«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є процесуальною нормою, яка визначає процесуальні наслідки у разі пропуску встановленого процесуального строку досудового розслідування Положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не визначають «караність, а також кримінально-правові наслідки діяння» (ст. 4 КК), а тому вони не є «законом про кримінальну відповідальність», що «скасовує кримінальну протиправність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи». Застосування вказаної норми пов’язане виключно з порушенням іншої процесуальної норми, яка регулює строки досудового розслідування. При цьому різне застосування таких процесуальних наслідків для кримінальних правопорушень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 16.03.2018 й після, чітко випливає зі змісту закону та є передбачуваним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9984»
«Відсутність провокації злочину при пасивному способі дій правоохоронних органів під час НСРД ЄСПЛ визнає необґрунтованими заяви про провокацію, коли особа заперечує вчинення правопорушення та одночасно заявляє про провокацію. Перевіряючи твердження сторони захисту про провокацію злочину та спростовуючи їх, суд апеляційної інстанції встановив, що органи досудового розслідування діяли в пасивний спосіб та не підбурювали засуджену до вчинення злочину. Свідок добровільно брав участь у НСРД, отримав позначені грошові кошти, походження яких підтверджено листом ГУ НП. Водночас відсутність корінця квитанції не тягне автоматичного визнання доказів недопустимими за ст. 87 КПК. Добровільна видача речовин свідком без примусового вилучення, підтверджена протоколами та експертизою, встановлює факт збуту наркотичного засобу без ознак провокації. Тому у діях працівників поліції відсутні ознаки провокації злочину. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14770»
«Про допустимість протоколу огляду автомобіля, на який накладено арешт, проведеного без дозволу слідчого судді У випадку, коли автомобіль у передбаченому КПК порядку визнаний речовим доказом та ухвалою суду на нього накладено арешт, то огляд транспортного засобу, який відбувся на майданчику відділку поліції, дозволу суду на проникнення до автомобіля не потребує. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10838 Про правові наслідки порушення строку на звернення до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на обшук постфактум після проведення огляду автомобіля За правилами ч.3 ст. 233 КПК для слідчого, дізнавача, прокурора передбачено імперативний обов’язок невідкладно, після проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді, звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Натомість закінчення строку виконання обов’язку не спричиняє його припинення. Обов’язкова дія повинна бути виконана і після закінчення строку, крім випадків, коли виконання обов’язку призведе до порушення процесуальних прав учасників провадження. Якщо слідчий через три дні після проникнення до автомобіля з метою його огляду звернувся із клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, який цього ж дня постановив ухвалу про задоволення вказаного клопотання, то органом досудового розслідування хоча й було допущено порушення правил КПК під час звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про обшук, однак це порушення не може вважатися істотним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11289 Відмежування огляду місця події від обшуку автомобіля Обшук та огляд слід чітко відмежовувати з огляду на порядок їх проведення. Якщо підставою для проведення огляду місця події було повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та про затримання двох осіб, а саме ділянки місцевості, під час якого виявлено автомобіль разом з причіпом відкритого типу, то вказана слідча дія була невідкладною, оскільки здійснювалась одразу після скоєння злочину, до внесення відомостей в ЄРДР. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11290 Щодо встановлення істотності шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченого ст. 246 КК Істотна шкода як обов’язкова ознака об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК, може бути встановлена за допомогою простих арифметичних розрахунків, проведених на підставі такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11645»
«Про наслідки незазначення у протоколі огляду місця події серії та номерів вилучених грошових купюр, за умови їх детального відображення у фототаблиці Незазначення у протоколі огляду місця події серії та номерів вилучених грошових купюр, якщо вони досить детально відображені у фототаблиці, що є додатком до цієї слідчої дії, не ставить під сумнів в розрізі допустимості, ні протокол слідчої дії, ні самі грошові кошти. Не є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону те, що слідчий не склав окремий протокол огляду грошей, які були вилучені під час огляду місця події. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10836 Про наслідки присутності одних і тих же понятих під час різних слідчих дій Норми процесуального закону не містять застережень щодо обов'язкового залучення різних понятих при проведенні слідчих дій, зокрема й тих, що проводяться в один день через незначний проміжок часу. Присутність одних і тих самих понятих, не вказує на одночасне проведення слідчих дій, які були проведені в різний час, хоча і в один і той же день, з фіксуванням на технічні носії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11287»
«Щодо відмежування огляду предметів від їх впізнання КПК не забороняє надавати учасникам кримінального провадження, які беруть участь в огляді предметів, відповідні пояснення, а тому якщо вони були внесені до протоколу, це не надає підстав вважати, що під виглядом огляду предмету було проведено впізнання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10846 Щодо обґрунтованої відмови в повторному допиті малолітньої потерпілої, яка була допитана в порядку ст. 225 КПК Якщо слідчий суддя допитав малолітню потерпілу в порядку ст. 225 КПК, то суд може відмовити в її повторному допиті з огляду на рекомендації психолога та переслідування легітимної мети - захисту психічного здоров`я малолітньої потерпілої і запобігання її повторної травматизації Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11663»
«Про можливість проведення обшуку службового кабінету без дозволу слідчого судді Службовий кабінет сам по собі не може вважатися житлом або іншим володінням. Якщо обшук проводиться у службовому кабінеті слідчого, який був наданий для виконання його службових обов'язків, а слідча дія головним чином зводилася до огляду самого засудженого, його одягу і вмісту його кишень, а також інших предметів, розташованих у кабінеті за допомогою технічних пристроїв і була спрямована на виявлення речовини, нанесеної на купюри, що були передані засудженому перед цим, то такий огляд жодним чином не стосується будь-яких елементів кабінету, де могли зберігатися особисті речі чи документи засудженого, у разі чого могло б виникнути питання про порушення прав засудженого з погляду «розумного очікування конфіденційності», а тому проведення слідчої дії не вимагало дозволу суду, передбаченого ст. 235 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9646 Наслідки невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване проведення НСРД, через їх нерозсекречення з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора Суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів невідкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення. Сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі і процесуальної поведінки прокурора. Якщо апеляційний суд не вбачав підстав для зняття грифу «таємно» з ухвал слідчого судді, які стали підставою для проведення НСРД, у зв’язку з чим ці процесуальні документи не надавались ні стороні обвинувачення, ні на запит суду першої інстанції, оскільки цих матеріалів у сторони обвинувачення не було і не могло бути у розпорядженні, то зазначене виключає можливість виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК і застосування санкції, передбаченої ч. 12 цієї статті. Перш ніж зробити висновок про допустимість або недопустимість доказів, здобутих у результаті проведення оперативно-розшукових заходів у кримінальному провадженні, апеляційний суд має з’ясувати, чи вживалися стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування заходи, спрямовані на розсекречення вказаних документів з метою надання їх стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК, і чи були вони розсекречені вже після звернення прокурора до суду з обвинувальним актом з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11879»
«Щодо виду та найменування носія, на якому може бути зафіксована та чи інша інформація Процесуальний закон не містить певних застережень щодо виду та найменування носія, на якому може бути зафіксована та чи інша інформація, а тому долучення лазерного DVD-диску, а не карту пам’яті, на який здійснювався запис під час фіксації огляду місця події, не є підставою визнання протоколу огляду недопустимим доказом. Записані на оптичний диск електронні файли з інформацією є оригіналом (відображенням) електронного документу, здобутого під час проведення процесуальної дії. Матеріальний носій – це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11281 Щодо обов’язку суду забезпечити ефективну реалізацію права на доступ до матеріалів іншої сторони Право сторони буде порушено не стільки у випадку, якщо якісь матеріали не будуть або будуть не в повному обсязі відкриті на стадії завершення досудового розслідування, скільки тоді, коли суд, обізнаний із порушенням права сторони на своєчасне ознайомлення з матеріалами іншої сторони, не вжив належних заходів для виправлення ситуації, і сторона не отримала доступу до таких матеріалів або не мала достатнього часу і можливостей підготуватися до їх використання або надання відповідних заперечень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11867»
«Умови допустимості експертного дослідження за відсутності у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту Відсутність у матеріалах кримінального провадження медичних документів, на підставі яких сформовано висновок експерта, та невідкриття цих документів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК автоматично не зумовлює визнання експертного дослідження недопустимим доказом, якщо зазначені документи було отримано у визначеному КПК порядку та сторона захисту не клопотала про надання доступу до них під час досудового розслідування або в ході провадження їй було забезпечено можливість реалізувати право на ознайомлення з такими документами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1017 Добровільна відмова від доступу до матеріалів за ст. 290 КПК не впливає на допустимість доказів Якщо сторона захисту, ознайомившись з висновками експертів, не ставила під сумнів наявність медичної карти та не заявляла про необхідність її відкриття в порядку ст. 290 КПК та фактично відмовилась від реалізації свого процесуального права, то така добровільна мовчазна відмова автоматично не ставить під сумнів допустимість висновків експертів. Крім того, таке право може бути реалізовано під час судового чи апеляційного розгляду кримінального провадження, що не суперечить меті ст. 6 Конвенції. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11863»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?