«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК обвинуваченої, яка перебуває на службі в ЗСУ Перебування на службі в ЗСУ обвинуваченої, яка має дитину віком до семи років, унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Застосування конфіскації майна при призначенні покарання за ст. 332 КК у разі вчинення злочину з корисливих мотивів. Обставини, які свідчать, що це покарання не становитиме надмірний тягар Застосування конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, є…»
«Тривалість кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж…»
«Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для…»
«Зарахування до загального строку відбування покарання часу тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Співвідношення понять "вчинення злочину з використанням умов воєнного стану" та "вчинення злочину в умовах воєнного стану" Поняття «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» визначене п. 11 ст. 67 КК обставиною, яка обтяжує покарання, і не має жодного відношення до поняття «вчинення злочину в умовах воєнного стану», що є кваліфікуючою ознакою кримінальних правопорушень Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10131»
«Щодо кваліфікацїі дій водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу за ч. 7 ст. 111-1 КК Верховний Суд зауважив, що у нормативній конструкції ч. 7 ст. 111-1 КК термін «працівник правоохоронного органу» не використовується, тому дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу і забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10134»
«Проникнення у сховище (ч. 3 ст. 185 КК) Проникненням особи до сховища є незаконне вторгнення до нього будь-яким способом, у тому числі й без подолання засобів захисту сховища. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/83 Кваліфікація проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе (ч. 3 ст. 185 КК) Якщо жодних об’єктивних причин для проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе у особи не було, висновок суду про те, що таке проникнення вчинено з метою крадіжки є правильним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4104 Проникнення на огороджену територію Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5101 Щодо наявності кваліфікуючої ознаки "проникнення" на територію огороджену парканом при кваліфікації дій особи за ст. 185 КК Паркан фактично є захистом ділянки від сторонніх осіб та об'єктивно перешкоджає вільному доступу на територію ділянки, а тому така ділянка може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», адже наявність такого паркану без сумніву дозволяє ідентифікувати певну територію як таку, що має призначення для постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей. При здійсненні правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа. Для з'ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10136»
«Щодо допиту малолітньої особи за методикою "Зелена кімната" Враховуючи, що КПК не містить обов'язку під час досудового розслідування проводити допит малолітньої особи за методикою «Зелена кімната», то для доведення винуватості особи у вчиненні розпусних дій щодо малолітніх осіб, у тому числі членом сім'ї – батьком стосовно своєї дочки, проведення такої слідчої дії щодо малолітньої особи без урахування зазначеної методики допиту не є порушенням вимог КПК, зважаючи, що даний спосіб опитування орієнтований на мінімізацію та запобігання повторної травматизації психіки дитини і несе виключно методичний характер Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10149»
«Щодо застосування ч. 4 ст. 185 КК за кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного або надзвичайного стану» З урахуванням змін, внесених ЗУ від 03.03.2022 № 2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство», норма закону про кримінальну відповідальність, передбачена ч. 4 ст. 185 КК, підлягає застосуванню у разі «вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану», а «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» (п. 11 ч. 1 ст. 67 КК) як обставина, що обтяжує покарання, може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності. Одночасно об’єднана палата ККС дійшла висновку, що за ч. 4 ст. 185 КК кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10012»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?