«Про особливості здійснення НКРЕКП планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) в період воєнного стану Протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують…»
«Про повноваження Націкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у сфері стандартизації Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не належить до суб'єктів стандартизації і не наділена повноваженнями щодо…»
«Застосування штрафу за реалізацію необлікованого пального на АЗС без належного вимірювання залишків у резервуарах Штраф за необліковане пальне підлягає скасуванню, якщо під час фактичної перевірки суб’єкта господарювання, який здійснює роздрібну торгівлю пальним на АЗС, контрольний орган не провів…»
«Про неможливість оскарження акта опису майна в податкову заставу Акт опису майна не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, оскільки він лише фіксує відповідні обставини, на підставі зазначеного акту не створюються відповідні правовідносини та не порушуються права позивача.…»
«Про визначення митної вартості Митна вартість товару використовується лише з метою митного оподаткування товарів під час їх ввезення на митну територію України та для ведення митної статистики. Якщо товари підлягають реалізації за ціною, що перевищує контрактну (фактурну), але є нижчою за митну…»
«Про статус бенефіціарного (фактичного) отримувача доходу у контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування У контексті застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, зокрема Конвенції між Урядом…»
«Про застосування податкових преференцій за міжнародною угодою Застосування податкових преференцій є неправомірним, коли сукупність угод (операцій) дозволяє зробити висновок про те, що основною їхньою метою було виведення доходу з-під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою…»
«Про обов’язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу при застосуванні штрафних санкцій за умисне порушення строків сплати податкового зобов’язання Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 Податкового кодексу України закріплено штрафні санкції за умисне порушення, визначене в…»
«Виникнення права на податковий кредит у платника, який застосовує касовий метод Податковим періодом для платника, який веде облік згідно з касовим методом, є період оплати за товар або послугу. Право на податковий кредит виникає в періоді оплати, якщо накладна зареєстрована своєчасно і оплата…»
«Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, як підстава для припинення права на користування надрами Скасування в судовому порядку припису, винесеного Державною службою геології та надр України, виключає можливість вважати його належною та…»
«Про критерії визнання господарських операцій контрольованими згідно з Податковим кодексом України Операції, визначені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, є контрольованими за умови одночасної наявності двох критеріїв: 1)…»
«Про неможливість відмови у позові щодо компенсації шкоди через відсутність відповідного закону у випадку визнання неконституційним акта, яким завдано шкоду Відсутність відповідного закону не може бути підставою для відмови у позові щодо компенсації шкоди, оскільки право на відшкодування державою…»
«Наслідок зазначення податковим органом можливого порушення платником податків у письмовому запиті про подання інформації Наведення в запиті з посиланням на інформацію як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, що потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6405»
«Про вимоги до деталізації господарської операції у первинних облікових документах Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлений. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а також відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12811»
«Подання податкової звітності у випадку розірвання договору про визнання електронних документів Податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5788»
«Про відсутність у ЦВК повноважень вчиняти дії щодо утворення дільничних виборчих комісій та повертати дільничним виборчим комісіям печатки й посвідчення членів дільничних виборчих комісій Ураховуючи положення частини першої статті 24 Закону № 474-XIV, згідно з якими дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією, Центральна виборча комісія не уповноважена вчиняти дій щодо утворення дільничних виборчих комісій. Водночас питання повернення дільничними виборчими комісіями печаток та посвідчень членів дільничних виборчих комісій, а також інших товарно-матеріальних цінностей, що були передані попереднім головою окружної виборчої комісії за актами прийому-передачі на відповідні виборчі дільниці, також віднесене до повноважень відповідної окружної виборчої комісії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5280»
«Про неможливість ототожнення офіційного веб-сайту органу влади із засобом масової інформації без відповідної реєстрації Незважаючи на споріднену спрямованість із класичними (телевізійними, радіо тощо) засобами масової інформації та ефективність подання інформації для цільової аудиторії, відсутність нормативного врегулювання діяльності у мережі Інтернет унеможливлює ототожнення будь-якого веб-сайту, зокрема інформаційної чи офіційної сторінки органу державної влади, із засобом масової інформації (крім ситуації, коли веб-сайт зареєстрований у встановленому законом порядку як засіб масової інформації). Із указаного висновується, що Офіційне Інтернет-представництво Президента України не є засобом масової інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5258»
«Про відмежування інформаційного висвітлення посадової діяльності кандидата від передвиборної агітації До передвиборної агітації слід відносити будь-яку діяльність кандидата, метою здійснення якої є спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост Президента України. А проте не можуть бути віднесені до передвиборної агітації висвітлення інформації про дії кандидатів на пост Президента України, пов’язані з виконанням ними посадових (службових) обов’язків, за умови, якщо вони не містять коментарів, відео-, аудіо записів, кінозйомок, фотоілюстрацій, які можуть мати агітаційний характер. Водночас висвітлення інформації про діяльність кандидатів на пост Президента України, пов’язана з виконанням ними посадових (службових) повноважень, передбачених Конституцією України або законами України, не може ототожнюватися з передвиборчою агітацією, оскільки такі інформаційні повідомлення мають різну мету. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5259»
«Право бюджетного відшкодування ПДВ при погашенні кредиторської заборгованості у результаті проведення взаємозаліку заборгованостей Бюджетному відшкодуванню підлягає сума коштів, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, яка фактично сплачена отримувачем товарів / послуг у попередніх і звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України. Під фактичною сплатою потрібно розуміти не грошову форму розрахунків, а факт сплати податку, який сплачений отримувачем в ціні товарів / послуг постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6462»
«Відмова у задоволенні запиту на інформацію У разі, якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3839»
«Вчинення окремих дефектів податковим органом в при винесенні рішення Окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не можуть сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Суд може визнати правомірним рішення контролюючого органу, прийняте з недотриманням окремих елементів форми, але в межах компетенції, зміст якого можна чітко встановити, зокрема, щодо порушень законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, а також розміру останніх. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3240»
«Оскарження постанови у справі про порушення митних правил за вчинення дій спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру Для притягнення до відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України необхідно довести факт з’явлення в митній декларації, зокрема, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. Порушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові митного органу щодо платника (з’явлення з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в митних деклараціях, неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості), не має триваючого характеру, оскільки час можливого вчинення останнього як такого безпосередньо пов'язаний з поданням відповідних декларацій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2631»
«Звільнення від відповідальності за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД при поданні резидентом позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду Дата вручення резидентом позову до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є днем подання позовної заяви до Арбітражного суду. Унаслідок цього зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, установлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Пеня за їх порушення не сплачується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2630»
«Ведення податкового обліку контролюючим органом та належний спосіб судового захисту в разі його неналежного ведення Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює наслідки для фінансового стану особи. Карткою облікового рахунку є документ, який знаходиться в оперативному стані та показує облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість, порушує права платника, оскільки показує суму неіснуючого податкового боргу. Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання внести інформацію в інтегровану картку про відсутність податкового боргу з податку на додану вартість. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5858»
«Підстави проведення повторної документальної позапланової перевірки Наказ про проведення повторної документальної позапланової перевірки за наявності підстав для її проведення приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протиправним є прийняття територіальним органом рішення про проведення повторної документальної позапланової виїзної перевірки всупереч підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5754»
«Відмова в допуску до проведення податкової перевірки Відмова платника податків підписати направлення на перевірку не є тотожною відмові в допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Норми Податкового кодексу України не наділяють податковий орган правом на проведення документальної виїзної перевірки в приміщенні контролюючого органу в разі відмови в допуску до проведення перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2566»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?