«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК обвинуваченої, яка перебуває на службі в ЗСУ Перебування на службі в ЗСУ обвинуваченої, яка має дитину віком до семи років, унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Застосування конфіскації майна при призначенні покарання за ст. 332 КК у разі вчинення злочину з корисливих мотивів. Обставини, які свідчать, що це покарання не становитиме надмірний тягар Застосування конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, є…»
«Тривалість кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж…»
«Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для…»
«Зарахування до загального строку відбування покарання часу тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Значення позиції потерпілого при призначенні покарання у справах щодо злочинів проти безпеки руху (розділ ХІ Особливої частини КК) Якщо засуджений вчинив злочин проти безпеки руху, то позиція потерпілого хоча і може бути врахована судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5640»
«Проникнення на огороджену територію Викрадення майна з території, огорожа якої об’єктивно перешкоджає вільному доступу сторонніх осіб, охоплюється ознакою «проникнення у сховище». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5101»
«Кваліфікація діянь, вчинених військовослужбовцями Військовослужбовці Збройних Сил України є спеціальним суб’єктом військових кримінальних правопорушень (кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби) (розділ ХІХ Особливої частини КК) з огляду на положення ч. 2 ст. 401 КК. Дії військовослужбовців Збройних Сил України слід кваліфікувати за статтями вказаного розділу, а не за іншими статтями, що передбачають кримінальну відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені загальним суб’єктом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5587»
«Визначення моменту виникнення права на позов Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. За змістом статті 261 ЦК України законодавець виходить не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості особи знати про ці факти. Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини або існування в особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала б змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2067»
«Заборона погіршення становища обвинуваченого (після скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом з підстав не зазначених у ч. 2 ст. 416 КПК) Згідно з ч. 2 ст. 416 КПК при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. Вживаючи у тексті вказаної норми термін «новий судовий розгляд», законодавець не пов'язує його виключно з тим вироком суду першої інстанції, у зв'язку зі скасуванням якого здійснюється цей судовий розгляд. А тому заборона щодо погіршення становища обвинуваченого, яка виникає після скасування рішення суду першої інстанції апеляційним судом з підстав не зазначених у ч. 2 ст. 416 КПК, продовжує діяти на увесь наступний період кримінального провадження щодо цього обвинуваченого (на усі подальші випадки нового розгляду в суді першої інстанції), незалежно від того, скільки разів буде здійснюватися розгляд у суді першої інстанції у цьому ж провадженні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1178»
«Можливість призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати ТЗ за відсутності такого права у особи Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом не призначається засудженому, який не має права керувати транспортними засобами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2637»
«Виправдання особи за ч. 2 ст. 259 КК у випадку погрози вчинення нею в майбутньому дій, пов'язаних з вибухом, з метою помсти за ненадання їй медичної допомоги Погроза вчинення в майбутньому дій, пов'язаних з вибухом, з метою помсти за невиконання дій з ненадання медичної допомоги виправданому, не містить відомостей про вчинення або повідомлення про вчинення дій щодо підготовки до вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, а тому кваліфікація дій особи за ст. 259 КК виключається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6262»
«Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення із застосуванням статей 69, 69-1 КК Визначення покарання за незакінчений злочин за правилами ч. 2 ст. 68 КК не виключає в подальшому застосування судом статей 69, 69-1 КК, якщо у конкретній ситуації є підстави для призначення більш м'якого покарання, оскільки ці норми не конкурують одна з одною. У разі призначення покарання в ситуаціях, коли є підстави для одночасного застосування зазначених норм, покарання визначається на підставі ч. 2 ст. 68 КК, а потім застосовуються положення статей 69, 69-1 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/128»
«Непризначення обов’язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна за ч. 4 ст. 190 КК є неправильним застосуванням кримінального закону Непризначення судом додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією норми, закріпленої у ч. 4 ст. 190 КК, є неправильним застосуванням кримінального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/59»
«Проведення апеляційним судом судового розгляду без з’ясування, чи належним чином засуджений та його захисник повідомлені про дату і час такого розгляду Проведення судового розгляду апеляційним судом без належного переконання у тому, що засуджений та його захисник належним чином повідомлені про дату і час розгляду провадження, є порушенням принципу рівності під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції у зв'язку з практичним позбавленням засудженого та його захисника можливості виступити на підтримку апеляційної скарги та викласти доводи на підтримку своєї позиції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3102»
«Зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним як ознаки насильства, небезпечного для життя і здоров’я потерпілого при розбої (ст. 187 КК) Заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а так само вчинення насильницьких дій, які не призвели до наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я потерпілого в момент їх заподіяння внаслідок застосування спеціально пристосованих предметів, зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним у зачиненому ззовні неопалюваному приміщенні узимку є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а заволодіння майном із застосуванням такого насильства має бути кваліфіковано за ст. 187 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/48»
«Малозначне діяння (ч. 2 ст. 11 КК) та грабіж (ст. 186 КК) Визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести. Хоча для такого злочину як грабіж не встановлено нижньої межі шкоди, яка може бути завдана власнику майна, проте ця обставина лише свідчить про підвищену суспільну небезпечність цього злочину. А тому вчинене обвинуваченим діяння характеризується всіма ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, становить притаманну злочину суспільну небезпеку, що виключає малозначність цього діяння в розумінні ч. 2 ст. 11 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/17»
«Корисливий мотив як обов’язкова умова призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК Якщо ні досудовим слідством, ні судом не встановлено наявності у обвинуваченого корисливого мотиву при незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу - застосування додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 305 КК у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов'язкове, є безпідставним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/111»
«Щодо можливості призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом (ст. 69 КК) при встановленні лише однієї обставини, яка пом'якшує покарання Встановлення судом лише однієї обставини, яка пом'якшує покарання, – визнання вини, свідчить про відсутність правових підстав для призначення засудженому покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/112»
«Проведення огляду житла чи іншого володіння з додержанням процесуальних гарантій добровільної згоди особи, яка ним володіє Огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/273»
«Основна форма прояву щирого каяття. Приховування суттєвих обставин злочину як обставина, що вказує на відсутність щирого каяття Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/113»
«Обставини, що свідчать про наявність умислу на збут наркотичного засобу, психотропної речовини, їх аналогу або прекурсору (ст. 307 КК) Великий або особливо великий розмір наркотичного засобу, психотропної речовини їх аналогу або прекурсору, спосіб упакування та розфасування відповідної речовини може свідчити про наявність в особи умислу на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наявності й інших достатніх, взаємопов’язаних між собою доказів, які в сукупності вказують на те, що особа мала умисел на збут цих речовин (зокрема, поведінка суб’єкта злочину, дані про те, що особа сама не вживає наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а виготовляє та зберігає їх). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/367»
«Поважна причина пропуску позовної давності у справі про банкрутство Визнаючи причини пропуску строку позовної давності поважними, місцевим господарським судом врахував вчинення ліквідатором дій не в інтересах позивача та його кредиторів, тобто, обставини, які робили своєчасне пред'явлення позову утрудненим. Зважаючи на викладене, аналізуючи питання поважності причин пропуску строку позовної давності через призму Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції стосовно їх відсутності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3864»
«Відсутність захисника під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції Відсутність захисника під час підготовчого судового засідання хоча і є порушенням, допущеним місцевим судом, проте не ставить під сумнів законність та обґрунтованість вироку суду, який відповідає вимогам ст. 374 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3132»
«Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, можливе лише у випадку наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/413»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?