«Щодо умов розкриття банківської таємниці платника податків на вимогу контролюючого органу Для розкриття судом банківської таємниці податковий орган має довести об’єктивну неможливість проведення податкової перевірки та підтвердити вичерпання інших передбачених законом заходів. Сама лише фіксація…»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Ознаками непрямого вирішального впливу на діяльність є володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше ніж 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші…»
«Правомірність заліку зустрічних вимог у зовнішньоекономічних операціях Припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог є правомірним способом розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, якщо законом прямо не заборонено. Жодним законом така заборона не встановлена. Участь у…»
«Про камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ, якщо в ній заявлено суму бюджетного відшкодування Контролюючий орган зобов’язаний провести камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ, поданої платником, якщо в ній заявлено суму бюджетного відшкодування (заява про повернення на рахунок…»
«Про визначення митної вартості Митна вартість товару використовується лише з метою митного оподаткування товарів під час їх ввезення на митну територію України та для ведення митної статистики. Якщо товари підлягають реалізації за ціною, що перевищує контрактну (фактурну), але є нижчою за митну…»
«Незаконність податкової перевірки під час мораторію COVID-19 та недопустимість зібраних доказів Документальна позапланова виїзна перевірка з питань трансфертного ціноутворення, проведена під час дії мораторію на період карантину COVID-19 (п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), є незаконною, а зібрані…»
«Умови визнання нерезидента бенефіціарним власником доходу Контрагент-нерезидент як бенефіціарний власник доходу діяв у межах міжнародного договору та податкового законодавства України, тому що мав відповідні сертифікати; самостійно провадив господарську діяльність, зокрема фінансування інших…»
«Про стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ Відповідно до пункту 200.15 Податкового кодексу України в разі оскарження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість її виплата зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням. Після набрання…»
«Правомірність фактичної перевірки на підставі інформації ДПС та використання даних РРО як доказів Фактична перевірка суб’єкта господарювання, ініційована на підставі інформації про можливі порушення законодавства, отриманої від Державної податкової служби України, відповідає вимогам підпункту…»
«Підстави для визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з відсутністю об’єкта оподаткування податком на додану вартість Відносини платника податків з розпорядником бюджетних коштів і з постачальниками товарів / послуг існують в межах виконання бюджетної програми.…»
«Долучення заперечень платника податків до матеріалів перевірки У межах позапланової документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, заперечення платника на акт такої перевірки потрібно не розглядати окремо, а долучати до матеріалів перевірки…»
«Про реквізити документа в повідомленні про вручення поштового відправлення Податковий орган не зобов'язаний зазначати в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилають. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12536»
«Особливості врахування документів платника податків після проведення податкової перевірки підчас винесення податкового повідомлення-рішення Обов'язок платника зберігати документи та надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3280»
«Порядок адміністративного оскарження наказу про проведення перевірки Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, установлених ПК або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3337»
«Механізм проведення та визнання протиправним і скасування наказу про проведення документальної позапланової перевірки Зазначені в підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, із настанням якого законодавець пов'язує подальшу реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової перевірки. Факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їхніх документальних підтверджень. Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки й оскаржити його в суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їхнє документальне обґрунтування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5825»
«Про доказування факту отримання доходу з джерелом походження за межами України Інформація щодо руху коштів за банківськими рахунками компанії-нерезидента, кінцевим бенефіціаром якого є платник податків, є належним, достовірним і достатнім доказом для встановлення фактів отримання такою особою іноземних доходів, із яких не було сплачено податок на доходи фізичних осіб. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1480»
«Про статус узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ Статус узгодженої суми бюджетного відшкодування настає після внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Відповідне внесення має бути здійснено на наступний робочий день після отримання судового рішення, яке набрало законної сили, у разі звернення платника до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13397»
«З ВІДСТУПОМ! Про оскарження наслідків проведеної податковим органом перевірки Незалежно від рішення платника податків щодо допуску чи недопуску посадових осіб до перевірки, при оскарженні наслідків перевірки, зокрема податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник не позбавлений права посилатися на порушення законодавства, допущені контролюючим органом під час проведення перевірки. Якщо такі порушення, на думку платника, призводять до протиправності зазначених рішень, суди повинні надавати їм правову оцінку. У разі, якщо суд не визнає такі порушення достатніми для визнання рішень протиправними, він має перейти до розгляду інших підстав позову щодо порушень податкового або іншого законодавства. ПП КАС ВС відступила від висновків, викладених колегіями суддів у постановах від 13.03.2018 (справа № 804/1113/16), від 24.05.2019 (справа № 826/16221/15), від 03.10.2019 (справа № 820/850/16), від 16.10.2019 (справа № 820/11291/15) та від 22.11.2019 (справа № 815/4392/15), де зазначалось, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може оскаржити обґрунтованість її призначення і проведення, реалізуючи право на захист від безпідставного податкового контролю, при цьому допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при її призначенні та проведенні. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2092»
«Про оподаткування податком на прибуток доходу від продажу нерухомого майна / Реєстрація платником ПДВ установи, яка не є платником ПДВ У разі отримання доходу від продажу нерухомого майна, тобто з іншого джерела, ніж передбачає підпункт 7.11.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного станом на 29 квітня 2011 року), такий дохід підлягає оподаткуванню податком на прибуток на загальних підставах. Установа, яка не є платником ПДВ, зобов’язана зареєструватися платником ПДВ у разі здійснення операцій з постачання товарів / послуг протягом останніх 12 календарних місяців, сума яких сукупно перевищує 300 000 грн. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2087»
«Умови щодо проведення повторної документальної позапланової перевірки Наказ про проведення повторної документальної позапланової перевірки за наявності підстав для її проведення приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протиправним є прийняття територіальним органом рішення про проведення повторної документальної позапланової виїзної перевірки всупереч підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3314»
«Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків накладенням арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках такого платника податків, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України. Арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3310»
«Застосування концепції бенефіціарного власника Застосування концепції бенефіціарного власника відносно будь-яких інших доходів, аніж до процентів, дивідендів і роялті, зокрема до фрахту, не відповідає положенням законодавства. За загальним правилом, до будь-яких платежів, що здійснюються на користь посередника, таке звільнення має надаватися в контексті розгляду інших, аніж статус бенефіціарного власника обставин, зокрема інтерпретації терміну «прибуток» або дохід. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5877»
«Нарахування та облік податкових зобов’язань ПДВ з операцій щодо списання кредиторської заборгованості Оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), то в платника податків відсутній обов'язок нараховувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість та здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв'язку із закінченням строку позовної давності за отриманими та неоплаченими товарами / послугами, щодо яких раніше був сформований податковий кредит. Норми Податкового кодексу України не встановлюють обов'язку з корегування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3299»
«Про підстави проведення позапланової податкової перевірки з підстав надання платником податків додаткових документів у запереченнях на акт податкової перевірки Законодавець передбачив право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. Якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та надсилає відповідні документи контролюючому органу до прийняття рішення за результатами такої, то це є підставою для призначення позапланової перевірки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5879»
«Особливості врахування документів платника податків після проведення податкової перевірки підчас винесення податкового повідомлення-рішення Обов'язок платника зберігати документи та надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду питання про прийняття рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3280 Обов'язок надання платниками податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірок при доведенні реальності господарських операцій Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих показників податкового обліку. У разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної в нього податкової інформації щодо задекларованих платником податків сум податкових зобов'язань і податкового кредиту та визнати ці суми документально непідтвердженими. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5826»
«Наслідки нехтування або ухилення платником податків від отримання кореспонденції якою здійснюється повідомлення останнього про намір податкового органу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Обов'язку контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у спосіб, визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України, кореспондує обов'язок платника добросовісно ставитися до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень (у разі застосування пункту 42.4 статті 42 ПК України). Необізнаність з наказом про проведення перевірки у зв'язку з нехтуванням або ухиленням від виконання податкового обов'язку без поважних причин не може бути розцінена на користь платника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6423»
«Наслідок недотримання обов'язку отримання кореспонденції платником податків Добросовісний платник зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання документів як на обставину, що звільняє від настання у зв'язку з цим негативних наслідків для такого платника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6452»
«Про обов’язковість ознайомлення платника податків з наказом про перевірку Норми Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлюють умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3269»
«Винесення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок у межах кримінальних проваджень Контролюючий орган уповноважений приймати податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок у межах кримінальних проваджень, предметом яких є податки, збори, розпочаті до 01 вересня 2015 року (дати набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків»), за умови постановлення судом обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, що набрали законної сили. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3263»
«Наслідок зазначення податковим органом можливого порушення платником податків у письмовому запиті про подання інформації Наведення в запиті з посиланням на інформацію як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, що потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6405»
«Наслідки виходу за межі предмету камеральної перевірки Вихід контролюючого органу за межі предмету камеральної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої з огляду на те, що акт такої перевірки є доказом, здобутим із порушенням закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5800»
«Умови приняття податкових повідомлень-рішень контролюючим органом за умови проведення податкової перевірки у межах кримінального провадженняна підставі пункту 78.1.11 ПК України Під час проведення податкової перевірки спочатку матеріали разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право виносити податкові повідомлення-рішення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6408»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?