«Можливість повідомлення в кримінальному провадженні через мобільний застосунок «Viber» і належне повідомлення в контексті КПК КПК не передбачає такого способу повідомлення в кримінальному провадженні, як направлення текстового повідомлення через мобільний застосунок «Viber» за відсутності…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відсутність у КПК обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторони провадження про здійснену заміну судді КПК не встановлює обов’язку суду заздалегідь окремо повідомляти сторін провадження про здійснену заміну судді з метою надання часу для вирішення питання доцільності заявлення…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Поетапний механізм призначення покарання у випадку, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох тотожних кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення попереднього вироку, а інші – після Якщо після постановлення вироку у справі…»
«Не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному провадженні неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу Неотримання потерпілим мікрогранту на створення власного бізнесу від центру зайнятості не є упущеною вигодою та не підлягає компенсації у кримінальному…»
«Право суду на вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді Вирішення питання про необхідність складання досудової доповіді є правом суду та відбувається під час підготовчого судового засідання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14723»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Кваліфікація за ст. 436-2 КК дій особи, яка за місцем свого проживання в Україні в забороненій на території нашої держави соціальній мережі «Однокласники» поширювала матеріали проросійського характеру Користувач забороненої на території України соціальної мережі «Однокласники», який за місцем свого…»
«Щодо законності призначення покарання у виді реального позбавлення волі в мінімальній межі санкції ч. 1 ст. 259 КК Враховуючи, що завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці впливає на стабільність суспільства, діяльність державних органів і установ, підриває довіру до державних органів, викликає паніку та обмежує права громадян, призначення покарання у виді реального позбавлення волі в мінімальній межі санкції ч. 1 ст. 259 КК відповідає вимогам закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11569 Щодо визнання щирого каяття обставиною, яка пом’якшує покарання, незалежно від стадії процесу Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії кримінального процесу воно відбулося, вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про щирість визнання вини Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11570»
«Військовослужбовець як належний відповідач у разі вчинення під час несення служби кримінального правопорушення через неприязні відносини з потерпілим Відповідно до Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу. Відтак військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. З урахуванням положень статей 1172, 1174 ЦК, для покладення на юридичну особу цивільної відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності, так і спеціальних. У випадку завдання шкоди працівником юридичної особи діями, які не пов’язані з виконання ним своїх службових обов’язків, у юридичної особи не виникає обов’язку та цивільної відповідальності по відшкодуванню шкоди завданої цим працівником. Судами першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено, що засуджений спричинив смерть потерпілому хоча і під час несення служби, однак не у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків, а через неприязні відносини з потерпілим і в такому випадку саме він має нести цивільну відповідальність за завдану моральну та матеріальну шкоду. За таких обставин цивільно-правова відповідальність ТЦК та СП як юридичної особи виключається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14920»
«Алкогольні напої як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України ВП ВС відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 5 вересня 2013 року у справі № 5-15к13 щодо визначення предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 204 КК України. ВП ВС визначила, що алкогольний напій може бути предметом кримінальних правопорушень, передбачених статтею 204 КК України, за умов виготовлення на основі спиртів, вміст яких визначається згідно з нормами, установленими Податковим кодексом України у редакції, чинній на момент вчинення правопорушення, а також протиправного поводження з ним як із визначеним законом підакцизним товаром. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11954»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?