«Про обов’язок працівника виконувати трудові обов’язки до припинення трудових відносин За змістом статті 38 КЗпП України працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його…»
«Належний відповідач у спорах щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринку З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою…»
«Умови звільнення працівника шляхом припинення трудового договору за згодою сторін Основними умовами угоди про припинення трудового договору за пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк,…»
«Про законність звільнення за угодою сторін за відсутності доказів мобінгу Звільнення працівника за угодою сторін є правомірним за наявності дійсного волевиявлення обох сторін. Працівник зобов'язаний довести факт мобінгу та примусовості звільнення належними доказами. Неідентифіковані аудіозаписи,…»
«Про правомірність звільнення працівника за заявою, написаною в умовах перебування під вартою Перебування працівника під вартою в день написання заяви про звільнення за власним бажанням не свідчить про відсутність волевиявлення чи застосування психологічного тиску. Роботодавець має право звільнити…»
«Про юридичну відповідальність роботодавця за порушення норм трудового законодавства, а саме несвоєчасного розрахунку при звільненні працівника Виплата середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні, здійснена військовою частиною на підставі судового рішення згідно з…»
«Про відповідальність за повідомлення недостовірних відомостей У правовому контексті термін «повідомлення недостовірних відомостей» означає надання або поширення неправдивої, хибної чи перекрученої інформації, що не відповідає дійсності, а у разі умисного вчинення таких дій за законодавством України…»
«Щодо звільнення працівника за частиною 3 статті 38 КЗпП Для звільнення працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП України через порушення роботодавцем законодавства про працю необхідно, щоб такі порушення мали місце та не були усунуті на момент подання працівником заяви про звільнення. Якщо на час подання…»
«Юрисдикція спору про регресне відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю Спір за позовом КП до колишнього головного інженера про відшкодування шкоди в порядку регресу у зв'язку з виконанням КП рішення суду щодо відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок…»
«Щодо визнання припиненими трудових відносин між директором товариства та товариством на підставі заяви про звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) Для належної реалізації права на звільнення за власним бажанням директор товариства має за власною ініціативою як виконавчий орган скликати…»
«Щодо строків звернення до суду з трудовим спором Cтроки звернення до суду за вирішенням трудового спору застосовуються незалежно від заяви сторін, а тому в кожному випадку суд зобов'язаний перевірити та обговорити причини пропуску цих строків, а також навести в рішенні мотиви, чому він поновлює або…»
«Щодо застосування норми п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у випадку звільнення голови ОСББ Норма п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України передбачає можливість (а не обов’язковість) звільнення голови ОСББ, що не виключає можливості звільнення посадової особи з інших підстав, зокрема за згодою сторін (п. 1 ст. 36…»
«Про правомірність звільнення працівника за заявою, написаною в умовах перебування під вартою Перебування працівника під вартою в день написання заяви про звільнення за власним бажанням не свідчить про відсутність волевиявлення чи застосування психологічного тиску. Роботодавець має право звільнити працівника раніше двотижневого строку за наявності відповідного прохання працівника, без необхідності обґрунтування причин дострокового припинення трудових відносин, але із зазначенням дати звільнення відповідно до ст. 38 КЗпП України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13058»
«Про юридичну відповідальність роботодавця за порушення норм трудового законодавства, а саме несвоєчасного розрахунку при звільненні працівника Виплата середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні, здійснена військовою частиною на підставі судового рішення згідно з положеннями статті 117 КЗпП України, є формою юридичної відповідальності роботодавця за порушення норм трудового законодавства. Однак, якщо підставою для цієї виплати стали дії або бездіяльність конкретної службової особи, відповідальної за організацію своєчасного розрахунку при звільненні, що призвели до виникнення фінансових зобов’язань, які не виникли б за умови належного виконання службових обов’язків, така виплата має ознаки прямої дійсної шкоди, заподіяної державному органу в межах службової діяльності відповідної особи.и Фактично, йдеться про непередбачену, вимушену витрату бюджетних коштів, яка не була включена до кошторису установи і не настала б за умови належного виконання обов’язків службовою особою, що свідчить про її позаплановий характер. У цьому аспекті такі витрати створюють додаткове фінансове навантаження на бюджет, унеможливлюючи ефективне та цільове використання державних коштів і, відповідно, становлять реальні майнові втрати для держави. Виплата середнього заробітку в такому випадку утворює склад надлишкової (позапланової) виплати, що стала наслідком службової недбалості або бездіяльності службової особи. Такі витрати не є випадковими, об’єктивно неминучими або пов’язаними з організаційно-фінансовими труднощами установи, вони становлять наслідок конкретного порушення, що має юридичну кваліфікацію і може слугувати підставою для застосування матеріальної відповідальності винної особи. Незважаючи на те, що формальною підставою для виникнення зобов’язання з відшкодування середнього заробітку у зазначеному випадку є судове рішення, фактичною його причиною є дії (бездіяльність) службової особи, що суперечили вимогам трудового законодавства і зумовили застосування до державного органу фінансової санкції. Отже, виплата середнього заробітку в такому разі є безпосереднім наслідком службової недбалості, яка має юридичне значення і призводить до реальних фінансових втрат бюджету, що відповідає ознакам прямої дійсної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12347 Про роль фінансово-економічного відділу в забезпеченні належного розрахунку при звільненні Бухгалтерська служба зобов`язана забезпечувати пріоритетність платежів, а також планування і контроль за видатками, особливо у питаннях, що стосуються припинення трудових відносин і виплат при звільненні. Недотримання цих вимог свідчить про відсутність належного контролю з боку начальника фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12349»
«Про відповідальність за повідомлення недостовірних відомостей У правовому контексті термін «повідомлення недостовірних відомостей» означає надання або поширення неправдивої, хибної чи перекрученої інформації, що не відповідає дійсності, а у разі умисного вчинення таких дій за законодавством України є настання кримінальної або адміністративної відповідальності у залежності від сфери правопорушення. Натомість незазначення певних відомостей має іншу правову природу, проте в окремих випадках такі дії можуть кваліфікуватися як подання недостовірної інформації, що тягне за собою відповідальність. Зокрема, у судовій практиці Вищого антикорупційного суду умисне незазначення обов’язкових відомостей у декларації може розглядатися як подання недостовірної інформації (справа №991/6699/22). Тобто за певних обставин та умов, неповідомлення достовірних відомостей може розглядатися як приховування інформації, у зв’язку з чим такі відомості набувають статусу «недостовірних», що надалі створює певні правові наслідки для особи, що не надала таку інформацію. З огляду на мету збору відомостей про особу, якій оформлюється доступ до державної таємниці, то для цілей Закону України «Про державну таємницю» невідповідність або неповнота наданої особою інформації її дійсним життєвим обставинам може бути кваліфікована як надання недостовірної інформації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12125»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?