«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК обвинуваченої, яка перебуває на службі в ЗСУ Перебування на службі в ЗСУ обвинуваченої, яка має дитину віком до семи років, унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Застосування конфіскації майна при призначенні покарання за ст. 332 КК у разі вчинення злочину з корисливих мотивів. Обставини, які свідчать, що це покарання не становитиме надмірний тягар Застосування конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, є…»
«Тривалість кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж…»
«Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для…»
«Зарахування до загального строку відбування покарання часу тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Малозначне діяння. Залишення засудженим дільниці соціальної реабілітації виправної колонії без мети порушити режим відбування покарання Залишення засудженим дільниці соціальної реабілітації виправної колонії без мети порушити режим відбування покарання та його наступне повернення до виправної колонії є підставою для визнання діяння малозначним і закриття кримінального провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/577»
«Обставини, що виключають стан необхідної оборони. Умови виникнення стану необхідної оборони в особи, яка спровокувала насильство. Стан необхідної оборони не виникає у разі, коли особа, яка спричинила шкоду здоров’ю потерпілого, сама спровокувала насильство, зокрема у процесі бійки, учасники якої застосовують один до одного насильство. Такий стан необхідної оборони може виникнути в особи, яка спровокувала насильство, лише у разі, коли ступінь спровокованого насильства очевидно перевищує той, який особа могла передбачити (наприклад, якщо в ситуації обопільної бійки один з учасників застосує або виявить намір застосувати значно вищий ступінь насильства, зброю або до його насильницьких дій приєднаються інші особи). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7450»
«Зміст діяння «переміщення через митний кордон» та момент його закінчення (ст. 305 КК). Доказування умислу на збут психотропних речовин Ввезення на територію України психотропної речовини утворює закінчений склад злочину, передбачений ст. 305 КК, якщо таку речовину було виявлено під час митного контролю після її переміщення через митний кордон України на її митну територію. Про умисел на збут психотропної речовини можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, вжиття засудженим додаткових заходів конспірації своєї діяльності, спосіб та засоби оплати за психотропну речовину, показання свідків про намір засудженого пригощати цією речовиною знайомих осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/376»
«Правове регулювання відповідальності особи, яка працює за строковим трудовим договором і заміщає у мирний час окрему військову посаду у Збройних Силах України Особа, яка працює за строковим трудовим договором, укладеним відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і заміщає у мирний час окрему військову посаду у Збройних Силах України, несе відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2433»
«Обставини, які враховуються при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК) При призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК), необхідно враховувати наявність зв’язку між пом’якшуючими обставинами і метою та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом’якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/629»
«Кваліфікація у разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК У разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті Кримінального кодексу України, такі дії слід кваліфікувати за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий злочин, а наявність інших кваліфікуючих ознак, передбачених іншими частинами цієї статті, відображається у формулюванні обвинувачення шляхом наведення їх переліку в тексті процесуального документу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5646»
«Відсутність обов’язкової мети, передбаченої ст. 110 КК. Сприяння діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 258-3 КК) Повідомлення інформації про місце дислокації та маршрути переміщення військової техніки сил АТО та Збройних Сил України представнику терористичної організації «ЛНР» підлягає кваліфікації як сприяння діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 258-3 КК) та не потребує додаткової кваліфікації за ст. 110 КК за умови відсутності мети зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5607»
«Наслідки вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення Вчинення особою під час іспитового строку нового кримінального правопорушення є порушенням умов застосування ст. 75 КК. У такому випадку суд повинен призначити особі остаточне покарання на підставі ст. 71 цього Кодексу у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком. Повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням у такому випадку є неприпустимим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/635»
«Обставини, що свідчать про умисел на умисне вбивство з особливою жорстокістю Про наявність умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю може свідчити, зокрема спосіб вчинення злочину (умисний підпал потерпілої), засіб його вчинення (бензин), взаємовідносини між винуватим та потерпілою. Спроба винної особи загасити полум’я на тілі потерпілої не виключає умислу на умисне вбивство з особливою жорстокістю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3291»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення корупційного кримінального правопорушення Особа не може бути звільнена від покарання з випробуванням (ст. 75 КК) у разі вчинення нею корупційного кримінального правопорушення (примітка ст. 45 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3085»
«Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/452»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017»
«Відсутність ознак провокації. Загальний абстрактний вираз готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотичні засоби Контроль за вчиненням злочинів у формі оперативної закупки наркотичних засобів не є провокацією злочинів, якщо пропозиція таємного агента була лише загальним абстрактним виразом готовності цього агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотичні засоби, а засуджений після цього добровільно продовжує спілкуватися з таємним агентом, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності «покупця» купувати наркотичні засоби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/466»
«Наявність кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» у разі вчинення розбійного нападу у будинку охоронця, метою потрапляння до якого було безперешкодне заволодіння майном, яке при цьому знаходилося у іншому місці У разі вчинення розбійного нападу у будинку охоронця, метою потрапляння до якого було безперешкодне заволодіння майном (рибою), яке перебувало під охороною потерпілого, наявна така ознака як проникнення у інше приміщення, при цьому знаходження майна, умисел на заволодіння яким був у засудженого, не в приміщенні охорони, а на території яку він охороняв (у ставку), не змінює правову кваліфікацію його дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5649»
«Кваліфікація. Придбання та зберігання психотропної речовини, вилученої у особи після вчинення нею дій, передбачених ст. 307 КК (ч. 2 ст. 309 КК) Оскільки у поняття «час вчинення триваючого злочину» має включатися увесь проміжок часу, протягом якого особа безперервно вчиняла триваюче діяння на стадії закінченого злочину, то придбання та зберігання психотропної речовини, вилученої у особи після вчинення нею дій, передбачених ст. 307 КК, підлягає кваліфікації за ч. 2 ст. 309 цього Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/774»
«Кваліфікація. Незакінчений замах на умисне вбивство Дії особи підлягають кваліфікації як незакінчений замах на умисне вбивство, якщо вона хоч не вчиняє дій, безпосередньо спрямованих на заподіяння смерті потерпілому, але виконує частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації спільного умислу, полегшуючи вчинення замаху на заподіяння смерті потерпілому іншою особою, який не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/579»
«Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини як обставини, яка пом’якшує покарання, якщо засуджений фактично її заперечує Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини та щирого каяття як обставин для призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК, у випадку, коли засуджений під час судового розгляду заперечує свою вину, та неврахування судом у повній мірі ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, скоєння його у співучасті, а також усіх даних, що характеризують особу засудженого, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3521»
«Неможливість застосування конфіскації майна до осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття (ч. 2 ст. 98 КК) На підставі ч. 2 ст. 98 КК додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосовано до осіб, які вчинили злочин до досягнення ними повноліття. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/651»
«Право суду на застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Передбачене ст. 79 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням є спеціальним видом звільнення і допустимість його застосування лише до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, визнається обов’язковою умовою такого звільнення. Застосування цього виду звільнення від відбування покарання є правом, а не обов’язком суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/147»
«Умови допустимості доказів у разі відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду Відкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, після передачі кримінального провадження до суду, не зумовлює визнання доказів недопустимими за умови виконання судом обов’язку забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4315»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?