«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Належне повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування. Ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження поза межами строку досудового розслідування За умови відсутності доказів належного направлення стороні захисту повідомлення про завершення досудового…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Допустимість показань свідка, допитаного у порядку ст. 225 КПК без сторони захисту, повідомленої належним чином про цю процесуальну дію і не позбавленої можливості до перехресного допиту Якщо сторона захисту була належним чином повідомлена про допит свідка слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК,…»
«Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України…»
«Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має…»
«Відсутність необхідності отримання добровільної згоди на обшук службового кабінету Вимога отримати дозвіл на обшук за відсутності добровільної згоди особи стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення статей 233, 235 КПК. Зазначені норми закону захищають особу від…»
«Про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни особою, яка проходить службу в поліції Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана…»
«Заява про вчинення злочину як предмет кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Поняття офіційного документа у кримінально-правовому розумінні ширше, ніж у процесуальному, тому заява про вчинення злочину може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК, коли…»
«Обставини проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі, які не свідчать про несанкціоноване проникнення до володіння особи Проведення обшуку транспортного засобу, який знаходиться в гаражі з відкритими воротами, з урахуванням того, що до проведення обшуку були відсутні підстави…»
«Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут…»
«Неможливість призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт (ст.57 КК) Призначення державному службовцю покарання у виді виправних робіт є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Врахування примітки до ст. 368 КК під час кваліфікації дій особи щодо надання неправомірної вигоди особі, яка займає відповідальне становище Під час кваліфікації дій особи як надання неправомірної вигоди особі, яка займає відповідальне становище (ч. 3 ст. 369 КК), слід керуватися приміткою ст. 368 КК, а не приміткою ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», в якій визначаються посади службових осіб з віднесенням їх до тих, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, та яка стосується виключно правовідносин щодо декларування та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6183 Поняття пропозиції та обіцянки надання неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 369 КК) За ч. 1 ст. 369 КК кримінально караними є пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а за ч. 2 ст. 369 КК це ж діяння, вчинення повторно. За пунктом 3 примітки до ст. 354 КК, під пропозицією у статтях 354, 368, 368-3-370 КК слід розуміти висловлення працівнику підприємства, установи чи організації, особі, яка надає публічні послуги, або службовій особі наміру про надання неправомірної вигоди, а під обіцянкою - висловлення такого наміру з повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15061»
«Про відсутність вимоги КПК щодо обов’язкової участі захисника під час обшуку у кримінальному провадженні, у якому участь захисника є обов’язковою КПК не містить положення про обов’язкову участь захисника під час обшуку, у тому числі у кримінальному провадженні, у якому участь захисника є обов’язковою згідно з вимогами статей 49, 52 КПК. Тобто навіть обов’язкова участь захисника у кримінальному провадженні за КПК не передбачає обов’язкової участі цього захисника в усіх без винятку слідчих діях. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10853»
«Прийняття судом рішення про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження з причин неусунення особою недоліків в установлений строк Для дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, приймаючи рішення про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження з причин неусунення особою недоліків в установлений строк, суду слід переконатися у відсутності об’єктивно непереборних обставин, що перешкодили, унеможливили чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у строк, визначений законом чи встановлений судом відповідно до нього. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5185»
«Недопустимість доказів у разі доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування У разі доручення Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їх першими заступниками та заступниками здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування без встановлення неефективності досудового розслідування органом досудового розслідування, визначеним ст. 216 КПК, зазначені уповноважені особи діятимуть поза межами своїх повноважень. У такому випадку матиме місце недотримання належної правової процедури застосування ч. 5 ст. 36 КПК та порушення вимог статей 214, 216 КПК. Наслідком недотримання належної правової процедури як складового елементу принципу верховенства права є визнання доказів, одержаних у ході досудового розслідування, недопустимими на підставі ст. 86, п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК як таких, що зібрані (отримані) неуповноваженими особами (органом) у конкретному кримінальному провадженні, з порушенням установленого законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5091»
«Провокація злочину та визнання отриманих доказів недопустимими Заявник, який звернувся з заявою про вимагання головним лікарем від нього неправомірної вигоди, працював під прикриттям правоохоронних органів, зокрема, протягом шести років був заявником у значній кількості кримінальних проваджень, пов’язаних з корупційними злочинами. Заявник, перебуваючи у кабінеті головного лікаря, діяв активно, наполегливо, швидко, щоб залишити заздалегідь помічені спеціальною речовиною грошові кошти, при цьому проігнорував репліки виправданої про оформлення цих грошей через бухгалтерію в якості благодійної допомоги закладу, що передбачено Статутом і не є забороною. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у кримінальному провадженні щодо виправданої мала місце провокація з боку заявника, котрий за підтримки правоохоронних органів впливав на виправдану шляхом призначення зустрічей та телефонних розмов. При цьому, жодних даних на спростування доводів сторони захисту щодо провокації злочину прокурором не було надано. Отже отримані в результаті проведення НСРД докази є недопустимими в розумінні статей 86, 87, 94 КПК, оскільки отримані за допомогою провокації, тобто внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14786»
«Порядок проведення спеціального слідчого експерименту. Необхідність надання оцінки оперативно-розшуковій справі у разі визнання її допустимим доказом Висновок судів попередніх інстанцій про те, що штучно створена обстановка спеціального слідчого експерименту безальтернативно свідчить про провокацію злочину Верховний Суд є необґрунтованим. Спеціальний слідчий експеримент полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину. Таким чином, однією з ознак спеціального слідчого експерименту є мета його проведення, зокрема перевірка дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину. Тяжкість вчиненого злочину є необхідною умовою проведення цієї НСРД. Інша ознака спеціального слідчого експерименту полягає у тому, що під час його проведення допускається використовувати не лише природні (звичайні) умови, а й створювати штучну обстановку або штучні умови. Такий висновок випливає із визначення поняття «спеціальний слідчий експеримент» наданого в Інструкції, а саме: що це «створення слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної». Отже, обстановка повинна відповідати наступним вимогам: 1) вона повинна складатися на основі інформації про злочинну діяльність особи, наявної в слідчого або оперативного підрозділу; 2) ця обстановка повинна бути максимально наближеною до презюмованої злочинної діяльності особи, щодо якої проводиться експеримент. Фактичним початком спеціального слідчого експерименту слід вважати дії зі створення штучної обстановки, незалежно від дій особи, щодо якої проводиться такий експеримент. Сторона обвинувачення вказувала, що доказом відсутності провокації є долучені до кримінального провадження матеріали оперативно-розшукової справи, які підтверджують, що до появи свідка виправдані за попередньою змовою систематично займались вимаганням та отриманням неправомірної вигоди з осіб, які здійснюють свою діяльність у сфері пасажирських автоперевезень та перевезень вантажів, постійно проводили між собою наради, на яких обговорювали питання щодо отриманої неправомірної вигоди та можливостей її отримання від суб’єктів господарювання. Суд апеляційної інстанції визнав допустимими матеріали оперативно-розшукової справи, долучені до кримінального провадження, проте, не надав належної оцінки щодо їх значення для підтвердження факту відсутності провокації вчинення злочину, як того вимагала сторона обвинувачення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14781 Суб’єкти залучення осіб в рамках конфіденційного співробітництва Висновок суду першої інстанції про те, що виключно слідчий має право залучати осіб в рамках конфіденційного співробітництва, не відповідає загальному положенню про негласні слідчі (розшукові) дії, визначеному в ч. 6 ст. 246 КПК, згідно з яким за рішенням слідчого чи прокурора до проведення НСРД можуть залучатися також інші особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14793»
«Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7502»
«Про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів прокуратури до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3905»
«Право на обшук службового кабінету лише за наявності ухвали слідчого судді Службовий кабінет відповідно до практики Європейського суду з прав людини належить до іншого володіння особи, а тому обшук у ньому проводиться виключно за наявності ухвали слідчого судді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2823»
«Визначення у своїй ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді Визначення в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку конкретного слідчого або прокурора, які мають здійснювати обшук, перебуває поза межами повноважень слідчого судді з контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та обмежується в цій частині перевіркою того, чи є належним суб’єктом учасник кримінального провадження, який звернувся з клопотанням про проведення обшуку. Визначення конкретного прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до законних повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10803»
«Ознаки провокації злочину. Дії заявника, які були провокативними ЄСПЛ визначає «пастку» як ситуацію, коли задіяні агенти працівники органів правопорядку або особи, що діють на їх прохання не обмежуються суто пасивними спостереженнями протиправної діяльності, а здійснюють на особу, за котрою стежать, певний вплив, провокуючи її скоїти правопорушення, яке вона в іншому випадку не вчинила би, з метою зафіксувати його, тобто отримати доказ і розпочати кримінальне правопорушення/ Поведінкою, яка провокує особу на скоєння злочину, незалежно від того, чи був «таємний агент» працівником правоохоронного органу чи особою, яка діяла на їх прохання, може бути встановлення контакту із особою за відсутності об’єктивних підозр у її причетності до злочинної діяльності, ), поновлення пропозиції, незважаючи на її попередню відмову. Із зафіксованих за результатами НСРД розмов між виправданим та заявником вбачається, що виправданий пропонував заявнику укласти офіційний договір на водокористування, за умови надання ним документів на користування земельною ділянкою, але заявник цього не зробив, при цьому запропонував заплатити вдвічі більше. Виправданий не погодився на пропозицію неправомірної вигоди, а навпаки наполягав на офіційній сплаті за використану воду, яку заявник споживає для поливу, шляхом укладання договору на водопостачання, або у разі відсутності необхідних документів користуватися водою через іншого водокористувача. З огляду на викладене, у діях заявника наявна провокація, а тому докази, отримані шляхом підбурювання особи до вчинення злочину, не можуть бути покладені в основу обвинувачення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14782»
«Недопустимість запису розмови як доказу у разі невипадкового, а цілеспрямованого, таємного фіксування потерпілим змісту розмови без відповідного процесуального оформлення При фіксуванні потерпілим змісту розмови, яка відбувається не випадково, а підготовлено, таємно та цілеспрямовано, фактично здійснюється оперативно-розшукова діяльність із застосуванням пристрою технічної фіксації розмови, але без відповідного процесуального оформлення, що свідчить про недопустимість запису розмови як доказу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4328»
«Початок перебігу строку звернення до адміністративного суду Початком перебігу строку звернення до адміністративного суду є момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3765»
«Право дитини, яка досягла 10-річного віку, брати активну участь у вирішенні своєї долі З досягненням віку десяти років у дитини з’являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7163»
«Наполегливість та ініціативність свідка, як обставини, що свідчать про провокацію Якщо у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 368 КК щодо одержання неправомірної вигоди державним службовцем, встановлено, що свідок до дня звернення з заявою про злочин та моменту передачі неправомірної вигоди державному службовцеві неодноразово йому телефонував, зустрічався з останнім та наголошував на тому, що посвідчення тракториста-машиніста йому потрібні терміново, тобто ініціатива виходила від свідка, за відсутності якої злочин не було би вчинено, тому доводи щодо провокації злочину правильно не були визнані явно безпідставними та підлягали перевірці. Жодних даних на спростування таких доводів сторони захисту прокурором не було надано. За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність винуватості державного службовця поза розумним сумнівом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14795»
«Ухвала про надання дозволу на проведення обшуку у житлі. Визначення прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку. Форми надання прокурором доручення слідчому про проведення обшуку у житлі Слідчий суддя, надаючи дозвіл на проведення обшуку у житлі, не зобов’язаний вказувати у відповідній ухвалі, хто конкретно має провести цю слідчу (розшукову) дію. Визначення прокурора або слідчого (їх групи) для проведення обшуку належить до повноважень прокурора (старшого прокурора, групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні) або старшого слідчої групи (керівника органу досудового розслідування). Доручення прокурора слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, про проведення обшуку у житлі, може даватися як в усній, так і в письмовій формах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/834»
«Недопустимість доказів, отриманих з порушенням підслідності (Службою безпеки України щодо злочину, підслідного Національній поліції України) Здійснення досудового розслідування неуповноваженими на те особами (органами) (Службою безпеки України щодо злочину, підслідного Національній поліції України) визнається істотним порушенням прав людини і основоположних свобод та має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими (ст. 87 КПК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/864»
«Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК) (нарахування та отримання службовою особою надбавок за підвищену інтенсивність праці) Нарахування та отримання службовою особою надбавок за підвищену інтенсивність праці з порушенням процедури погодження органом вищого рівня є підставою для кваліфікації її дій як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ч. 2 ст. 191 КК) та не може оцінюватися виключно як порушення фінансової дисципліни. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/740»
«Допустимість результатів обшуку житла (без фактичного роз’яснення прав та обов’язків учасникам, але надано можливість реалізувати свої процесуальні права) Відсутність фактичного роз`яснення прав та обов`язків учасникам слідчої (розшукової) дії визнається порушенням вимог ч. 3 ст. 223 КПК. Проте, вирішуючи питання про визнання результатів обшуку недопустимими слід виходити з того, чи була надана можливість учасникам слідчої (розшукової) дії реалізувати свої права. Якщо у кримінальному провадженні учасникам обшуку була надана реальна можливість користуватися такими правами, то підстав визнавати протокол обшуку недопустимим доказом немає. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/862»
«Дослідженням апеляційним судом меншої сукупності доказів при ухваленні протилежного за змістом рішенню місцевого суду є істотним порушенням КПК Якщо апеляційний суд, ухвалюючи рішення, протилежне за змістом рішенню місцевого суду, обмежується дослідженням меншої сукупності доказів, ніж дослідив місцевий суд, то має місце істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1158»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?