«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Кваліфікація. Щодо обов'язкової ознаки шахрайства - усвідмолення винним факту заволодіння чужим для нього майном Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Усвідомлення винуватою особою, кому саме належить чуже для неї майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника предмета кримінального правопорушення чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет кримінального правопорушення, не є обов’язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10415»
«Щодо мети застосування процедури кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру Встановлена главою 39 КПК спеціальна процедура кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру покликана сприяти дотриманню справедливого балансу між захистом прав осіб, що страждають на психічні розлади, вчинили суспільно небезпечні діяння і з огляду на свій стан можуть бути небезпечними для себе та інших, й інтересами потерпілих, суспільства та держави. Однією з процесуальних гарантій у справах цієї категорії є забезпечення доведеності факту вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10450»
«Щодо права прокурора на подання у кримінальному провадженні цивільного позову в інтересах органу місцевого самоврядування Якщо орган місцевого самоврядування не здійснив свої повноваження щодо відшкодування шкоди, завданої незаконним зайняттям рибним добувним промислом, і висловив прохання про представництво прокурором його інтересів у суді, то прокурор має повноваження на подання відповідного позову в кримінальному провадженні Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11632»
«Особливість добровільної відмови співвиконавця від вчинення незакінченого кримінального правопорушення (ст. 17 КК) Особливість добровільної відмови співвиконавця на стадії замаху на кримінальне правопорушення обумовлена тим, що кримінальне правопорушення вчинюється умисною спільною участю декількох суб’єктів цього злочину. Спільна участь кожного із співвиконавців перебуває у причинному зв’язку із наслідками, утворює собою частину об’єктивної сторони кримінального правопорушення. Це обумовлює таку особливість добровільної відмови співвиконавця, при якій він зобов’язаний або сам, або за допомогою інших осіб, у тому числі органів державної влади, відвернути доведення кримінального правопорушення до кінця, припинити його вчинення, вчинити активні дії, спрямовані на це і, тим самим, на переривання причинного зв’язку, породженого, серед інших, його діями як невід’ємною складовою спільного суспільно-небезпечного діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15226»
«Щодо кваліфікації дій працівниці "Укрпошти" за ст. 111 КК Верховний Суд указав, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні. Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього. Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб’єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК. Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені фактичні обставини справи вказують на те, що працівниця «Укрпошти» діяла саме з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, а її дії полягали в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. Отже дії засудженої містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10408»
«Щодо дій, які свідчать про упередженість судді Якщо місцевий суд, який розглядає кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні менш тяжкого кримінального правопорушення, дослідивши докази у судовому засіданні, вказує стороні обвинувачення про неправильність кваліфікації дій обвинуваченого, що у подальшому потягло зміну обвинувачення на більш тяжке кримінальне правопорушення, то ці дії свідчать про упередженість судді і є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10430»
«Втрата свідомості, як ознака насильства при розбої (ст. 187 КК). Щодо обов'язковості провення екпертизи для встановлення вартості майна, яким заволоділа особа Якщо потерпіла стверджувала, що внаслідок заподіяння щодо неї насильства вона втрачала свідомість, то відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку судово-медичної експертизи, яка не проводилася у зв’язку зі сплином певного часу між подією злочину і зверненням потерпілої до правоохоронних органів, не указує на відсутність доказів наявності в діях особи об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК. Відсутність експертизи визначення вартості майна, яким заволоділа особа, не є безумовною підставою для закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 187 КК у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи, оскільки цей склад злочину вважається закінченим з моменту здійснення нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, і не містить мінімальної суми збитку для цього кримінального правопорушення. Крім того визначення вартості викраденого майна може бути здійснено шляхом дослідження сукупності інших доказів, зокрема розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10414»
«Щодо обрахування строку досудового розслідування у разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру У разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв’язку з її незаконністю та необґрунтованістю, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10403»
«Щодо рішення яке має ухвали касаційний суд за наслідками перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу Суд касаційної інстанції, установивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10406»
«Щодо призначення остаточного покарання за приписами ч. 4 ст. 70 КК, якщо за одним із вироків особі призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10393»
«Щодо невідкладності випадку проведення обшуку автомобіля без ухвали слідчого судді одразу після одержання неправомірної вигоди Обшук автомобіля вважається проведений у невідкладному випадку, якщо він пов'язаний із врятуванням майна, у тому числі одержаної неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, які під час обшуку вилучено, і безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину та яка затримана на місці вчинення кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10820»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?