«Про особливості здійснення НКРЕКП планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) в період воєнного стану Протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують…»
«Про повноваження Націкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у сфері стандартизації Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не належить до суб'єктів стандартизації і не наділена повноваженнями щодо…»
«Застосування штрафу за реалізацію необлікованого пального на АЗС без належного вимірювання залишків у резервуарах Штраф за необліковане пальне підлягає скасуванню, якщо під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним на АЗС, контрольний орган не провів…»
«Про неможливість оскарження акта опису майна в податкову заставу Акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.…»
«Про визначення митної вартості Митна вартість товару використовується лише з метою митного оподаткування товарів під час їх ввезення на митну територію України та для ведення митної статистики. Якщо товари підлягають реалізації за ціною, що перевищує контрактну (фактурну), але є нижчою за митну…»
«Про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу у контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування У контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема Конвенції між Урядом…»
«Про застосування податкових преференцій за міжнародною угодою Застосування податкових преференцій є неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою було виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою…»
«Про обов’язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу при застосуванні штрафних санкцій за умисне порушення строків сплати податкового зобов’язання Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України закріплено штрафні санкції за умисне порушення, визначене в…»
«Виникнення права на податковий кредит у платника, який застосовує касовий метод Податковим періодом для платника, який веде облік згідно з касовим методом, є період оплати за товар або послугу. Право на податковий кредит виникає в періоді оплати, якщо накладна зареєстрована своєчасно і оплата…»
«Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, як підстава для припинення права на користування надрами Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, виключає можливість вважати його належною та…»
«Про критерії визнання господарських операцій контрольованими згідно з Податковим кодексом України Операції, визначені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, є контрольованими за умови одночасної наявності двох критеріїв: 1)…»
«Про неможливість відмови у позові щодо компенсації шкоди через відсутність відповідного закону у випадку визнання неконституційним акта, яким завдано шкоду Відсутність відповідного закону не може бути підставою для відмови у позові щодо компенсації шкоди, оскільки право на відшкодування державою…»
«Про умови застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей До правовідносин, що виникли до 06.04.2022, застосовується редакція пункту 4 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, що діяла до дати ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)/2022 у справі про посилений соціальний захист військовослужбовців та відповідні правові висновки Верховного Суду. До правовідносин, що виникли після 06.04.2022, стаття 16-3 цього закону застосовується без урахування пункту 4, оскільки зазначеним Рішенням Конституційного Суду України його визнано неконституційним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8917»
«Про обов’язковість забезпечення Кабінетом Міністрів України проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг при встановленні прожиткового мінімуму Законом України від 15 липня 1999 року № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" вказано на обов’язковість забезпечення КМУ проведення науково-громадської експертизи. Отже, затвердження та врахування в подальшому необґрунтованого розміру прожиткового мінімуму може привести до порушення конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень під час її реалізації державою, адже саме на підставі розміру прожиткового мінімуму встановлюється розмір мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України; визначення права на призначення соціальної допомоги; визначення державних соціальних гарантій і стандартів обслуговування та забезпечення в галузях охорони здоров’я, освіти, соціального обслуговування та інших; встановлення величини неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів, який не є достатнім для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10999»
«Про обов'язковість отримання дозволу на проведення будівельних робіт у межах історичного ареалу міста Києва Межі історичного ареалу міста Києва, які визначені в Генеральному плані міста Києва та у складі якого виконано історико-містобудівний план, повинні враховуватись суб’єктами господарювання під час здійснення містобудівної діяльності, отже, проведення будівельних робіт може відбуватися за наявності дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі й у випадку незатвердження науково-проєктної документації з визначенням меж історичного ареалу відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17, 03.04.2020 у справі № 640/21505/18 та в інших, про те, що оскільки межі історичного ареалу міста Києва Міністерством культури та інформаційної політики України не затверджені у встановленому законом порядку, то, відповідно, відсутні підстави для отримання дозволу від Мінкультури на проведення будівельних робіт на територіях, які фактично знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8817»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?