«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа -…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а…»
«Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно,…»
«Розмежування шахрайства (ст. 190 КК) і підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ст.369 КК) Якщо особа отримує гроші нібито для передачі службовій особі, маючи намір їх привласнити, це є шахрайством; однак, якщо при цьому винний…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Систематичні неявки сторони захисту в судові засідання як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування судового процесу та перешкоджання розгляду кримінального провадження в розумні строки Систематичні неявки належним чином повідомленої сторони захисту в судові…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Про наслідки нероз’яснення апеляційним судом виправданому права на звільнення від кримінальної відповідальності. Щодо призначення повторної експертизи 1. Нероз’яснення апеляційним судом виправданому права на звільнення від кримінальної відповідальності не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на те, що визнання особи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення є кращим становищем, ніж закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності 2. Вирішення питання про призначення повторної експертизи за клопотанням прокурора є дискреційними повноваженнями суду Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11139»
«Щодо відсутності провокації з боку викривача при пропозиції та обіцянці надати неправомірну вигоду (ст. 369 КК) При вирішенні питання наявності провокації слід з’ясувати: чи надавалась допомога особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли; чи спонукали дії агентів, що працюють під прикриттям, вчинити злочин, і ніщо не передбачало, що злочин був би скоєний без цього втручання; чи було задокументовано контроль за вчиненням злочину. Про відсутність провокації з боку викривача свідчить ініціативний характер дій засудженого, спрямованих на надання неправомірної вигоди, зміст розмов, які були зафіксовані в результаті проведення НСРД, активність у питанні висловлення пропозиції та обіцянки надати неправомірну вигоду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11128 Щодо перевірки показань свідка Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфу та використання отриманих даних як доказу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12318 Відсутність провокації з боку викривача При вирішенні питання наявності провокації слід з’ясувати: чи надавалась допомога особі вчинити злочин, який вона б не вчинила, якби правоохоронні органи або особи, що діють за їх дорученням, цьому не сприяли; чи спонукали дії агентів, що працюють під прикриттям, вчинити злочин, і ніщо не передбачало, що злочин був би скоєний без цього втручання; чи було задокументовано контроль за вчиненням злочину. Відсутність провокації з боку викривача підтверджується змістом розмов, які були зафіксовані в результаті проведення НСРД під час їх зустрічей, коли обвинувачений без будь-якого примусу або стороннього впливу проявляв активність у питанні висловлення пропозиції та обіцянки надати неправомірну вигоду за завершення аудиту, визначенні її розміру та порядку розподілу, порядку та умов надання, залучення до аудиту бажаних осіб. Викривач не був залежним від конкретних правоохоронних органів та не діяв під їхнім контролем як «агент держави». Не є переконливими твердження сторони захисту про те, що викривач шукав можливість отримати такий статус як гарантію захисту від звільнення з посади через ймовірну втрату доступу до державної таємниці, та був залежним від правоохоронних органів. На спростування цих тверджень суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно зі ст. 53-4 Закону «Про запобігання корупції» викривача не може бути звільнено у зв’язку із повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень. Питання порушення режиму державної таємниці жодним чином не було пов’язано із корупційним правопорушенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14784»
«Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК. Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10886»
«Щодо обставин, які свідчать про відсутність об’єктивної сторони службової недбалості у діях головного бухгалтера (ст. 367 КК) Характер порушень, допущених під час бухгалтерського обліку, який нерозривно пов’язаний із роботою кадрової служби, з урахуванням положень посадової інструкції головного бухгалтера, які не містять прямих обов’язків нараховувати працівникам підприємства заробітної плати, а також відсутність реальної матеріальної шкоди, завданої підприємству, свідчать про відсутність об’єктивної сторони службової недбалості (ст. 367 КК) Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11125»
«У розумінні ст. 358 КК листок непрацездатності є офіційним документом Листок непрацездатності є офіційним документом, а тому його складання та видача лікарем із внесенням до нього неправдивих відомостей утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10783»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?