«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
Стаття 61 КзПБ: судова практика Верховного Суду
Стаття 61. Повноваження ліквідатора
Правові позиції Верховного Суду
«Пропуск судового засідання з оголошення рішення не дорівнює порушенню прав У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час…»
«Відшкодування збитків, завданих кредитору незаконними діями ліквідатора внаслідок неправомірного розподілу коштів, отриманих від продажу заставного майна Арбітражний керуючий зобов'язаний дотримуватися порядку розподілу коштів, отриманих від реалізації заставного майна боржника. Неперерахування…»
«Про порядок заявлення скарги на дії / бездіяльність арбітражного керуючого та/або відшкодування шкоди У разі якщо поряд з оскарженням дій / бездіяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство заявник заявляє до арбітражного керуючого вимогу про відшкодування шкоди, завданої його діями /…»
«Щодо субсидіарної (додаткової) відповідальності органу місцевого самоврядування за боргами теплопостачального комунального комерційного підприємства Згідно із ч. 5 ст. 24 ГК України органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб’єктів господарювання, що належать…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство Встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за…»
«Застосування ст. 625 ЦК України у разі невиконання рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності Спеціальні норми КУзПБ не обмежують дії ст. 625 ЦК України на правовідносини щодо прострочення виконання особами, притягнутими до субсидіарної…»
«Щодо витребування майна в добросовісного набувача на підставі пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції У «горизонтальних» відносинах – відносинах між боржником та набувачем майна – положення Конвенції застосовуються лише у тій межі, що не суперечить…»
«Про відсутність підстав розгляду позову в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство боржника, якого позивач визначив третьою особою в своєму позові Участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог унеможливлює розгляд такого спору в межах справи про банкрутство…»
«Про необхідність погодження з підприємством передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу, який закріплений за таким підприємством на праві господарського відання (оперативного управління) Складовою частиною процедури передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу є погодження такої передачі з…»
«Неможливість оскарження суб’єктом субсидіарної відповідальності судових рішень, якими визнано грошові вимоги кредиторів до боржника з огляду на абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ Суб’єкти субсидіарної відповідальності належать до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство та не…»
«Право арбітражного керуючого на оплату послуг у разі закінчення коштів у боржника Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час…»
Рішення Верховного Суду, у тексті яких згадано статтю 61
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 11/60
- Категорія спору:
- Банкрутство
- Згадані норми:
- ГПК України, ст. 292 · ГПК України, ст. 300 · ГПК України, ст. 73 · ГПК України, ст. 77
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 915/535/17(915/31/21)
- Згадані норми:
- ЦК України, ст. 241 · ГПК України, ст. 300 · ГПК України, ст. 309 · КзПБ, ст. 81
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 761/11792/16-ц
- Категорія спору:
- Справи у спорах про недоговірні зобов’язання
- Згадані норми:
- ЦК України, ст. 1166 · ЦК України, ст. 1192 · ЦК України, ст. 22 · ЦК України, ст. 191
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 761/40405/16-ц
- Категорія спору:
- Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000) → позики, кредиту, банківського вкладу
- Згадані норми:
- ЦК України, ст. 15 · ЦК України, ст. 16 · ЦК України, ст. 8 · ЦПК України, ст. 413
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/885/17
- Категорія спору:
- Банкрутство
- Згадані норми:
- ЦК України, ст. 238 · ГПК України, ст. 2 · ГПК України, ст. 3 · ГПК України, ст. 287
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 927/219/20
- Категорія спору:
- Банкрутство
- Згадані норми:
- ЦК України, ст. 619 · ГПК України, ст. 74 · ГПК України, ст. 86 · ГПК України, ст. 236
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 29/5005/6325/2011
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 129 · ГПК України, ст. 261 · ГПК України, ст. 260 · ГПК України, ст. 300
ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 754/2418/17
- Категорія спору:
- Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000)
- Згадані норми:
- Закон № 1023-XII, ст. 10 · ЦК України, ст. 1166 · ЦК України, ст. 1192 · ЦК України, ст. 22
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 916/2019/13
- Категорія спору:
- Банкрутство
- Згадані норми:
- ГПК України, ст. 300 · ГПК України, ст. 310 · ГПК України, ст. 240 · ГПК України, ст. 301
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/346/20 (914/156/21)
- Згадані норми:
- ЦК України, ст. 3 · ЦК України, ст. 11 · ЦК України, ст. 629 · ЦК України, ст. 526
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/346/20 (914/155/21)
- Згадані норми:
- ЦК України, ст. 3 · ЦК України, ст. 627 · ЦК України, ст. 628 · ЦК України, ст. 11
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/2394/20
«Щодо відсутності підстав для застосування субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств Комунальні комерційні підприємства за своїми зобов'язаннями відповідають самостійно. Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов’язаннями комунальних комерційних підприємств настає в разі, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6483»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/4928/17
«Щодо обов’язку власника та органу управління його майном передбачати можливість настання негативних наслідків для боржника Власник (засновник) боржника та орган управління його майном зобов'язані передбачати можливість настання негативних наслідків для боржника і вчиняти передбачені законом заходи щодо запобігання його банкрутству. Надання засновником фінансової допомоги боржнику не доводить відсутності його вини у безоплатному вилученні майна за наявності непогашеної кредиторської заборгованості у боржника Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6716»
ПОСТАНОВА Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/45721/16-ц
«Можливість вкладників банку звернутися з позовом про відшкодування шкоди, завданої власником істотної участі Вкладники та інші кредитори банку не мають права вимоги до боржників банку і не можуть розглядатися як особи, яким заподіяно збитки боржниками банку, які не сплатили заборгованість банку, у тому числі за вимогами із заподіяння банку шкоди (зокрема, збитків). Право вимоги до боржників банку, в тому числі про повернення кредитів, стягнення процентів, про відшкодування шкоди, завданої банку (зокрема, збитків), належить банку, а не кредиторам банку, а несплата банку коштів боржниками банку не може розцінюватися як завдання шкоди кредиторам банку. Після запровадження тимчасової адміністрації на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважену особу Фонду законом покладені повноваження органів та посадових осіб неплатоспроможного банку, включаючи повноваження заявляти від імені банку будь-які позови до суду, зокрема і позови про відшкодування шкоди. Фонд та уповноважена особа Фонду, дізнавшись про заподіяння банку шкоди та встановивши її розмір, не тільки уповноважені, а й зобов`язані звернутися до суду від імені банку про відшкодування шкоди. Кредитори банку мають право оскаржити до господарського суду дії (бездіяльність) Фонду, зокрема в особі уповноваженої особи Фонду, щодо формування ліквідаційної маси банку, у тому числі щодо трансформації майна банку у грошову форму. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6523»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 25/62/09
«Щодо необхідності визначення форми вини ліквідатором перед зверненням до суду для застосування інституту субсидіарної відповідальності Для застосування інституту субсидіарної відповідальності ліквідатору перед зверненням до суду необхідно провести детальний аналіз і встановити причинно- наслідковий зв'язок між діями директора та засновників банкрута і настанням негативних для кредиторів наслідків щодо непогашення їх вимог, тобто визначити форму вини Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6718»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 5019/960/11
«Щодо принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі Процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені законодавством про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання негативних правових наслідків, зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого тощо), які оплачуються кредиторами, за принципом пропорційності їх грошовим вимогам. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6333»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 917/1500/18(917/1932/20)
«Щодо субсидіарної відповідальності До засновника (учасника) товариства може бути застосована субсидіарна відповідальність у зв’язку з його бездіяльністю в органі управління боржником, що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог кредиторів. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6337»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 5024/1002/2012
«Щодо можливості встановлення субсидіарної відповідальності Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ (частини п’ятої статті 41 Закону про банкрутство) субсидіарна відповідальність може бути покладена на засновника за наявності його вини у банкрутстві боржника. Отже, законодавець визначив, що всі дії (бездіяльність) засновника повинні відбутися до моменту визнання його банкрутом. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6340»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 5023/2837/11
«Коло обставин, які мають бути доведені ліквідатором та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об’єкта, об’єктивної сторони, суб’єкта та суб’єктивної сторони). Для покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника передусім слід визначитися з питаннями, чи є керівник одноосібним виконавчим органом товариства та які саме його дії/бездіяльність або укладені ним правочини призвели до виникнення непогашеної заборгованості перед кредиторами. У разі не встановлення судом наявності у діях колишнього керівника (директора) банкрута об’єктивної сторони господарського правопорушення у вигляді його конкретних дій/бездіяльності та їх причинно-наслідковий зв’язок з наслідками у вигляді доведення до банкрутства позбавляє відповідача можливості доводити свою невинуватість у діяннях (діях чи бездіяльності) щодо доведення до банкрутства, як і стосовно існування/відсутності об’єктивної сторони такого правопорушення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5334 Щодо вини керівника боржника як одноосібного виконавчого органу боржника Покладення субсидіарної відповідальності на керівника боржника як на його одноосібний виконавчий орган становить втручання держави у майнові права такої фізичної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5692»
ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 911/2243/18
«Підстави для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства Заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду в разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Водночас положення частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Отже, саме детальний аналіз ліквідатором фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть змогу ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Якщо після визнання боржника банкрутом за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника допоки такі особи не доведуть протилежного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5333 Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно- правовим видом відповідальності. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5687»
Пов'язані норми права
Інструменти та матеріали за темою справи
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?