«Щодо обов’язку суду сприяти військовослужбовцю у підтвердженні служби та безпідставності відмови в зупиненні провадження через дату видачі довідки форми 5 Перебування сторони у складі Збройних Сил України під час дії воєнного стану є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі. Закон…»
«Щодо належного суб’єкта права на відшкодування ринкової вартості фізично знищеного в ДТП транспортного засобу Право на відшкодування майнової шкоди у вигляді ринкової вартості знищеного (пошкодженого) транспортного засобу за вирахуванням страхового відшкодування та вартості залишків належить…»
«Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією…»
«Щодо наслідків пропуску річного строку звернення до страховика та збереження права на страхове відшкодування Пропуск річного строку звернення із заявою до страховика про виплату страхового відшкодування не є підставою для припинення матеріального права на відшкодування шкоди. Якщо потерпіла особа…»
«Відсутність у суду обов’язку залучення захисника за відсутності відповідного клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні, де участь захисника не обов’язкова Повідомлення від обвинуваченого про розірвання договору про надання правової допомоги із захисником у кримінальному провадженні, де…»
«Щодо можливості складання схеми ДТП до внесення відомостей до ЄРДР. Про можливість визнання схеми ДТП недопустимим доказом у разі недоліків, допущених при її складанні Той факт, що схема ДТП була отримана до внесення відомостей до ЄРДР, оскільки складена в рамках оформлення матеріалів справи про…»
«Правова природа протоколу у справі про адміністративне правопорушення Оформлення патрульним поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється ним на виконання покладених на нього функцій та завдань, а дії зі складання протоколу про…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у виді подання про його звільнення з посади у зв’язку з допущенням керування транспортним засобом у стані сп’яніння Непритягнення судді до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП висновків дисциплінарного органу…»
«Щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з невжиттям суддею заходів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у встановлені законом строки Оскільки було встановлено, що під час здійснення правосуддя у низці справ суддя грубо…»
«Щодо застосування положень ч. 1 ст. 257 та ч. 12 ст. 290 КПК у їх взаємозв’язку зі ст. 86 КПК Долучення стороною обвинувачення до матеріалів досудового розслідування ухвали слідчого судді, якою надано дозвіл на використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій з іншого кримінального…»
«Щодо забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування. Процесуальним законом не передбачено забезпечення обов’язкової участі захисника під час проведення освідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10935»
«Щодо обов’язку Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) сплачувати за ліквідованого страховика пеню, три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування, допущеного ліквідованим страховиком МТСБУ не звільняється від обов’язку сплачувати за…»
«Надання переваги преюдиційному судовому рішенню над експертним висновком при розгляді справ про відшкодування шкоди, завданої під час ДТП При розгляді справ про відшкодування шкоди, завданої під час ДТП, за наявності преюдиційного судового рішення та експертного висновку, які протирічать один одному, перевага надається рішенню суду. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3108»
«Щодо доказів наявності вини у скоєнні адміністративного правопорушення у справі про стягнення збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою Спір про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, самим джерелам підвищеної небезпеки кожним з їх володільців перед іншим, вирішується за правилами статті 1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден з них не має права на відшкодування. ОП КГС ВС вважає, що прийняття судового рішення у даній справі не свідчить про відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/18319/16 та від 16.04.2019 у справі № 927/623/18, оскільки останні приймалися за фактично-доказової бази, відмінної від тієї, яка має місце в цій справі, що зумовлювало лише певну зовнішню схожість відповідних справ, але не свідчило про подібність правовідносин у них. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4382»
«Щодо визначення транспортного засобу як мотоцикла для цілей обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Двоколісний механічний транспортний засіб з робочим об'ємом двигуна 50 куб. см і більше є мотоциклом у розумінні пункту 1.10 ПДР України, для якого встановлено коригуючий коефіцієнт відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а отже, МТСБУ зобов'язане відшкодувати шкоду, завдану таким транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14099»
«Відсутність законодавчих обмежень щодо переходу в порядку спадкового правонаступництва обов’язку з відшкодування майнової шкоди (збитків) в договірних чи недоговірних зобов’язаннях Тлумачення частини першої статті 1231 ЦК України свідчить, що законодавець не деталізує того, обов’язки в яких зобов’язаннях переходять в порядку спадкування – договірних чи недоговірних. Власне, відсутні будь-які передумови для обмеження законодавцем переходу в порядку спадкового правонаступництва обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) в договірних чи недоговірних зобов’язаннях. Такий висновок підтверджується й системним аналізом випадків використання законодавцем словосполучення «майнова шкода», наприклад, у статтях 22, 623, 1166, 1177 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5677»
«Умови відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/164»
«Підстави для визнання транспортного засобу фізично знищеним Для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено зі статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а пункт 30.3 – взагалі виключено. Передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2864»
«Відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2741»
«Порядок оформлення ДТП за участю особи, яка за законом звільнена від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності Оформлення ДТП за участю особи, яка за законом звільнена від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України має відбуватись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції, складання європротоколу у такому випадку не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2856»
«Щодо права потерпілого внаслідок ДТП вимагати відшкодування завданої шкоди від винної особи в межах деліктного зобов’язання або від страховика в межах договірного зобов’язання Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов’язанні ним є страховик. У разі якщо страховик відшкодував потерпілій особі суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, останній набуває права на звернення з вимогою до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченого страхового відшкодування на підставі статті 1194 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2854»
«Одночасне притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК При вирішенні питання чи є порушення принципу «non bis in idem», тобто, бути притягненим двічі до юридичної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України слід мати на увазі, що кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачає норма ст. 124 КУпАП, а тому відсутнє порушення статті 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/745 Додержання принципу «non bis in idem» при одночасному притягненні до відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 286 КК При вирішенні питання, чи є порушення принципу «non bis in idem», тобто, бути притягненим двічі до юридичної відповідальності, зокрема, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України слід мати на увазі, що кримінальне провадження стосується саме наслідків у виді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачає норма ст. 124 КУпАП, а тому відсутнє порушення статті 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3168»
«Юрисдикція спору за позовом страховика потерпілого про стягнення одночасно зі страховика особи, винної у настанні страхового випадку, та особи, винної у настанні страхового випадку, суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування Якщо страховик потерпілого, якому він виплатив страхове відшкодування, звертається з позовом одночасно про стягнення зі страховика особи, винної у настанні страхового випадку, суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування у межах передбаченого договором, укладеним з цією особою, ліміту відповідальності страховика за завдану майну шкоду, а також про стягнення з винної особи суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування понад ліміт відповідальності її страховика за завдану майну шкоду, такий спір має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4145 Юрисдикція спору за позовом страховика потерпілого про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування понад ліміт відповідальності Якщо страховик потерпілого, якому він виплатив страхове відшкодування, звертається з позовом про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування понад передбачений договором, укладеним з винною особою, ліміт відповідальності страховика за завдану майну шкоду, такий спір має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4146 Юрисдикція спору за позовом страховика потерпілого до страховика особи, винної у настанні страхового випадку, про стягнення з нього суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності Якщо страховик потерпілого, якому він виплатив страхове відшкодування, звертається з позовом до страховика особи, винної у настанні страхового випадку, про стягнення з нього суми виплаченого потерпілому страхового відшкодування у межах передбаченого укладеним з винною особою договором ліміту відповідальності страховика за завдану майну шкоду, такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4147»
«Відшкодування шкоди власнику транспортного засобу, що вважається знищеним внаслідок ДТП Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2863»
«Солідарний обов'язок страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого Законодавство України не передбачає солідарного обов'язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/163 Докази вини особи у завданні шкоди майну потерпілого для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів За змістом пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та примітки до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3796 Застосування статті 625 ЦК України до договору страхування Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (див. висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 6-927цс16). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3797»
«Відмова у виплаті страхового відшкодування у зв’язку неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року особою, яка здійснила страхове відшкодування потерпілому на підставі договору добровільного майнового страхування Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо можливості відмови у виплаті страхового відшкодування у зв’язку неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року особою, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування, визначивши, що право страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відмовити у здійсненні виплати страхового відшкодування у випадку пропуску річного строку на звернення до нього із заявою про його виплату не залежить від суб'єкта звернення з відповідною заявою та підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/174»
«Щодо належного відповідача у справах про відшкодування майнової шкоди, завданої особі внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття на ділянці дороги загальнодержавного значення Встановивши, що ділянка автомобільної дороги, на якій внаслідок незадовільного стану дорожнього покриття сталась дорожньо-транспортна пригода, перебуває у загальнодержавній власності, а Служба автомобільних доріг Державного агентства автомобільних доріг України відповідного регіону зобов'язана забезпечувати безпечні умови руху та постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів й негайно усувати виявлені пошкодження, а також те, що причиною завдання шкоди позивачу стало невиконання відповідною Службою передбачених законом обов'язків по ремонту й утриманню дороги, дотриманню норм і стандартів з безпеки руху, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що саме Служба автомобільних доріг відповідного регіону, де сталась дорожньо-транспортна пригода, є належним відповідачем у даній справі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3349»
«Порядок відшкодування завданої шкоди у випадку, якщо вартість матеріального збитку перевищує виплачений потерпілому розмір страхового відшкодування Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України) Якщо вартість матеріального збитку, завданого потерпілому пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, з відповідача, як із винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та здійсненим страховим відшкодуванням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2852»
«Право потерпілого на повне відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала Потерпілий вправі одержати повне відшкодування завданої шкоди від особи, яка її завдала в рамках деліктного зобов’язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоду. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/704»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?