«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Про неможливість оскарження в судовому порядку розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не містить самостійного владного рішення або індивідуального припису щодо прав чи інтересів підприємства, не встановлює, не…»
«Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення…»
«Про протиправність відмови органу Держгеокадастру у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо земельної ділянки Інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про юрисдикцію спорів щодо оскарження реєстраційних дій державного реєстратора, вчинених із порушенням встановленої законом процедури державної реєстрації Спір про оскарження реєстраційної дії приватного нотаріуса (державного реєстратора) у сфері державної реєстрації, протиправність якої…»
«Юрисдикція спору щодо призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання Спір особи, яка має право на страхові виплати у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання, з органом Пенсійного фонду України як правонаступником Фонду…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про юрисдикцію спорів щодо скасування заборони на вчинення реєстраційних дій, застосованої як наслідок арешту майна у кримінальному провадженні Всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування) та усі дії, похідні від нього,…»
«Юрисдикція спору про відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем під час проходження військової служби Спір про відшкодування шкоди, завданої державі військовослужбовцем унаслідок неналежного виконання службових обов'язків (зокрема, втрати військового майна), є спором, пов'язаним із…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про юрисдикцію спору за позовом громадської організації з приводу оскарження рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації змін до статуту Спір щодо відмови в державній реєстрації змін до статуту громадської організації є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного…»
«Про відмінність між адвокатським запитом та запитом на отримання публічної інформації Якщо говорити про запит на отримання публічної інформації у сенсі Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI), то запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. При цьому, розпорядниками такої інформації є суб`єкти, названі у статті 13 цього Закону; - якщо ж йдеться про адвокатський запит у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI), то на відміну, від запиту на отримання публічної інформації, такий може бути адресований як суб`єктам владних повноважень та юридичним особам, так і приватним особам. - основною відмінністю запиту на отримання публічної інформації (1) і адвокатським запитом (2) є те, що перший - може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий - інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту. Тобто метою звернення адвоката з адвокатським запитом є виключно належне виконання договору про надання правової допомоги. Це узгоджується з приписами статті 24 Закону № 5076-VI, якою передбачено обов`язок адвоката додавати до адвокатського запиту посвідчені ним копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Отже, як неодноразово у своїх постановах вказувала Велика Палата Верховного Суду, сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10076 Про вид запиту, з яким має звернутися адвокат до правоохоронного органу, у разі поєднання у ньому диференційованих видів інформації (публічної та такої, яка може бути отримана виключно в рамках кримінального процесу) Звертаючись до розпорядника публічної інформації із адвокатським запитом, адвокат (у тому числі, який звертається з метою належного виконання договору про правову допомогу) повинен окрім положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI), який визначає його право на таке звернення, посилатися й на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI), аби розпорядник інформації мав можливість «ідентифікувати» такий запит саме як запит на публічну інформацію. Окрім того принагідно звернути увагу, що за змістом статті 15 Закону № 5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. У той же час, за змістом статей 10, 23 Закону № 2939-VI відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Таким чином, окрім уже згаданих відмінностей запиту на отримання публічної інформації і адвокатського запиту, вони відрізняються також і наслідками відмови в отриманні запитуваної інформації. На переконання Суду, описаний аспект є важливим, оскільки у випадку звернення адвоката із запитом до правоохоронного органу, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, останній має чітко розуміти, що адвокат (як представник) має на меті не лише отримання інформації, надання якої здійснюється у порядку КПК України, а й інформації, яка можливо є публічною. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що запитувана позивачем інформація (наявності чи відсутності договірних відносин між ДБР і відповідною установою та її посадовою особою, а також щодо здійснення відповідачем витрат бюджетних коштів на здійснення оплати за надані цією установою послуги) все ж таки могла бути надана ДБР у порядку Закону № 2939-VI, але для цього адвокат мав би звернутися до відповідача із запитом на отримання інформації у порядку цього Закону, або ж зауважити про це в адвокатському запиті з посиланням на відповідні норми останнього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10077 Про підхід до оцінки висновку Верховного Суду на його релевантність з іншими Кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10083»
«Про відсутність у прокурора права на звернення до суду у порядку процесуального представництва інтересів держави у спорах про щодо виплати одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів - дітям-сиротам Обраний прокурором спосіб звернення до суду шляхом представництва інтересів держави у спорах щодо виплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сирів та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а направлений на захист охоронюваного законом інтересу конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11211»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?