«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
«Пропуск судового засідання з оголошення рішення не дорівнює порушенню прав У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час…»
«Відшкодування збитків, завданих кредитору незаконними діями ліквідатора внаслідок неправомірного розподілу коштів, отриманих від продажу заставного майна Арбітражний керуючий зобов'язаний дотримуватися порядку розподілу коштів, отриманих від реалізації заставного майна боржника. Неперерахування…»
«Про порядок заявлення скарги на дії / бездіяльність арбітражного керуючого та/або відшкодування шкоди У разі якщо поряд з оскарженням дій / бездіяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство заявник заявляє до арбітражного керуючого вимогу про відшкодування шкоди, завданої його діями /…»
«Щодо субсидіарної (додаткової) відповідальності органу місцевого самоврядування за боргами теплопостачального комунального комерційного підприємства Згідно із ч. 5 ст. 24 ГК України органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб’єктів господарювання, що належать…»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо обчислення позовної давності при застосуванні субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство Встановлення недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство є тією обставиною, з якою закон пов`язує початок перебігу позовної давності за…»
«Застосування ст. 625 ЦК України у разі невиконання рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності Спеціальні норми КУзПБ не обмежують дії ст. 625 ЦК України на правовідносини щодо прострочення виконання особами, притягнутими до субсидіарної…»
«Щодо витребування майна в добросовісного набувача на підставі пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції У «горизонтальних» відносинах – відносинах між боржником та набувачем майна – положення Конвенції застосовуються лише у тій межі, що не суперечить…»
«Про відсутність підстав розгляду позову в порядку господарського судочинства в межах справи про банкрутство боржника, якого позивач визначив третьою особою в своєму позові Участь боржника у спорі як третьої особи без самостійних вимог унеможливлює розгляд такого спору в межах справи про банкрутство…»
«Про необхідність погодження з підприємством передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу, який закріплений за таким підприємством на праві господарського відання (оперативного управління) Складовою частиною процедури передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу є погодження такої передачі з…»
«Неможливість оскарження суб’єктом субсидіарної відповідальності судових рішень, якими визнано грошові вимоги кредиторів до боржника з огляду на абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ Суб’єкти субсидіарної відповідальності належать до учасників відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство та не…»
«Право арбітражного керуючого на оплату послуг у разі закінчення коштів у боржника Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час…»
«Обчислення суми судового збору, що підлягає сплаті позивачем, який звертається з позовною заявою до відповідача, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Таке розмежування є цілком виправданим, оскільки справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство. Такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника відповідно до положень підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4803»
«Щодо часу подання ліквідатором заяви про покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника За наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі ліквідатор подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі у разі недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5694»
«Вирішення питання про субсидіарну відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора Приписи частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Саме детальний аналіз ліквідатором фінансового стану банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство дасть йому змогу виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, щодо доведення до банкрутства юридичної особи. Для оцінки судом повноти здійснених ліквідатором дій під час ліквідаційної процедури у звіті ліквідатора обов'язково має міститися розділ щодо здійснених ним заходів щодо виявлення ознак доведення підприємства до банкрутства та, як наслідок, встановлення наявності чи відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на засновників (учасників, акціонерів) або третіх осіб на підставі частини другої статті 61 КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4852»
«Щодо правового режиму об'єктів житлового фонду, що належать юридичній особі – банкруту Відповідні зобов'язання боржника щодо власних об'єктів житлового фонду припиняються з дати ухвалення постанови про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури незалежно від моменту передачі ліквідатором зазначених об'єктів територіальній громаді згідно із частиною тринадцятою статті 41, абзацом першим частини першої статті 42 Закону про банкрутство, частиною сьомою статті 61 КУзПБ і від причин та суб'єкта дій/бездіяльності, що перешкоджали передачі належних банкруту об'єктів житлового фонду територіальній громаді. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4848»
«Щодо обов'язку власника (засновника) боржника та органу управління його майном вчинити заходи щодо запобігання банкрутству Власник (засновник) боржника та орган управління його майном зобов'язані передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків і вчинити передбачені Законом про банкрутство заходи щодо запобігання банкрутству боржника (стаття 5 Закону про банкрутство), які перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із обставинами неможливості боржника здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5697 Щодо застосування позовної давності у разі визнання судом обґрунтованими та доведеними вимоги про покладення субсидіарної відповідальності У разі визнання господарським судом обґрунтованими та доведеними вимоги про покладення субсидіарної відповідальності на відповідних осіб суд зобов’язаний застосувати норми про позовну давність, якщо про це заявлено стороною у спорі до ухвалення судом рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5698»
«Щодо покладення субсидіарної відповідальності на власника боржника (орган місцевого самоврядування) У разі доведення, що стан неплатоспроможності боржника – комунального підприємства настав унаслідок передачі його активів іншій юридичній особі, на власника боржника (орган місцевого самоврядування) може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов’язаннями такого боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5700»
«Щодо субсидіарної відповідальності особи, відкликаної з посади голови правління, у справі про банкрутство Особа, відкликана з посади голови правління, тобто фактично позбавлена будь-яких повноважень, не могла й не може нести відповідальність за управлінські рішення (дії/бездіяльність) третіх осіб, які в подальшому були уповноважені здійснювати керівництво товариством, забезпечувати його подальшу діяльність та ліквідацію. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5693»
«Затвердження судом звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, та в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для цієї справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов’язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з’ясувати, чи здійснювалися ліквідатором заходи з виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Розгляд судом клопотання про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є процесуальною дією, яка передбачає заслуховування звіту ліквідатора і думки кредиторів, які можуть підтримати звіт або надати свої заперечення проти його затвердження. Оцінка аргументів і ліквідатора, і присутніх у засіданні кредиторів є запорукою надання аргументованої оцінки повноті дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4857»
«Щодо встановлення вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності Вирішуючи питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої, третьої статті 5 Закону про банкрутство (частин першої, третьої статті 4 КУзПБ). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5690»
«Укладення мирової угоди в межах однієї з процедур банкрутства На відміну від Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачав можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство з наслідками прощення (списання) заборгованості кредиторів, які не давали згоди на таке прощення (списання) своїх боргів, та відповідну процедуру укладення такої угоди від імені кредиторів комітетом кредиторів боржника (статті 77–82 цього Закону в останній редакції до моменту втрати ним чинності 20.10.2019), КУзПБ, введений в дію на момент розгляду 02.12.2019 спільної заяви про затвердження мирової угоди, такої судової процедури банкрутства як мирова угода та порядку її укладення не встановлював. Розділом ІІІ «Санація боржника» КУзПБ передбачено застосування щодо боржника реабілітаційної процедури із затвердженням плану санації, виконання якої може дати змогу боржникові відновити свою платоспроможність. Частиною другою статті 51 КУзПБ визначено низку заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких не є обмеженим. З огляду на зазначене можна дійти висновку, що укладення мирової угоди між боржником та окремим кредитором на етапі санації є можливим. Однак укладення правочинів про прощення, розстрочення, відстрочення боргу має вирішуватися відповідно до глави 50 «Припинення зобов'язання» ЦК України (статті 604–609) та з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство, які виключають укладення окремих видів правочинів на певних етапах процедури банкрутства (зокрема, внаслідок дії мораторію згідно зі статтею 41 КУзПБ), з метою уникнення задоволення вимог кредиторів в індивідуальному порядку, надання усім кредиторам рівних правових можливостей при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав та законних інтересів, забезпечення конституційного принципу рівності усіх перед законом, у тому числі за умов, коли майна боржника недостатньо для повного задоволення усіх вимог кредиторів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4034»
«Щодо умов притягнення до субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство Якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи – боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за виникнення заборгованості боржника, доки вони не доведуть протилежного. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5688»
«Щодо оцінки судом доводів ліквідатора при поданні заяви про покладення субсидіарної відповідальності Ліквідатор за наявності ознак банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, для забезпечення реалізації принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі подає заяву про покладення субсидіарної відповідальності не раніше, ніж після завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення такої реалізації у ліквідаційній процедурі, за наявності обставин недостатності повного погашення кредиторської заборгованості банкрута. У ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не просто констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури він має вчиняти обґрунтовані і логічні дії, а також подавати запити до відповідних органів з урахуванням минулої діяльності банкрута. Розгляд ліквідатором питання про наявність чи відсутність підстав для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності, а також оцінка господарським судом таких дій ліквідатора обов’язково повинні бути відображені в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4850»
«Щодо встановлення вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності Вирішуючи питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення частин першої, третьої статті 5 Закону про банкрутство (частин першої, третьої статті 4 КУзПБ). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5690»
«Щодо субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов'язаннями комунального підприємства Субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування. Така відповідальність не може бути покладена на орган місцевого самоврядування у трудових правовідносинах без встановлення того, що сама юридична особа не може виконати свої зобов`язання в межах трудових правовідносинах у процедурі виконання судових рішень або банкрутства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13498»
«Право власності фермерського господарства на врожай, вирощений на земельних ділянках, що перебувають у володінні і користуванні такого господарства Земельні ділянки, що належать громадянам – членам фермерського господарства на праві приватної власності, перебувають у володінні та користуванні фермерського господарства та входять до складу його земель. Фермерське господарство є належним землекористувачем та набуває права власності на врожай (посіви і насадження сільськогосподарських культур, вироблену сільськогосподарську продукцію), що вирощений на таких земельних ділянках. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1336 Юрисдикція майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство (з 21 жовтня 2019 року) З 21 жовтня 2019 року розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3501»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Точний розрахунок ставки збору для першої інстанції, апеляції та касації
3% річних та інфляційні втрати (ст. 625 ЦКУ)Офіційний розрахунок збитків від знецінення коштів для позову
Калькулятор пені за господарським договоромРозрахунок неустойки з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?