«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Про застосування поняття «інтереси держави» в контексті права прокурора на звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування «Інтереси держави» є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому…»
«Невирішення судом клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи як підстава для скасування судового рішення відповідно до ч. 3 ст. 411 ЦПК України Якщо особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але суд не розглянув її…»
«Про доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн та індексацію пенсії у зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом…»
«Щодо заборони використання імені особи у публікації про кримінальне провадження до набрання законної сили обвинувальним вироком Використання (обнародування) імені фізичної особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заборонено до набрання законної сили…»
«Про недопустимість обмеження права на доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зонах відселення Право непрацюючого пенсіонера на доплату за постійне проживання у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або у зоні гарантованого добровільного відселення не може ставитися в залежність від…»
«Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК. Скасування постанови ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби як підстава неможливості визнання особи суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може…»
«Усиновлення іноземцем без дозволу уповноваженого органу не перешкоджає поновленню батьківських прав Усиновлення іноземцем за межами України дитини, яка є громадянином України за народженням («за правом крові»), визнається дійсним в Україні виключно за умови отримання попереднього дозволу…»
«Загальний суб’єкт злочину, передбаченого ст. 110 КК Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 110 КК, – загальний, а диспозиція вказаної статті в системному тлумаченні із ч. 2 ст. 18 КК не містить посилань про вчинення цього злочину лише певною особою. З огляду на це твердження…»
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового…»
«Про індивідуальний характер щомісячної грошової виплати членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною Передбачена Законом України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 27 липня 2022 року № 2454-IХ (у редакції, чинній…»
«Правова природа протоколу у справі про адміністративне правопорушення Оформлення патрульним поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється ним на виконання покладених на нього функцій та завдань, а дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для особи, щодо якої складено такий протокол, крім тих, що пов`язані з розглядом такого протоколу судом. Протокол у справі про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11620 Встановлення протиправності в діях працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Вирішуючи спір у справі про відшкодування моральної шкоди,завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, суд загальної юрисдикції може встановити наявність у діях працівників патрульної поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ознак очевидної протиправності, таких як: відсутність повноважень у працівника патрульної поліції на складання протоколу про адміністративне правопорушення, складання працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення стосовно особи, яка не була учасником ДТП, тощо. Отже, очевидний характер протиправності дій (бездіяльності, рішень) працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення може бути встановлений судом загальної юрисдикції, зокрема й тоді, коли такі дії (бездіяльність, рішення) явно суперечать вимогам закону та порушують права, свободи або інтереси осіб, які звернулися до суду. У наведеній категорії справ суд, з огляду на підстави позову, при вирішенні питання про те, чи мали дії або бездіяльність органів влади, їх посадових осіб, які становили втручання в право особи, ознаки свавільності, повинен оцінювати: чи були передбачені законом підстави (умови) для відповідних дій працівників поліції (у контексті цієї справи), чи були вони виправданими (необхідними) та пропорційними до конкретних обставин. Втручання не буде свавільним, якщо: воно відбулося згідно із законом; воно переслідує легітимну мету і є пропорційним до цієї мети; воно є необхідним у демократичному суспільстві. У разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу усіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень та за відсутності ознак свавільності таких дій, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який сам по собі підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11622 Застосування ст. 1176 ЦК України та ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» Поліцейський, який складає протокол про адміністративне правопорушення, не є суб`єктом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи проводить досудове розслідування, тому до таких правовідносин не застосовуються приписи статті 1176 ЦК України та Закону України від 01 грудня 1994 року № 266/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органами державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11624 Відшкодування шкоди, завданої складенням патрульним поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв’язку з відсутністю складу правопорушення Дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі подальшого закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавільності. ВП ВС відступила від висновку КЦС ВС, викладеного у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20, від 07 вересня 2022 року у справі № 289/2110/21, від 17 січня 2024 року у справі № 686/14845/22, про те, що здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11626 Встановлення факту заподіяння моральної шкоди внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення Звертаючись до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, повинен довести, що внаслідок протиправних дій працівників патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення йому була заподіяна моральна шкода, зазначити, у чому вона проявлялася, а також обґрунтувати розмір її відшкодування. Вирішувати такі спори потрібно з урахуванням того, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12334 Умови відшкодування шкоди, завданої діями/бездіяльність посадових осіб органів державної влади Застосовуючи стаття 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12335»
«Відсутність у прокурора обов’язку долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази Прокурор не зобов’язаний долучати під час судового розгляду всі зібрані під час досудового розслідування докази. Сторона обвинувачення має право на власний розсуд визначати обсяг доказів, необхідних і достатніх для доведення винуватості особи в інкримінованому злочині та притягнення її до кримінальної відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9953 Щодо обов’язку слідчого чи прокурора допустити захисника до проведення слідчої дії Слідчий чи прокурор зобов’язані допустити захисника до проведення слідчої дії, а не забезпечити його обов’язкову участь, за винятком слідчих дій, під час яких можуть бути обмежені або порушені права та законні інтереси особи Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11693 Зміна правової кваліфікації дій особи та повідомлення про підозру під час досудового розслідування КПК не заборонено зміну правової кваліфікації кримінально караних дій особи під час досудового розслідування. Повідомлення про підозру, у випадку виникнення підстав, може бути змінене слідчим чи прокурором шляхом ухвалення відповідної постанови. КПК не передбачено, що внесення змін у ЄРДР і зміна правової кваліфікації злочину мають здійснюватися виключно за погодженням саме керівника прокуратури та на підставі відповідної ухвали слідчого судді Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11722 Щодо визначення керівника відділу прокуратури як особи, яка зобов’язана затверджувати обвинувальний акт Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо обов’язкового затвердження обвинувального акта саме керівником відділу прокуратури Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11732 Вирішення питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час розгляду провадження судом присяжних Під час розгляду кримінального провадження судом присяжних головуючий суддя уповноважений одноособово вирішувати питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11733 Проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду Під час судового розгляду суд не проводить слідчих (розшукових) дій, а кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11734 Відсутність підстав для відводу запасного присяжного у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату Запасний присяжний не позбавляється можливості виконувати свої обов’язки, передбачені ст. 386 КПК, у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату (який не входив до складу суду, яким здійснювався розгляд цього кримінального провадження). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13588 Законність складу суду при розгляді справи судом присяжних Якщо клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних було заявлено обвинуваченим на стадії підготовчого судового провадження, коли вже було визначено колегію суддів місцевого суду у складі трьох суддів, а подальший судовий розгляд здійснювався судом присяжних, такий склад суду є законним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13620»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?