«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Безготівкове отримання післяплати через платіжного посередника не є розрахунковою операцією У разі реалізації товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати, коли продавець не приймає кошти безпосередньо від покупця, а отримує їх лише в безготівковій формі від небанківської фінансової…»
«Умови визнання податкового боргу безнадійним та його списання у процедурі реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність Застосування ч. 2 ст. 125 КУзПБ не має автоматичного характеру і не може зводитися до формального співставлення календарних дат. Господарський суд…»
«Про обов’язок суду надати позивачеві можливість обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом в обов`язковому порядку має бути поставлено на обговорення з особою, яка подала позов. Це реалізується або шляхом постановлення…»
«Застосування пільгової ставки податку на доходи нерезидентів у разі виплати дивідендів нерезиденту, який не є бенефіціарним власником доходу Український податковий агент не має права застосовувати пільгову ставку податку на доходи нерезидентів, якщо безпосередній отримувач дивідендів не є…»
«Відсутність обов'язку фізичної особи сплачувати земельний податок за ділянки, що використовуються фермерським господарством Фізична особа – власник земельних ділянок, отриманих для ведення фермерського господарства, не є платником земельного податку, якщо такі земельні ділянки фактично…»
«Включення вартості послуг з передання електроенергії до витрат постачальника Вартість послуг з передання та розподілу електроенергії, оплачена постачальником операторам систем передання / розподілу, входить до складу витрат постачальника, якщо згідно з умовами договору зі споживачем така вартість…»
«Про обов’язок суду надати позивачеві можливість обґрунтувати поважність причин пропуску строку звернення до суду Питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом в обов`язковому порядку має бути поставлено на обговорення з особою, яка подала позов. Це реалізується або шляхом постановлення…»
«Про строки оскарження податкових повідомлень-рішень після адміністративного оскарження та вплив воєнного стану Якщо платник до подання позову скористався процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контрольного органу про нарахування грошового…»
«Про оподаткування лісових земель Граничний розмір ставки земельного податку для лісових земель, визначений статтями 274 і 277 Податкового кодексу України, застосовується виключно до тих лісових земель, які за цільовим призначенням належать до земель лісогосподарського призначення. Оподаткування…»
«Про оподаткування доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України Довідки резидентності, видані за формою 730_FR_ANG_SD, відповідають вимогам статті 103 Податкового кодексу України та статті 29 Конвенції між Україною та Французькою Республікою, оскільки форма, затверджена…»
«Про пропуск строку винесення податкових повідомлень-рішень Винесення податкових повідомлень-рішень після 1 липня наступного за базовим податковим роком не є підставою для їх скасування. Таке пропущення строку лише змінює строк сплати — 60 днів з дня вручення податкових повідомлень-рішень (пп.…»
«Про строк оскарження рішення про включення особи до переліку ризикових підприємств, коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження Коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу про включення до переліку ризикових підприємств становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1312»
«Можливість включення до кредиторських вимог податкового органу у справі про банкрутство неузгодженого податкового зобов`язання Податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори у справах про банкрутство, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4708»
«З ВІДСТУПОМ! Про строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення після використання процедури адміністративного оскарження (пункт 56.19 статті 56 ПК України) Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури такого адміністративного оскарження. ПП КАС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного колегією суддів ПП КАС ВС у постанові від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18 про те, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2100»
«З ВІДСТУПОМ! Про надання дозволу на внесення змін до митної декларації До моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу в їх унесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів, є протиправною. При отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації митний орган може відмовити у внесені таких змін лише в разі відсутності законних підстав для їх внесення. ПП КАС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 18.10.2019 у справі № 813/6707/14 та від 06.05.2020 у справі № 815/6006/16 пре те, що митний орган міг відмовити у внесенні змін до митної декларації на підставі того, що ці зміни стосуються перерахунку митних платежів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2099»
«Про строк оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із похідною вимогою про зобов’язання її зареєструвати, коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження Коли платник податків не використовував процедуру адміністративного оскарження, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із похідною вимогою про зобов’язання її зареєструвати становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1317»
«Про сплату узгоджених податкових зобов’язань Якщо платник не сплатив узгоджені податкові зобов’язання, то податкові органи надсилають податкову вимогу, у якій зазначається сума податкового зобов’язання, що має бути сплачена боржником протягом 60 днів із дня її отримання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1293»
«Про нарахування штрафних санкцій при несплаті платником податків суми узгодженого податкового зобов’язання в установлені законом строки Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом установлених законом строків, то він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах залежно від строку затримки сплати суми грошового зобов’язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1285»
«Про штрафні санкції за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних Платники податку додану вартість звільняються від відповідальності, якщо штрафні санкції за порушення на порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, нараховані протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов’язання за ними не сплачені станом на 23 травня 2020 року. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1340»
«Про диференціацію податкового обов'язку у вузькому та широкому розумінні Сплата податку є реалізацією основного обов'язку платника і може бути розглянута як податковий обов'язок у вузькому розумінні. Податковий обов'язок у широкому розумінні включає в себе обов'язок з ведення податкового обліку; зі сплати податків і зборів; з подання податкової звітності. Податковий обов'язок у широкому розумінні можна диференціювати і за видовими обов'язками платника, що виникають за кожним податком чи збором. Сукупність подібних окремих обов'язків складає комплекс податкових обов'язків платника (податковий обов'язок у широкому розумінні). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13437»
«Обов’язок подання податкової звітності з ПДВ в електронній формі З 01.01.2015 набрали чинності положення Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII, якими внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ та встановлено обов’язок подавати податкову звітність з ПДВ лише в електронній формі. Пункт 49.4 Податкового кодексу України (у редакції, чинній після внесення змін) є імперативною нормою, яка зобов’язує платників ПДВ подавати звітність з цього податку лише в електронній формі, дотримуючись встановленого порядку реєстрації електронного підпису. Тобто, після запровадження системи електронного адміністрування ПДВ податкова декларація з ПДВ повинна подаватися виключно в електронній формі. Недотримання цієї вимоги може бути розцінено як порушення податкового законодавства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14589»
«Порядок адміністративного оскарження наказу про проведення перевірки Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, установлених ПК або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3337»
«З ВІДСТУПОМ! Про особливості оподаткування об’єктів нежитлової нерухомості, суб’єктами господарювання, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках Застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе, якщо власниками об’єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, зокрема нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду діяльності) використання таких об’єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду). ПП КАС ВС відступила від висновку, викладеного колегією суддів ПП КАС ВС у постанові від 15.05.2018 у справі № 806/2676/17, про те, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов: наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2091»
«Надсилання кореспонденції податковим органом Контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки. Платник має нести ризик настання негативних наслідків поведінки щодо недотримання приписів закону та невиконання обов’язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6453»
«Про господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами–нерезидентами Відносини між особами можуть впливати на умови їх безпосередньої та/або опосередкованої діяльності за критерієм володіння однією особою прямо чи опосередковано корпоративними правами іншої в розмірі 20 і більше відсотків у єдиному послідовному ланцюгу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1260»
«Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків накладенням арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України. Арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3310»
«Про порядок визначення грошових зобов'язань при оскарженні податкових повідомлень-рішень Суб’єкт владних повноважень одночасно з прийняттям податкових повідомлень-рішень не завжди визначає нові грошові зобов’язання. Така ситуація виникає, зокрема, у разі прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про часткове скасування збільшених грошових зобов’язань. Якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов’язання було оскаржене в судовому порядку, то відповідне зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Якщо за результатами судового оскарження зменшується грошове зобов’язання, визначене платнику податків оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, то платнику направляється окреме податкове повідомлення-рішення, що містить зменшену суму грошового зобов’язання протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12786»
«З ВІДСТУПОМ! Про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання досудового порядку вирішення спору Рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов’язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору оскаржуються в судовому порядку в тримісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийняте та вручене платнику податків (скаржнику) у строки, установлені Податковим кодексом України. ПП КАС ВС здійснила відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ПП КАС ВС у постановах від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 та від 14.02.2019 у справі № 813/4921/17 про те, що положення п. 56.18 ст. 56 ПК є спеціальними щодо приписів ст. 122 КАС, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2079»
«Про обов’язковість виконання договорів оренди землі Договори повинні виконуватися. Якщо орендодавець вважає, що договір не відповідає його інтересам, він може ставити питання про розірвання договору. Проте під час дії договору оренди земельної ділянки орендодавець не має права вчиняти дії (приймати рішення), які перешкоджають орендарю використовувати її за призначенням. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6157»
«Ненадання рішення за результатами розгляду скарги при адміністративному оскарженні У разі ненадіслання суб'єктом владних повноважень вмотивованого рішення за скаргою платника податків остання вважається задоволеною на користь платника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3237»
«Судовий контроль рішень податкових органів та їх часткове скасування не є втручанням у дискреційні повноваження органу Якщо податковий орган визначив грошове зобов’язання, правомірність якого перевіряє суд і частково визнає рішення обґрунтованим, а частково скасовує, то наведене не є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу. Суд діє в межах повноважень, наданих законом, здійснюючи контроль за дотриманням принципів законності, обґрунтованості та справедливості. Такі дії спрямовані на захист прав платника та відновлення справедливості у публічно-правових відносинах. У такому разі суд не підміняє дискрецію контролюючого органу, а виконує встановлену законом функцію судового контролю за законністю ухвалених рішень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13702»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?