«Про особливості здійснення НКРЕКП планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) в період воєнного стану Протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують…»
«Про повноваження Націкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у сфері стандартизації Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не належить до суб'єктів стандартизації і не наділена повноваженнями щодо…»
«Застосування штрафу за реалізацію необлікованого пального на АЗС без належного вимірювання залишків у резервуарах Штраф за необліковане пальне підлягає скасуванню, якщо під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним на АЗС, контрольний орган не провів…»
«Про неможливість оскарження акта опису майна в податкову заставу Акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.…»
«Про визначення митної вартості Митна вартість товару використовується лише з метою митного оподаткування товарів під час їх ввезення на митну територію України та для ведення митної статистики. Якщо товари підлягають реалізації за ціною, що перевищує контрактну (фактурну), але є нижчою за митну…»
«Про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу у контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування У контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема Конвенції між Урядом…»
«Про застосування податкових преференцій за міжнародною угодою Застосування податкових преференцій є неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою було виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою…»
«Про обов’язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу при застосуванні штрафних санкцій за умисне порушення строків сплати податкового зобов’язання Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України закріплено штрафні санкції за умисне порушення, визначене в…»
«Виникнення права на податковий кредит у платника, який застосовує касовий метод Податковим періодом для платника, який веде облік згідно з касовим методом, є період оплати за товар або послугу. Право на податковий кредит виникає в періоді оплати, якщо накладна зареєстрована своєчасно і оплата…»
«Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, як підстава для припинення права на користування надрами Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, виключає можливість вважати його належною та…»
«Про критерії визнання господарських операцій контрольованими згідно з Податковим кодексом України Операції, визначені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, є контрольованими за умови одночасної наявності двох критеріїв: 1)…»
«Про неможливість відмови у позові щодо компенсації шкоди через відсутність відповідного закону у випадку визнання неконституційним акта, яким завдано шкоду Відсутність відповідного закону не може бути підставою для відмови у позові щодо компенсації шкоди, оскільки право на відшкодування державою…»
«Обов'язок платника, щодо отримання поштової кореспонденції від податкового органу та забезпечення актуальності податкової адреси Документи, надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки, вважаються врученими й у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. На платників покладено безумовний обов’язок подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов’язана саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов’язку щодо звернення до контролюючого органу з відповідною заявою за формою № 5ДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6454»
«Про проведення перевірок органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо збудованих об’єктів Зі змісту положень статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки сукупність заходів, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв`язку із чим такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6128»
«Про порядок розгляду заяв-претендентів на здійснення перевезень згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» Законом України «Про автомобільний транспорт» і Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 не передбачено можливості перенесення розгляду заяв претендентів-перевізників. Інакше тлумачення допускало б діяльність суб`єкта владних повноважень без чітко встановлених меж і прийняття ним рішень без визначених законодавством підстав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5438»
«Про порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності суду, що ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та із судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності. Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними визначеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно до ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5434»
«Про правовідносини на які поширюється Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна від 24 травня 2001 року № 127 Положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна від 24 травня 2001 року № 127 поширюються на правовідносини, що виникають під час здійснення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, але не під час перевірки законності забудови території. Оскільки учасники справи не є суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, тому положення Інструкція не поширюються на спірні правовідносини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4983»
«Про захист на конституційному рівні наукової діяльності Наукова діяльність захищається та стимулюється на конституційному рівні, виступаючи певним видом самоосвіти, а також способом практичного втілення професійного досвіду особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4744 Про порядок та умови компенсації судових витрат на адвоката, понесених стороною під час розгляду справи у суді касаційної інстанції Повна компенсація суб`єктом владних повноважень іншій стороні у справі витрат на адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, повинна виступати додатковим запобіжником подачі таким суб`єктом безпідставних, зокрема апеляційних та касаційних скарг. Це підтверджується, серед іншого, положеннями частини другої статті 2 КАС України, в якій до основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено як забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, так і закріплено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, КАС України надає можливість сторонам до ухвалення судового рішення або у процесі розгляду справи самостійно вирішити спір, зокрема, й шляхом самостійного виправлення суб`єктом владних повноважень допущеної помилки та відновлення порушених прав і законних інтересів особи, а саме: 1) примирення сторін (статті 190-191 КАС України); 2) закриття провадження у справі, зокрема, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (пункт 8 частини першої статті 238 КАС України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4825»
«Порядок визначення суду, до компетенції якого належить перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду щодо визначення суду, до компетенції якого належить перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, визначивши, що саме в суді першої інстанції у проваджені за нововиявленими обставинами має переглядатися рішення цього самого суду, якщо заявлені нововиявлені обставини стосуються висновків і розсуду цього суду в частині, яка за наслідками апеляційного чи касаційного перегляду залишилася без змін. У тому разі, якщо суди апеляційної чи касаційної інстанції змінять рішення суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, то саме судові акти судів цих інстанцій можуть і мають бути предметом перегляду у провадженні за нововиявленими обставинами, оскільки в цій частині (по суті спору чи з інших підстав) рішення суду першої інстанції зазнало сутнісних змін або було скасовано. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4578»
«Щодо невизнання запитом на публічну інформацію звернення до судді стосовно вирішення питання довіри члену колегії суддів Поняття «суб’єкти владних повноважень», викладене у статті 13 Закону № 2939-VI, відрізняється від інших законодавчих актів. Так, відповідно до статті 4 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У КАС України до суб’єктів владних повноважень віднесено посадових чи службових осіб. Проте такі особи не є суб’єктами владних повноважень та розпорядниками інформації згідно з нормами Закону № 2939-VI. Це пов’язано з тим, що окремі посадові чи службові особи не повинні володіти інформацією або бути її розпорядниками. До посадових чи службових обов’язків таких осіб може входити зберігання або обробка публічної інформації, вони також можуть використовувати інформацію у своїй роботі, але вони не є суб’єктами, які зобов’язані надавати публічну інформацію, – таким суб’єктом є орган влади, в якому вони працюють. Тому запитувачу при поданні запиту не важливо знати, хто саме з посадових чи службових осіб володіє інформацією, – запит подається до органу влади як до розпорядника такою інформацією. Ураховуючи зазначене, не є також розпорядниками інформації у розумінні Закону № 2939-VI народні депутати України, депутати місцевих рад та Верховної Ради АРК, сільський, селищний, міський голова, судді, прокурори, державні виконавці тощо. Отже, позивач звернувся до відповідача, який є суддею Житомирського апеляційного суду, входить до складу колегії суду, яка здійснювала розгляд 54 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах про доступ до публічної інформації та вирішення справи № 280/284/18 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Київстар», та не є розпорядником інформації у розумінні Закону № 2939-VI, із запитом на публічну інформацію для вирішення питання довіри члену колегії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9691»
«Особливості визнання господарських операцій нереальними Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції та власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3326»
«Перехід права користування земельною ділянкою та виникнення обов'язку зі сплати земельного податку Якщо особа набуває право власності на будівлю або споруду, розташовану на земельній ділянці, то до неї в силу статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України переходить право користування цією земельною ділянкою. Відсутність державної реєстрації права на землю або належного оформлення земельних правовідносин не звільняє таку особу від обов'язку сплачувати земельний податок. Обов'язок виникає з моменту державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, а фактичне користування земельною ділянкою є достатньою підставою для нарахування земельного податку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14958»
«Момент виникнення обов'язку з нарахування податкового зобов’язання із земельного податку Обов'язок зі сплати земельного податку виникає в особи на підставі фактичного використання земельної ділянки, попри дотримання такою особою вимог земельного чи цивільного законодавства щодо порядку оформлення права землекористування та підстав набуття прав користування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6468»
«Про перехід ризиків і втрат чи пошкоджень імпортованого товару Усі ризики втрати чи пошкодження імпортованого товару, що відбулося після його доставки та розвантаження на центральний склад покупця-нерезидента, як і право власності переходять до цієї особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2303»
«Про подання до контролюючого органу довідки, що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративний податок) У платника податків не виникає обов’язку щодо подання до контролюючого органу довідки, що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративний податок),якщо країна відповідного контрагента не включена до Переліку держав (територій), які відповідають установленим законом критеріям. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1273»
«Наслідки визнання судовим рішенням податкового боргу безнадійним Платник податків, щодо податкового боргу якого ухвалене рішення про визнання податкового боргу безнадійним та його списання, на підставі положень статті 101 ПК України має легітимні очікування щодо звільнення від податкового обов'язку щодо сплати підтвердженого в судовому порядку безнадійного податкового боргу. Відповідне рішення щодо списання безнадійного податкового боргу також зумовлює раціональне сподівання такого боржника на те, що після відповідного рішення про зобов'язання податкового органу списати безнадійний борг у нього не виникають додаткові зобов'язання, пов'язані з таким боргом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3657»
«Особливості врахування документів платника податків після проведення податкової перевірки підчас винесення податкового повідомлення-рішення Обов'язок платника зберігати документи та надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3280»
«Про оскарження Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є регуляторним актом, спрямованим на регулювання господарських відносин. Тому розроблення, розгляд, прийняття й оприлюднення такого нормативно-правового акта має відбуватися за процедурою, визначеною Законом України «Про Кабінет Міністрів України» з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1316»
«Про відмову у відкритті апеляційного провадження внаслідок судової помилки Недотримання судом першої інстанції вимог щодо змісту резолютивної частини судового рішення, а саме помилкове роз’яснення сторонам строку і порядку набрання ним законної сили та його оскарження може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин. Відмова у відкритті апеляційного провадження внаслідок судової помилки, що не залежить від поведінки особи, яку позбавлено права на апеляційне оскарження, суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закріпленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та деталізованого у рішеннях Європейського суду з прав людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2908»
«Нарахування та облік податкових зобов’язань ПДВ з операцій щодо списання кредиторської заборгованості Оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), то в платника податків відсутній обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв'язку із закінченням строку позовної давності за отриманими та неоплаченими товарами / послугами, щодо яких раніше був сформований податковий кредит. Норми Податкового кодексу України не встановлюють обов'язку з корегування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3299»
«Доведення нереальність господарських операцій з підстав виявлення в окремих документах дефектів в їх оформленні або їх відсутності Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5789»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?