєю суттю, неможливо притягнути до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП. При цьому, непритягнення посадової особи позивача до адміністративної відповідальності згідно зі статтею 41 КУпАП, не може ставитись в залежність до можливості притягнення позивача як юридичної особи до відповідальності за порушення законодавства про працю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5896»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 120/3158/20-а
«Про протиправність зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави невстановлення надрокористувачем меж зони санітарної охорони З метою охорони водних об`єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму. Межі зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з уповноваженим центральним органом виконавчої влади. У свою чергу, режим зон санітарної охорони водних об`єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому зони санітарної охорони встановлюються для водних об`єктів, а не під певний вид спеціальних дозволів чи в залежності від виду господарської діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5926»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 640/9862/20
«Функціональне значення витягу про нормативу грошову оцінку земельної ділянки при визначенні податкового зобов’язання із земельного податку Видача витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі наявної в Державному земельному кадастрі інформації та з використанням законодавчо встановлених показників, зокрема показника Кф, який характеризує функціональне використання земельної ділянки. Цей вартісний показник може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу чи його відкликання. Показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб’єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема, в судовому порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6446»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/1598/20
«Про непоширення норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на правовідносини у сфері нафтогазового комплексу Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 року № 201, передбачають вимоги до провадження господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу. Отже, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не є нормативно-правовим актом у сфері нафтогазового комплексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5922»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/7810/18
«Про порушення трудових прав особи шляхом укладення з особою цивільно-правового договору замість трудового Якщо відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 КЗпП України роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі. Шляхом укладення з особою цивільно-правового договору порушуються права такої особи, оскільки юридичні та фізичні особи-підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори, замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (стаття 43-46) та законами України. Особа має право реалізовувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору або цивільно-правового, водночас зазначене залежить від характеру праці і якщо ці відносини мають ознаки трудових, то відповідно до імперативних положень частини третьої статті 24 КЗпП України роботодавцю забороняється залучати працівника до роботи без укладення трудового договору в усній або письмовій формі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5890»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 620/1223/19
«Про негативні наслідки укладання цивільно-правового договору замість трудового у разі наявності ознак трудових відносин між роботодавцем і працівником Положення частини третьої статті 24 КЗпП України (щодо заборони роботодавцю залучати працівника до роботи без укладення трудового договору) повинні застосовуватися роботодавцями, які бажають використовувати найману оплачувану працю незалежно від того, наполягає на такому оформленні працівник чи ні. Юридичні та фізичні особи – підприємці, залучаючи працівників до найманої оплачуваної праці та укладаючи з такими особами цивільно-правові договори замість трудових, позбавляють останніх основних прав та гарантій, встановлених Конституцією (статті 43–46) та законами України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5889»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/5778/2020
«Про неможливість судового оскарження акту обстеження земельної ділянки Обов`язковою ознакою рішень (дій, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин (позивачів) і мають обов`язковий характер. Дії щодо складання акта обстеження земельної ділянки та висновки, викладені в акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків та є попередніми висновками контролюючого органу, лише зазначення яких в акті обстеження не суперечить чинному законодавству. Така інформація може бути підтверджена або спростована судом у разі спору про законність рішень (дій, бездіяльності) субʼєкта владних повноважень, в основу яких буде у майбутньому покладені згадувані висновки акта, а тому акт обстеження земельної ділянки не підлягає оскарженню у жодному суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6164»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 160/674/19
«Про процедуру, що передує проведенню демонтажу тимчасової споруди Проведенню демонтажу тимчасової споруди передує відповідна процедура, яка включає проведення обстеження території розміщення тимчасової споруди та складання акта обстеження із зазначенням виявлених порушень, винесення припису з вимогою демонтажу самочинно встановленої тимчасової споруди у письмовій формі, в якому встановлюється семиденний термін для усунення виявлених порушень. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проєктно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5920»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 140/15653/20
«Про право органу з оцінки відповідності продукції на залучення сторонніх акредитованих випробувальних лабораторій для проведення видів випробувань продукції, які не проводяться його власними лабораторіями Положення підпункту 4 пункту 4 Порядку призначення, відмови у призначенні та анулювання призначення органу із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 419 не містять припису, який би передбачав обов`язок органу з оцінки відповідності мати виключно власні акредитовані випробувальні лабораторії, які б забезпечували проведення випробування усіх без виключення колісних транспортних засобів, що були у користуванні, партій частин та обладнання, стосовно яких орган з оцінки відповідності заявляє про свою компетентність і які охоплені сферою його акредитації. Орган з оцінки відповідності має право на договірній основі залучати сторонні акредитовані випробувальні лабораторії для проведення видів випробувань продукції в межах відповідної сфери призначення, які не проводяться його власними лабораторіями. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5919»
ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 806/3365/17
«Про містобудівні умови та обмеження на забудову декількох земельних ділянок Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видаються для проектування конкретного об’єкта будівництва (будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури) на конкретній території, що може складатися з однієї або декількох земельних ділянок. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5466»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?