«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Неможливість закриття кримінального провадження за ч.3 ст.289 КК на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК якщо додатковим об’єктом кримінального правопорушення було життя чи здоров’я особи Додатковим об’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК, є життя та здоров’я особи і…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Обов’язок надання обвинуваченому і його адвокату можливості зустрічі та конфіденційного спілкування у разі відмови від захисника. Необов’язковість відмови від захисника виключно в його присутності в судовому засіданні У разі відмови від захисника обов’язковим є надання обвинуваченому і його…»
«Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення,…»
«Неістотність порушення порядку дослідження доказу, якщо суд не послався на нього у вироку Порушення процедури дослідження доказів є істотним лише тоді, коли воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Якщо вирок не містить жодного посилання на документ як на доказ підтвердження…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Відсутність необхідності отримання дозволу для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку у всіх власників квартир у будинку Для огляду під’їзду в багатоквартирному будинку дозвіл всіх власників квартир у будинку не потрібен. Огляд місця події є слідчою дією, яку можна проводити навіть до внесення…»
«Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Недотримання вимог до оформлення висновку експерта як підстава для визнання його недопустимим доказом Висновок експерта, що не містить належних відомостей про особу, яка його склала, її кваліфікацію як судового експерта, даних, що підтверджують повноваження на проведення відповідного дослідження,…»
«Відсутність обов’язку у працівників охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК роз’яснювати їй права підозрюваного Працівники охорони магазину при затриманні особи в порядку ст. 207 КПК не зобов’язані роз’яснювати їй права підозрюваного, оскільки це належить до компетенції уповноважених службових осіб, які негайно повідомляються про таке затримання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13461»
«Факти, що свідчать про наявність щирого каяття, як обставини, що пом’якшує покарання Факт визнання засудженим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, не може безумовно свідчити про щире каяття з приводу вчиненого як обставину, що пом’якшує покарання. Адже щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль з цього приводу та осуд своєї поведінки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4549»
«Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8904»
«Наявність прямого умислу на вбивство з особливою жорстокістю у разі обливання потерпілої бензином у ділянці голови, шиї і тулуба з подальшим підпалом Обливання потерпілої бензином у ділянці голови, шиї і тулуба з подальшим підпалом є проявом особливої жорстокості та ключовим чинником для визначення форми вини, що свідчить про наявність прямого умислу в особи на вбивство. Той факт, що після підпалу обвинувачений намагався загасити полум’я і викликав швидку допомогу, не спростовує наявності умислу на позбавлення життя потерпілої, оскільки такі дії були вчинені після реалізації злочинного наміру і не впливають на кримінально-правову оцінку його дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13428»
«Повноваження апеляційного суду щодо перегляду вироку суду першої інстанції. Дата ухвалення вироку Апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, здійснює перегляд вироку суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Його повноваження стосовно дослідження доказів зводяться до перегляду кримінального провадження в межах вимог апеляційної скарги з урахуванням наявності або відсутності обґрунтованого клопотання сторони кримінального провадження щодо повторного дослідження доказів. Відсутність такого клопотання, якщо в оскарженому вироку суд дав оцінку всім доказам, на помилковість якої посилається сторона на стадії апеляційного оскарження вироку, не зумовлює виникнення обов’язку апеляційного суду повторно досліджувати обставини, встановлені під час кримінального провадження, та не створює передумов для використання апеляційним судом свого права дослідити нові докази за наявності підстав, регламентованих положеннями ч. 3 ст. 404 КПК. Датою ухвалення вироку слід уважати день підписання його складом суду. Якщо дата ухвалення вироку, зазначена в ньому, не відповідає даті проголошення вироку, а фіксує дату виходу суду до нарадчої кімнати, то це не вважається істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7120»
«Обов’язок суду скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження на підставі п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК незалежно від її звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК Суд касаційної інстанції після встановлення підстав, передбачених п. 4-1 ч. 1, п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК, скасовує судові рішення і закриває кримінальне провадження з цих підстав щодо особи, незважаючи на те, що місцевим судом під час виконання вироку в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК її звільнено від покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК, у зв’язку з усуненням законом караності за діяння, за яке особу було засуджено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13036»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?