«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Допустимість як доказів всіх результатів НСРД у разі невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду Невідкриття постанови суду про дозвіл на проведення НСРД до передачі кримінального провадження до суду не може стати безумовною підставою для визнання всіх результатів НСРД недопустимими доказами. Лише у разі відсутності у сторони обвинувачення і ненадання суду під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідних ухвал слідчих суддів про дозвіл на проведення НСРД суд може поставити під сумнів допустимість отриманих результатів НСРД як доказів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4313»
«Встановлення винуватості особи у наданні неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК) (преюдиціальне значення) Якщо вироком суду встановлено винуватість особи у наданні неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК), то це судове рішення не має преюдиціального значення в іншому кримінальному провадженні щодо цієї службової особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/802»
«Про виправлення записів у трудовій книжці у разі визнання у судовому порядку протиправним та скасування наказу про звільнення особи Відповідно до пункту 2.10 Порядку ведення трудових книжок працівників затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності додатково вноситься запис про недійсність запису, який неправильно внесений до трудової книжки. У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Отже, у разі визнання протиправним та скасування наказу про звільнення особи, власником або уповноваженим ним органом вносяться відповідні відомості до трудової книжки, у зв`язку з чим відсутня необхідність зобов`язання суб`єкта владних повноважень в судовому порядку здійснити такі дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9420»
«Кваліфікація. Повідомлення органа досудового розслідування про факт зберігання зброї і боєприпасів за умов усвідомлення неможливості і надалі безперешкодно зберігати предмети злочину (ч. 1 ст. 263 КК) Добровільна здача органам влади зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв в розумінні ч. 3 ст. 263 КК означає, що особа має реальну можливість та усвідомлює, що й надалі безперешкодно може зберігати предмети цього злочину, проте за власним бажанням (незалежно від причин та мотивів) здає їх органу влади. Якщо особа повідомила орган досудового розслідування про факт зберігання нею зброї і боєприпасів, усвідомлюючи, що вони неминуче будуть виявлені під час слідчої дії, то підстав для застосування ч. 3 ст. 263 КК немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9974»
«Службове підроблення. Кваліфікація за ст. 366 КК незалежно від наявності мотиву чи мети Для кваліфікації дій службової особи за ст. 366 «Службове підроблення» КК мотив або мета не є обов’язковими ознаками суб’єктивної сторони, а тому не потребують встановлення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3084»
«Відповідальність за дії, передбачені в диспозиції ч. 1 ст. 369 КК, вчинені стосовно службової особи, яка займає відповідальне становище (ч.3 ст.369) Частина 3 статті 369 КК є особливо кваліфікуючим складом злочину та включає, у тому числі, діяння, передбачені частиною першою цієї статті, тобто пропозицію чи обіцянку надання неправомірної вигоди, або надання такої вигоди за наявності особливо обтяжуючої обставини, як то вчинення злочину стосовно службової особи, яка займає відповідальне становище. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15068»
«Право потерпілої особи на апеляційне оскарження судового рішення, яким затверджено угоду з підозрюваним про визнання винуватості, якщо прийняте рішення стосується її прав, свобод чи інтересів Фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, набуває у кримінальному провадженні статусу потерпілого, зокрема, з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення незалежно від того, чи зверталася ця особа з заявою про залучення її до провадження як потерпілої та чи оскаржувала до слідчого судді бездіяльність слідчого з цих підстав. Статус потерпілого у кримінальному провадженні припиняється з моменту винесення слідчим або прокурором вмотивованої постанови про відмову у визнанні цієї особи потерпілою. Фізична особа, яка набула статусу потерпілого у вказаному випадку та яка не надавала згоди прокурору на укладення з підозрюваним угоди про визнання винуватості, має право на апеляційне оскарження судового рішення, яким затверджено таку угоду, якщо прийняте рішення стосується її прав, свобод чи інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/847»
«Допустимість матеріалів НСРД як доказів винуватості особи (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК) (перекваліфікація з ч. 3 ст. 368 КК на ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК, а згодом було виключено ч. 3 ст. 364 КК) Якщо на момент звернення слідчого до апеляційного суду з клопотанням про проведення НСРД злочин, вчинений особою, було кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК, однак надалі дії цієї особи були перекваліфіковані на ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК, а згодом було виключено ч. 3 ст. 364 КК (у зв’язку з виключенням цієї норми з КК), то матеріали НСРД є допустимими доказами та можуть використовуватися як доказ винуватості особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/861»
«Підбурювання до вчинення злочину з боку працівника правоохоронного органу, вчинене з метою подальшого викриття засудженого Підбурювання до вчинення злочину з боку працівника правоохоронного органу, вчинене з метою подальшого викриття засудженого, має місце у випадку, якщо такий працівник без дотримання вимог щодо запобігання провокації злочину спеціально залучив свідка для проведення оперативно-розшукових заходів щодо засудженого до відкриття кримінального провадження, надав свідку до першої зустрічі з засудженим спеціальні засоби прихованого аудіо-, відеофіксування подій, а також ідентифіковані помічені грошові кошти для організації їх передачі як неправомірної вигоди засудженому. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/989»
«Кваліфікація за ст. 368 КК у випадку одержання неправомірної вигоди службовою особою під час перебування її на лікуванні за вчинення дій з використанням наданих повноважень Одержання службовою особою, командиром дисциплінарного батальйону, неправомірної вигоди під час перебування на лікуванні за непритягнення підлеглої особи до дисциплінарної відповідальності та ненаправлення до правоохоронних органів матеріалів службового розслідування за фактом порушення останнім порядку конвоювання ув’язнених осіб, тобто за невчинення дій, які входять у коло його службових повноважень та можуть бути виконані після закінчення лікування, утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3087»
«Визнання доказів та похідних від них недопустимими у зв’язку з використанням копій відеофонограм (фонограм), а не їх оригіналів (фіксація НСРД) Використання стороною обвинувачення копій відеофонограм (фонограм), що зафіксовані на оптичних дисках, на які фіксувалися НСРД, а не їх оригіналів, тягне за собою визнання всіх похідних від них доказів недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/982»
«Шахрайство. Одержання неправомірної вигоди з метою її привласнення. Кваліфікація підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди Одержання винуватим неправомірної вигоди від іншої особи нібито для передачі її службовій особі з наміром її не передавати, а привласнити, слід кваліфікувати як шахрайство (ст. 190 КК). Якщо при цьому винуватий схиляє особу, яка надала неправомірну вигоду, до передачі йому такої вигоди, то його дії слід додатково кваліфікувати як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, відповідна частина ст. 369 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3086»
«Про правові наслідки відсутності у матеріалах справи частини відеозапису обшуку житла Висновок про недопустимість протоколу обшуку житла є обґрунтованим, якщо в матеріалах справи відсутня частина відеозапису цієї слідчої дії, а саме безпосередньо моменту виявлення та вилучення слідчим грошових коштів у житлі останнього, який, до того ж, не надавався стороні захисту для ознайомлення при виконанні вимог ст. 290 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10835»
«Недопустимість доказів внаслідок невідкриття матеріалів стороні захисту в порядку ст. 290 КПК (проведення НСРД не щодо обвинуваченого, а щодо іншої службової особи) Докази, отримані за результатами проведення НСРД в іншому кримінальному провадженні та щодо іншої особи, але не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК, визнаються недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1221»
«Недопустимість доказів, отриманих під час досудового розслідування злочину, який було вчинено внаслідок підбурювання з боку поліції Усі докази, отримані під час досудового розслідування злочину, який було вчинено внаслідок підбурювання з боку поліції або інших осіб, які діють за їх вказівками, та який в іншому випадку не було би вчинено, мають визнаватися недопустимими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/891»
«Незаконні дії органів досудового розслідування (проведення зі свідками бесід та тиск на них) Дії органів досудового розслідування, які зафіксовані на носіях інформації та надані суду як матеріали проведення НСРД щодо проведення зі свідками злочину бесід, спрямованих на надання останніми необхідних показів, відповідно до ст. 246 КПК не належать до НСРД та свідчать про тиск на свідків з боку вказаних вище органів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/988»
«Допустимість як доказу дублікату оригіналу службового документа Оскільки дублікат оригіналу службового документа становить повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу, підстави для його визнання недопустимим доказом лише через те, що це не оригінал документу, відсутні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4323»
«Кваліфікація за ст. 368 КК (умови настання відповідальності за одержання неправомірної вигоди) Відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, якщо службова особа одержала її за виконання чи невиконання будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/801 З ВІДСТУПОМ! Допустимість протоколу НСРД складеного поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом. ОП ККС відступила від позиції, викладеної у постанові ККС ВС від 19.07.2022 у справі № 758/14965/14-к, щодо оцінки недотримання приписів ч. 3 ст. 252 КПК як безумовного істотного порушення приписів кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9868»
«Неможливість використання доказів, одержаних за відсутності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД Відсутність ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій унеможливлює використання їх результатів у доказуванні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/286»
«Вручення повідомлення про підозру судді Генеральний прокурор або його заступник можуть доручити вручення прийнятого (складеного) та підписаного ними повідомлення про підозру судді іншому суб`єкту, уповноваженому здійснювати процесуальні дії у конкретному кримінальному провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/412»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?