«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з…»
«Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для непокори (ст. 402 КК) у разі їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов’язаних із використанням зброї Наявність у військовослужбовців дійсних релігійних переконань не є підставою для відмови ними…»
«Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК обвинуваченої, яка перебуває на службі в ЗСУ Перебування на службі в ЗСУ обвинуваченої, яка має дитину віком до семи років, унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її…»
«Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК) Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду —…»
«Застосування конфіскації майна при призначенні покарання за ст. 332 КК у разі вчинення злочину з корисливих мотивів. Обставини, які свідчать, що це покарання не становитиме надмірний тягар Застосування конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, є…»
«Тривалість кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж…»
«Право суду та підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, є правом, а не обов'язком суду. Для…»
«Зарахування до загального строку відбування покарання часу тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію Час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Щодо можливості призначення більш м’якого покарання, ніж передбачене законом (ст. 69 КК) при встановленні лише однієї обставини, яка пом'якшує покарання Встановлення судом лише однієї обставини, яка пом'якшує покарання, – визнання вини, свідчить про відсутність правових підстав для призначення засудженому покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/112»
«Умови застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років (ст. 79 КК) Для правильного застосування ст. 79 КК суд має встановити не лише факт наявності на утриманні жінки дитини віком до семи років, але й дати належну оцінку тяжкості та обсягу вчинених суспільно небезпечних діянь, всім даним про особу обвинуваченої, з’ясувати, чи сприяє її спосіб життя забезпеченню інтересів дитини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5586»
«Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Критерій реальності погрози застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, при розбої (ст. 187 КК) Погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або й макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 КК не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров'я, до виконання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/39»
«Самостійний захист обвинуваченим своїх прав та інтересів у кримінальному провадженні, де участь захисника не є обов'язковою Особа є вільною у своєму виборі щодо залучення захисника в кримінальному процесі у разі, коли участь останнього не є обов’язковою для реалізації та захисту таких прав. У кримінальному провадженні де участь захисника не є обов'язковою, реалізація обвинуваченим свого права на захист у спосіб захищати свої права та інтереси самостійно не заборонена кримінальним процесуальним законом, не є порушенням конституційних прав та свобод і не вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3125 Кваліфікація проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе (ч. 3 ст. 185 КК) Якщо жодних об’єктивних причин для проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе у особи не було, висновок суду про те, що таке проникнення вчинено з метою крадіжки є правильним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4104»
«Обов’язковість участі захисника в судовому провадженні щодо неповнолітнього в судах усіх інстанцій незалежно від стадії судового провадження та суб’єкта оскарження Участь захисника в судовому провадженні щодо неповнолітнього має бути забезпечено в судах усіх інстанцій незалежно від стадії судового провадження та суб’єкта оскарження, а також незалежно від моменту досягнення такою особою повноліття на момент судового розгляду. Незабезпечення участі захисника у такому випадку є істотним порушенням кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/844»
«Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини як обставини, яка пом’якшує покарання, якщо засуджений фактично її заперечує Урахування судом часткового визнання засудженим своєї вини та щирого каяття як обставин для призначення засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК, у випадку, коли засуджений під час судового розгляду заперечує свою вину, та неврахування судом у повній мірі ступеня тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, скоєння його у співучасті, а також усіх даних, що характеризують особу засудженого, є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3521»
«Застосування позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до осіб, які офіційно не займали певні посади та не займалися певною діяльністю (ч. 1 ст. 222 КК) З огляду на положення, передбачені ст. 55 КК, та диспозицію ч. 1 ст. 222 КК, санкція ч. 1 ст. 222 КК в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, застосовується, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/614 З ВІДСТУПОМ! Призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до осіб, які офіційно не займали певні посади та не займалися певною діяльністю Згідно з положеннями ст. 55 КК у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини КК передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення. ОП ККС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові ККС ВС від 05.03.2020 у справі № 265/5853/17 про те, що додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначено лише у випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою засудженого або із заняттям ним певною діяльністю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9863»
«Зміст діяння «переміщення через митний кордон» та момент його закінчення (ст. 305 КК). Доказування умислу на збут психотропних речовин Ввезення на територію України психотропної речовини утворює закінчений склад злочину, передбачений ст. 305 КК, якщо таку речовину було виявлено під час митного контролю після її переміщення через митний кордон України на її митну територію. Про умисел на збут психотропної речовини можуть свідчити, зокрема, такі обставини, як надмірна для вживання однією особою кількість вилученої речовини, вжиття засудженим додаткових заходів конспірації своєї діяльності, спосіб та засоби оплати за психотропну речовину, показання свідків про намір засудженого пригощати цією речовиною знайомих осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/376»
«Самостійний захист обвинуваченим своїх прав та інтересів у кримінальному провадженні, де участь захисника не є обов'язковою Особа є вільною у своєму виборі щодо залучення захисника в кримінальному процесі у разі, коли участь останнього не є обов’язковою для реалізації та захисту таких прав. У кримінальному провадженні де участь захисника не є обов'язковою, реалізація обвинуваченим свого права на захист у спосіб захищати свої права та інтереси самостійно не заборонена кримінальним процесуальним законом, не є порушенням конституційних прав та свобод і не вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3125»
«Умова за якої суд має зазначати яка частина майна підлягає конфіскації (ст. 59 КК) За вимогами ч. 1 ст. 59 КК обов’язок суду зазначати, яка частина майна конфіскується, передбачений лише у випадку прийняття рішення про конфіскацію частини майна, а засудженому призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке є його власністю, тобто всього, а не частини майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15240»
«Повторність як кваліфікуюча ознака крадіжки. Вчинення нової крадіжки до закінчення строків погашення судимості за попередню крадіжку (ч. 2 ст. 185 КК) Вчинення особою, засудженою за ст. 185, нового злочину (крадіжки) до закінчення строків погашення судимості, слід кваліфікувати як крадіжка, вчинена повторно (ч. 2 ст. 185 КК). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3175»
«Визначення наявності судимості й повторності у випадку, коли особа за переднім вироком відбула частину призначеного покарання, а потім була звільнена по амністії (питання про застосування ч. 3 ст. 88 КК і ст. 89 КК) Правила ч. 3 ст. 88 КК не поширюються на засуджених, які були звільнені від відбування покарання на підставі акту амністії не за вироком суду, а на підставі ухвали суду після відбуття ними частини призначеного покарання; до них застосовуються положення ст. 89 КК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5569»
«Корисливий мотив як обов’язкова умова призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК Якщо ні досудовим слідством, ні судом не встановлено наявності у обвинуваченого корисливого мотиву при незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу - застосування додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 305 КК у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов'язкове, є безпідставним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/111»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?