«Про процесуальний характер рішення про призначення службового розслідування щодо службовця органу місцевого самоврядування Рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією суб'єкта призначення, спрямованою на встановлення обставин можливого невиконання або неналежного виконання…»
«Про неможливість оскарження в судовому порядку розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій не містить самостійного владного рішення або індивідуального припису щодо прав чи інтересів підприємства, не встановлює, не…»
«Про порядок задоволення позовної вимоги щодо приведення пам’ятки культурної спадщини до належного стану за умови перешкоджання її обстеженню власником У разі, коли пам`ятці культурної спадщини загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, а її власник не вживає заходів щодо приведення…»
«Про протиправність відмови органу Держгеокадастру у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо земельної ділянки Інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про юрисдикцію спорів щодо оскарження реєстраційних дій державного реєстратора, вчинених із порушенням встановленої законом процедури державної реєстрації Спір про оскарження реєстраційної дії приватного нотаріуса (державного реєстратора) у сфері державної реєстрації, протиправність якої…»
«Юрисдикція спору щодо призначення страхових виплат у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання Спір особи, яка має право на страхові виплати у зв'язку зі смертю застрахованої особи від професійного захворювання, з органом Пенсійного фонду України як правонаступником Фонду…»
«Про юрисдикцію спорів про оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного виконавця Оскарження рішень і дій органів Асоціації приватних виконавців України, вчинених у межах дисциплінарної процедури щодо приватного…»
«Про юрисдикцію спорів щодо скасування заборони на вчинення реєстраційних дій, застосованої як наслідок арешту майна у кримінальному провадженні Всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування) та усі дії, похідні від нього,…»
«Юрисдикція спору про відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем під час проходження військової служби Спір про відшкодування шкоди, завданої державі військовослужбовцем унаслідок неналежного виконання службових обов'язків (зокрема, втрати військового майна), є спором, пов'язаним із…»
«Про суб’єктів оскарження рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора Оскарженню у судовому порядку підлягають рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, прийняті за результатами дисциплінарного провадження, і…»
«Про юрисдикцію спору за позовом громадської організації з приводу оскарження рішення державного реєстратора про відмову в реєстрації змін до статуту Спір щодо відмови в державній реєстрації змін до статуту громадської організації є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного…»
«Про правову природу акту про перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності в розрізі можливості розглядати цей документ в якості самостійного предмету судового оскарження Оскаржуючи спірні акти, особа стверджує, що висновок ВРП про відкриття дисциплінарного провадження щодо неї ґрунтувався на відомостях, викладених у цих актах, що є безумовно негативними наслідками, які порушують її права, свободи та інтереси. Проте, Верховний Суд звертає увагу, що акт про перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності - це службовий документ, в якому зафіксовано певні обставини та висновки щодо руху справи у суді, а також наявність чи відсутність порушень вимог законодавства. Оцінка цього акту та висновки, викладені у ньому, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Таким чином, висновки, викладені в акті, є відображенням дій працівників і самі собою не породжують правових наслідків для позивачки та відповідно такий акт не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивачки або настання негативних наслідків, не порушує її прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких актів у порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9801 Про межі повноважень працівників та керівника секретаріату суду щодо судових справ, які перебувають в провадженні суду Аналіз вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон № 1402-VIII) свідчить, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. При цьому, будь-які висновки стосовно допущення суддею порушення вимог закону при здійсненні правосуддя можуть бути зроблені виключно при перегляді ухваленого судом (суддею, який при розгляді справ одноособово діє як суд) рішення в порядку, установленому процесуальними кодексами, або при розгляді дисциплінарної справи відносно судді. Тобто, порушення суддею вимог закону встановлюється: - судом вищої інстанції при здійсненні перегляду ухваленого судового рішення в порядку, передбаченому відповідними процесуальними кодексами; - Дисциплінарною палатою ВРП при розгляді дисциплінарної скарги стосовно судді. Іншого чинним законодавством не передбачено. Отже, установлення порушення суддею строків розгляду справ про адміністративні правопорушення та констатація спливу строків накладення адміністративного стягнення у конкретних справах не відноситься до повноважень працівників суду, у тому числі, керівника апарату суду. До повноважень керівника апарату суду належить складання та/або затвердження внутрішніх документів суду, які стосуються організації роботи суду; організація та контроль проходження організаційно-розпорядних документів суду. Однак, стосовно процесуальних документів керівник апарату виконує лише організаційні функції на відповідних етапах їх проходження (прийняття, реєстрація, надсилання тощо). Водночас, організація прийняття (відкриття), розгляду, складання, формування процесуальних документів у справи, їх виконання та контроль за виконанням перебуває в межах повноважень судді (суду). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9802»
«Юрисдикція спорів щодо реквізиції майна для військових потреб Законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (статті 350, 351 ЦК України). Вирішення спорів щодо реквізиції чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесене. Якщо предметом спору є оскарження примусового відчуження майна для військових потреб, то такий спір стосується майнових прав позивача, має приватноправовий характер і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9028 Щодо суб`єктів, уповноважених приймати рішення про примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану Робоча група з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, до якої входить військове командування, є спеціально уповноваженим колективним органом, який в межах визначених повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства зобов`язаний ухвалювати рішення про відчуження транспортних засобів, для забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності, а також усунення наслідків або запобігання тим наслідкам, що виникли або можуть виникнути в період воєнного стану. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11297 Компетенція господарського суду у спорах із суб'єктом владних повноважень щодо примусового відчуження майна У разі коли предметом спору є визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсними актів про примусове відчуження майна, на такий спір не поширюється виняток, передбачений ст. 20 ГПК України (спори щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Не є публічно-правовим спір між суб’єктом владних повноважень та суб’єктом приватного права – юридичною особою, в якому дії суб’єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав юридичної особи. У такому разі це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб’єкт публічного права. Отже, якщо спірні правовідносини між учасниками справи, які виникли внаслідок прийняття рішення про примусове відчуження майна, пов’язані з реалізацією цивільних прав позивачів (юридичних осіб), компетентним судом для вирішення спору є суд господарської юрисдикції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12613 Про повноваження обласних військових адміністрацій на ухвалення рішень про реквізицію майна в умовах правового режиму воєнного стану Військова адміністрація, що утворюється в умовах правового режиму воєнного стану, не належить до військового командування в розумінні ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» або військового формування згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому не наділена повноваженнями та правами, передбаченими ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», ухвалювати рішення, видавати накази, безпосередньо вчиняти дії щодо примусового вилучення / відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану, зокрема, і у місцевостях, де ведуться бойові дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12808»
«Про непоширення обмежень правового режиму воєнного стану на проведення громадських слухань щодо рішення органу місцевого самоврядування про зупинення діяльності закладу освіти У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування поширюються деякі обмеження щодо оприлюднення таких актів у порядку, визначеному частиною четвертою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також щодо виконання вимог законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та «Про державну допомогу суб`єктам господарювання». Проте, відповідні обмеження не стосуються виконання органами місцевого самоврядування вимог статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо попереднього громадського обговорення проекту рішення про зупинення діяльності закладу освіти. До того ж проведення консультацій з громадськістю не обмежується необхідністю оприлюднення проєктів відповідних рішень, а включає також інші форми роз`яснень, у тому числі Інтернет-конференції, відеоконференції тощо. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9694»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?