«Необхідність перевірки слідчим суддею повноважень прокурора на подання клопотання про проведення НСРД і дотримання правил підсудності Слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове…»
«Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК) Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно…»
«Обставини, які свідчать про мету збуту наркотичних засобів. Визначення незаконного зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів Спосіб упакування та розфасування наркотичного засобу, який незаконно придбав та зберігав обвинувачений, поведінка останнього (як під…»
«Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК) Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих…»
«Обставини, які свідчать про недопустимість як доказу відеозапису інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим Відеозапис інтерв’ю на YouTube-каналі з військовополоненим в умовах його ізоляції без участі захисника, здійснений за його «добровільної згоди» та отриманий за сприяння органів державної…»
«Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК) Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді,…»
«Законність проведення слідчих дій у період між внесенням в ЄРДР інформації про виявлений злочин і підписанням постанови про визначення складу групи слідчих Внесення інформації про виявлений злочин в ЄРДР не зобов'язує слідчого, який уже прибув на місце події у складі чергової слідчо-оперативної…»
«Допустимість отриманих дізнавачем доказів у разі належно оформленого письмого доручення керівника органу розслідування Якщо письмове «доручення» керівника органу розслідування містить усі реквізити, притаманні постанові, чітко окреслює межі повноважень та виходить від компетентної особи, воно…»
«Допустимість доказів та дотримання прав обвинуваченого, який перебуває в несвідомому стані, під час обов'язкового відібрання біологічних зразків медичним працівником у закладі охорони здоров'я Оскільки відібрання в обвинуваченого, який перебуває у несвідомому стані, зразків крові для встановлення…»
«Допустимість відеозапису ДТП як доказу у разі копіювання цього запису, недослідження носія інформації, за допомогою якого його створено, та відсутності відомостей про записувальний пристрій Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий…»
«Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або…»
«Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією…»
«Наявність у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину У матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Наявність постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він доручає оперативним співробітникам отримати кошти для проведення оперативної закупки, протоколу огляду та помітки грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані, виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів для використання під час оперативної закупки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7640 Відображення у матеріалах кримінального провадження інформації про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення», як неістотне порушення вимог КПК У матеріалах кримінального провадження має бути відображена інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв’язку з відомостями про джерело походження коштів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9865»
«Мета слідчого експерименту та вимоги до його проведення Згідно з ч. 1 ст. 240 КПК метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказане вимагає, щоб слідчий експеримент здійснювався в умовах, максимально наближених до тих, що існували на момент події (зокрема, час доби). Водночас відтворення під час слідчого експерименту всіх умов, які існували на час події, не вимагається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6505»
«Перелік обставин, що не мають значення для кваліфікації дій особи за ст. 368 КК Для встановлення в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК, не мають значення такі обставини: 1) чи була неправомірна вигода одержана до або після вчинення (невчинення) службовою особою обумовлених такою вигодою дій із використанням службового становища; 2) чи було заздалегідь обумовлено одержання неправомірної вигоди; 3) чи вчинила службова особа дії (бездіяльність) в інтересах того, хто пропонує, обіцяє, надає неправомірну вигоду, або в інтересах третьої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9708»
«Мета слідчого експерименту та вимоги до його проведення Згідно з ч. 1 ст. 240 КПК метою слідчого експерименту є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказане вимагає, щоб слідчий експеримент здійснювався в умовах, максимально наближених до тих, що існували на момент події (зокрема, час доби). Водночас відтворення під час слідчого експерименту всіх умов, які існували на час події, не вимагається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6505»
«Допустимість як доказу протоколу слідчого експерименту у разі заперечення обвинуваченим відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту. Наслідки проведення слідчого експерименту у неналежній формі. Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту за його участю, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4305»
«Кваліфікація дій особи, яка вчиняє кримінальне правопорушення з неконкретизованим умислом. Обставини, що свідчать про наявність неконкретизованого умислу. Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення з неконкретизованим умислом, то її дії слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, в якій передбачається відповідальність за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно. Про наявність неконкретизованого умислу в обвинуваченої на спричинення шкоди здоров’ю потерпілого свідчить, зокрема, наявність конфлікту. Такі обставини свідчать про те, що обвинувачена розраховувала на особливо вразливу дію пневматичної зброї і такі можливі неконкретизовані наслідки, як поранення потерпілого, від якого його здоров’ю буде спричинена шкода, і хоча не бажала, але свідомо припускала такі наслідки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7497»
«Керівник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Керівник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування є суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК. З урахуванням затвердженого Положення про управління, яке очолювала службова особа, та її повноважень, зафіксованих у ньому, а також із показань свідків було встановлено, що коли висновок негативний, то замовник повідомляє підрядника, який після усунення недоліків повторно направляє документацію для перевірки, а якщо недоліки не будуть усунуті, об’єкт не приймається в експлуатацію і підряднику не перераховуються гроші за виконані роботи. Було звернено увагу й на Акт комісії за результатами службового розслідування, у якому, окрім висновку про відсутність порушень під час проведення перевірки та попереднього погодження кошторисної вартості робіт з капітального ремонту, констатовано наявність корупційних ризиків як у працівників відділу, так і в керівника структурного підрозділу органу місцевого самоврядування під час здійснення перевірки, попереднього погодження кошторисної документації та термінів їх проведення, оскільки висновок цього структурного підрозділу впливає на отримання коштів за виконані роботи й отримання авансу перед початком робіт, а маніпуляції із часом проведення перевірки – на дотримання підрядником строків виконання або здачі робіт. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9709»
«Відсутність ознак необхідної оборони (ст. 36 КК) За умови заподіяння шкоди потерпілому після відвернення нападу та встановленого судом бажання особи не відвернути напад, а – спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не можуть становити необхідної оборони. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/604»
«Небезпечне для життя чи здоров’я насильство, що застосовується при розбої. Момент закінчення розбою (ст. 187 КК) Обов'язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, насильство. При цьому фізичне насильство полягає у силовому впливові на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння. В останньому випадку винна особа повинна усвідомлювати можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/89 Особливості юридичного складу злочину «Незаконне заволодіння транспортним засобом» (ст. 289 КК). Під незаконним заволодінням транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти умисне, протиправне вилучення його з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки чи під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантажування на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку чи продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно або відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства або погроз. Цей злочин визнається закінченим з моменту, коли транспортний засіб почав рухатись унаслідок запуску двигуна чи буксирування, а якщо заволодіння відбувається під час руху транспортного засобу, - з моменту встановлення контролю над ним. Незаконне заволодіння транспортним засобом означає, що винна особа не має права використовувати транспортний засіб для поїздки на ньому. Суб'єктивна сторона злочину характеризується лише умисною формою вини у вигляді прямого умислу. При незаконному заволодінні транспортним засобом винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння та бажає його вчинити. Мотив і мета цього злочину можуть бути різноманітними і на кваліфікацію не впливають, але підлягають обов`язковому з`ясуванню для визначення способу вчинення злочину та призначення покарання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5571»
«Врахування висновків експерта, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, при встановленні складу злочину, передбаченого ст. 286 КК Суд має забезпечити стороні захисту право спростувати висновок експерта, наданий стороною обвинувачення, за допомогою іншого висновку у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у порушенні правил дорожнього руху (ст. 286 КК), оскільки висновок експерта може вплинути на остаточне рішення суду. Суд може не взяти до уваги висновок експерта за результатами експертизи, проведеної за ініціативою сторони захисту, якщо з сукупності доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження, у діях водія вбачається наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/753»
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?