«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК обвинуваченої, яка перебуває на службі в ЗСУ Перебування на службі в ЗСУ обвинуваченої, яка має дитину віком до семи років, унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Застосування конфіскації майна при призначенні покарання за ст. 332 КК у разі вчинення злочину з корисливих мотивів. Обставини, які свідчать, що це покарання не становитиме надмірний тягар Застосування конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, є…»
«Тривалість кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж…»
«Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для…»
«Зарахування до загального строку відбування покарання часу тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами при призначенні покарання за ч. 1 ст. 286 КК (у ред. Закону України № 2617-VIII) Тлумачення санкції ч. 1 ст. 286 КК (у ред. Закону України № 2617-VIII), в якій перераховано основні альтернативні покарання у виді штрафу, виправних робіт, арешту, обмеження волі, а також вказано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, перед яким стоїть такий знак пунктуації, як кома, вказує на те, що таке додаткове покарання є обов’язковим щодо призначення будь-якого з альтернативних основних покарань, зазначених у санкції ч. 1 ст. 286 КК. Незастосування такого виду покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8744 Непризначення додаткового покарання на підставі ст. 69 КК Згідно з вимогами ч. 2 ст. 69 КК, на підставах, передбачених у частині 1 цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов’язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто з вищевикладеного вбачається, що ч. 1 ст. 69 КК може бути застосована лише при призначенні особі основного виду покарання, а частина 2 надає суду можливість не призначати особі додаткове покарання, яке є обов’язковим, за винятком вищевикладеного випадку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15233»
«Повноваження прокурора на укладення з підозрюваним угоди про визнання винуватості. Кваліфікація за ст. 369 КК у випадку пропозиції і надання неправомірної вигоди прокурору з метою укладення такої угоди з узгодженим сторонами покаранням Прокурор місцевої прокуратури відповідно до КПК наділений самостійними повноваженнями на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним без узгодження цієї процесуальної дії з керівником місцевої прокуратури, як це передбачено одним із галузевих наказів Генеральної прокуратури України. Пропозиція надати неправомірну вигоду та надання неправомірної вигоди такому прокурору з метою укладення з підозрюваним у кримінальному провадженні угоди про визнання винуватості з узгодженим сторонами покаранням із застосуванням статей 69 та 75 КК утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8989»
«Щодо права дружини померлого потерпілого, яка прийняла всю спадщину за законом після його смерті та є його правонаступником, заявляти про стягнення на її користь матеріальної шкоди завданої померлому потерпілому кримінальним правопорушенням Відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я в результаті дорожньо-транспортної пригоди, має персональний характер (стосується виключно особи, якій вона заподіяна) та не може бути предметом правонаступництва. У разі подання дружиною померлого потерпілого, яка прийняла всю спадщину за законом після його смерті, позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд повинен перевірити, чи може вона бути правонаступником у частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої померлому потерпілому кримінальним правопорушенням. Для об’єктивного визначення розміру матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого, суду необхідно встановити, чи відповідають придбані товари / послуги протоколу лікування, та порівняти відповідні квитанції з довідкою, наданою лікарською установою, де проходив лікування потерпілий, у якій міститься інформація щодо послуг, наданих йому за рахунок лікарні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9237»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?