«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК) Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду…»
«Перевірка апеляційним судом змісту показань померлого свідка шляхом відтворення технічного запису судового засідання місцевого суду, а не на підставі їх переказу стороною захисту Неможливість повторного допиту свідка у зв’язку з його смертю не дає апеляційному суду права оцінювати його показання…»
«Небажання смерті потерпілого не виключає умислу щодо її заподіяння (ст. 115 КК), якщо особа здійснила постріл з близької відстані в голову потерпілого Направлення ствола пістолета і постріл з близької відстані в голову потерпілої, внаслідок чого настала її смерть, свідчить про відсутність правових…»
«Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за порушення ПДР у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час вирішення питання про застосування ст. 69 КК при призначенні покарання Неодноразове притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за…»
«Надання заявнику протилежних за змістом копії судових рішень, обмеження доступу до рішення в ЄДРСР і відсутність належного документального підтвердження отримання сторонами коректної копії як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження Пропуск заявником строку на апеляційне оскарження…»
«Якщо кримінальні правопорушення розглядаються судом в одному кримінальному провадженні, наявність ознак реальної сукупності унеможливлює застосування ст. 46 КК У випадку, коли на момент правової оцінки судом певного діяння особи за правилами ст. 46 КК, інші діяння цієї ж особи в інших кримінальних…»
«Відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК, у разі заподіяння поліцейським легких тілесних ушкоджень правомірно затримуваній особі Заподіяння особі легких тілесних ушкоджень під час правомірного застосування поліцейським заходів примусу до неї у спосіб і на підставах,…»
«Обов’язок закриття касаційного провадження у разі оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги, яку в подальшому апеляційний суд розглянув У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу про повернення апеляційної скарги, якщо після надходження матеріалів провадження…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з розглядом клопотання про закриття кримінального провадження без належного повідомлення потерпілих, а також невжиттям заходів для забезпечення розгляду справи у розумні строки ВП ВС погодилася з висновками ВРП про наявність у…»
«Неможливість звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, до якої входить корупційне кримінальне правопорушення Звільнення особи на підставі ст. 75 КК від відбування остаточного покарання, визначеного за…»
«Поновлення строку на апеляційне оскарження у разі перебування засудженого на непідконтрольній Україні території в межах реалізації домовленостей стосовно обміну полоненими Поважною причиною поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення доцільно вважати перебування засудженого на непідконтрольній Україні території в межах реалізації домовленостей стосовно обміну полоненими, що позбавляло його можливості звернутися за захистом та правовою допомогою для написання апеляційної скарги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8035»
«Відсутність у КПК вимоги дослівного викладу у вироку показань свідків КПК не передбачає обов’язку суду дослівно викладати у вироку показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні. Якщо зі змісту технічних записів судових засідань випливає, що показання свідків викладено у вироку з достатньою повнотою, без зайвої деталізації, відображено сутнісну (змістовну) складову показань, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні за приписами ст. 91 КПК, то це свідчить про відсутність порушень вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8011 Розбіжність інформації, викладеної в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР. Необов’язковість внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення. Роздруківка відомостей з ЄРДР. Якщо в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР не повністю збігається інформація, надана заявником, то це не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства. Внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення, є необов’язковим. Роздруківка відомостей з ЄРДР не належить до кримінально-процесуальних рішень. Якщо з такої роздруківки випливає, що прокурор як користувач реєстру вніс до нього відомості за типом дії «повідомлення про підозру», однак у матеріалах кримінального провадження є доручення заступника Генерального прокурора ‒ керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури детективу вручити повідомлення про підозру судді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а також відповідні розписки про те, що саме детектив вручив письмове повідомлення про підозру судді, то це не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8016 Відсутність вимог у КПК щодо необхідності зазначення у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину Незазначення детективом у протоколі огляду та вручення грошових коштів відомостей про те, що вказаний огляд та вручення особі, яка залучена до проведення слідчої дії, грошей проводилися на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, не впливає на правильність ухваленого рішення, оскільки не свідчить, що відповідна слідча дія проводилася не на підставі вказаної постанови. У статтях 104 і 237 КПК не передбачено вимог щодо необхідності зазначати у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину. Законодавство України не передбачає обов’язку складати кожного дня протоколи огляду та вручення грошових коштів особі, яка залучена для проведення певних слідчих дій, чи повернення цих коштів працівникам правоохоронного органу, якщо такі кошти не були використані в день їх вручення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8017 Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення НСРД Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на одночасну наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення такої НСРД, як аудіо- і відеоконтроль особи, а також протоколу огляду та вручення грошових коштів і протоколу проведення обшуку сама собою не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. У вказаних документах і на доданих до них носіях відео- та аудіозаписів у їх сукупності відображено всю необхідну інформацію, яка стосується результатів контролю за вчиненням злочину. Їх перегляд надає можливість зрозуміти перебіг проведення такої дії, встановити, чи були перевірені під час її проведення справжні наміри обвинуваченої особи та чи відбулося спостереження за її поведінкою і прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8022 Відсутність у КПК вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД КПК не містить вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД. Відсутність у матеріалах кримінального провадження рішення про таке залучення із зазначенням даних про особу, яка залучала іншу особу до конфіденційного співробітництва, не свідчить про наявність порушень КПК, які могли призвести до ухвалення незаконного та/або необґрунтованого рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8023 Отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД. Виключне право прокурора приймати рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. День і час отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД кримінальний процесуальний закон не пов’язує з тим, чи було на момент отримання такої згоди наявне рішення слідчого судді про дозвіл на проведення аудіо- та відеоконтролю особи, оскільки виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, натомість слідчий суддя здійснює судовий контроль за законністю проведення цієї дії, а не за підготовчими діями сторони обвинувачення, спрямованими на підготовку до контролю за вчиненням злочину і проведенням спостереження, відео- та аудіоконтролю особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8024 Щодо правових наслідків не долучення носія інформації з відеозаписом обшуку у зв`язку з його пошкодженнями Положення частин 7 і 8 ст. 236 КПК (у редакції на час проведення обшуку) при обшуку надають слідчому, прокурору право проводити відеозапис. Необхідність дослідження відеозапису обшуку зазвичай виникає, коли захист оскаржує відповідність інформації щодо виявлених коштів неправомірної вигоди, відображеної у протоколі обшуку, реальним подіям. Якщо сторона захисту, цього не оспорювала й поняті власними підписами засвідчили правильність відображення у протоколі обшуку даних щодо його проведення та виявленої неправомірної вигоди в кабінеті судді, то відсутність носія інформації з відеозаписом обшуку не є підставою для визнання фактичних даних протоколу обшуку недопустимими доказами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10831 Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, яка надає слідчому, прокурору право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10854»
«Допустимість як доказу технічного запису фіксування проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відеоконтроль особи), а також протоколу за результатами проведення Незазначення у протоколі, що складений за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (аудіо-, відеоконтроль особи), назви та серійного номера спеціальної техніки, її характеристики, носіїв інформації, що призначені для негласного отримання інформації, не впливає на допустимість як доказу технічного запису фіксування проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, а також вказаного протоколу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6859 Виключна компетенція керівника уповноваженого оперативного підрозділу визначати конкретного працівника оперативного підрозділу проводити НСРД Прокурор, доручаючи оперативному підрозділу відповідно до ст. 36 КПК проведення НСРД, не уповноважений визначати конкретного працівника оперативного підрозділу, оскільки це є виключною компетенцією керівника уповноваженого оперативного підрозділу, який проводить такі дії на підставі відповідного доручення. Для проведення НСРД на підставі ухвали слідчого судді рішення прокурора у вигляді окремого процесуального документа КПК не передбачено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8019 Надання слідчим суддею дозволу на проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту в разі вчинення службовою особою продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК Контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту в разі вчинення службовою особою продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК, а саме одержання неправомірної вигоди частинами, не потребує щоразу отримання нового дозволу слідчого судді на проведення цієї НСРД, оскільки такий дозвіл надається з метою розкриття продовжуваного кримінального правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8020»
«Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про зобов’язання слідчого залучити заявника як потерпілого в кримінальному провадженні, надати пам’ятку про права та обов’язки, провести допит потерпілого Ухвала слідчого судді про зобов’язання слідчого залучити заявника як потерпілого в кримінальному провадженні, надавши пам’ятку про права та обов’язки, і, відповідно, провести допит потерпілого підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8030»
«Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про скасування постанови прокурора про відмову в задоволенні клопотання та зобов’язання прокурора закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК Ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про відмову в задоволенні клопотання та зобов’язання прокурора закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7927»
«Умови настання кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 136 КК Кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 136 КК може наставати лише в тому випадку, коли сукупністю доказів у кримінальному провадженні доведено, що смерть потерпілого настала саме через ненадання йому допомоги, невжиття обвинуваченим відповідних заходів та неповідомлення про стан потерпілого закладу охорони здоров’я. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7857»
«Апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про скасування постанови прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановленої в порядку ст. 615 КПК Ухвала слідчого судді про скасування постанови прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановленої в порядку ст. 615 КПК, підлягає апеляційному оскарженню. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7894»
«Встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, у разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб Зловживання владою або службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди може бути вчинено як в інтересах службової особи, так і в інтересах третіх осіб, що обумовлює встановлення наявності мети як ознаки суб’єктивної сторони кримінального правопорушення в разі одержання неправомірної вигоди для третіх осіб як за ч. 1, так і за ч. 2 ст. 364 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7869»
«Вимоги до оформлення цифрової інформації чи проведеної відеофіксації у вигляді додатків до протоколів огляду, обшуку Долучений до матеріалів провадження як речовий доказ CD-диск з відеозаписом слідчої дії був виготовлений у зв`язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері в електронному вигляді у виді файлів. Записаний на оптичний диск (носій інформації) електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображення) електронного документа, тому не може вважатися недопустимим доказом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10830»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?