«Щодо допустимості перегляду розміру аліментів у разі зміни обставин за наявності затвердженої судом мирової угоди Наявність затвердженої судом мирової угоди про утримання дитини не є абсолютною перешкодою для звернення з позовом про стягнення аліментів за зміни матеріального стану, сімейних…»
«Щодо неможливості розгляду заяви про встановлення факту перебування дітей на утриманні в порядку окремого провадження Заява про встановлення факту перебування дітей на утриманні одного з батьків, що подається з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не може…»
«Щодо стягнення пені у разі виникнення заборгованості з вини платника аліментів Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи,…»
«Щодо визначення місця проживання дитини та звільнення від спввлати алііметів При вирішенні спору щодо визначення місця проживання дитини, суд має керуватися найкращими інтересами дитини та врахувати, що створення одним із батьків перешкод у спілкуванні дитини з іншим із батьків призводить до…»
«Законний представник (батько) неповнолітнього потерпілого належний цивільний позивач у кримінальному провадженні Законний представник (батько) неповнолітнього потерпілого, який поніс витрати на лікування сина внаслідок його побиття обвинуваченим, є належним цивільним позивачем. Джерело: База…»
«Щодо відсутності обставин, які вказують на подвійне притягнення особи до відповідальності за одне й те саме правопорушення Притягнення особи до адміністративної та кримінальної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків і залишення дітей без догляду, що мало місце в різні дати та…»
«Додаткова винагорода поліцейським, яка виплачується на період воєнного стану, враховується при визначенні розміру аліментів Додаткова винагорода, що виплачувалася поліцейським на період воєнного стану (30 000 гривень) до 16 листопада 2022 року (дня набрання чинності постановою КМУ від 11 листопада…»
«Про стягнення аліментів у зв'язку із зміною місця проживання дітей без згоди матері Зміна батьком місця проживання дітей без згоди на те матері, за відсутності рішення компетентного органу про вирішення спору між батьками щодо опіки над дітьми, не є підставою для припинення стягнених з нього за…»
«Щодо встановлення факту перебування падчерки на утримаанні відчима в окремому провадженні Існування спору про право щодо участі батька дитини в її матеріальному забезпеченні / утриманні не може з’ясовуватися безвідносно до дій батька дитини, тому має вирішуватися за загальним правилом у межах спору…»
«Про визначення батька (рідного чи вітчима), який не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років Відповідно до абзацу 6 частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації…»
«Щодо права органу опіки та піклування на звернення до суду з позовом про оспорювання правочину щодо відчуження квартири, право на користування якою збережено за дітьми, позбавленими батьківського піклування Орган опіки та піклування може пред’являти позов про оспорювання правочину (ресцисорний…»
«Перебування дитини в батьків колишнього чоловіка, як нововиявлена обставина, для перегляду судового наказу про стягнення аліментів Вказана в листі служби у справах дітей обставина перебування дитини в батьків для перегляду судового наказу про стягнення з матері аліментів, якщо мати ще до видачі…»
«Щодо оскарження стягувачем розміру заборгованості зі сплати аліментів Стягувач вправі звернутись до суду зі скаргою щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів у порядку виконання судового рішення. Проте наявність такого права не позбавляє його можливості подати до суду позов про стягнення заборгованості зі сплати аліментів у порядку позовного провадження. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7606»
«Витрати, які не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються на утримання дитини Відшкодування одним із батьків половини вартості ремонту технічних пристроїв, половини вартості витрат на лікування, відвідування секцій та позашкільних закладів не є додатковими витратами у розумінні вимог Сімейного кодексу України та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з нього на утримання дитини на користь іншого з батьків. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7569»
«Особливі обставини, пов’язані зі вступом до вищих навчальних закладів за кордоном, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини Надання послуг із організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу за кордоном, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації з цих питань є особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини відповідно до положень статті 185 СК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7568»
«Юрисдикційність розгляду скарги на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів Велика Палата Верховного Суду відступила від власного правового висновку щодо юрисдикційності розгляду скарги на постанову державного виконавця про накладення штрафу у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, визначивши, що така скарга підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6683 Застосування частини чотирнадцятої статті 71 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, яка набрала чинності 28.08.2018, до заборгованості, що виникла до набрання чинності цією нормою Частина чотирнадцята статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає накладення штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів і яка набрала чинності 28 серпня 2018 року), застосовується не лише до заборгованості, що виникла після набрання чинності цією нормою, а й до, але продовжила існувати після набрання нею чинності. Визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6684 Обчислення суми аліментів та заборгованості боржника, який є непрацюючою працездатною особою Кошти, які отримує особа, що здійснює догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, та щомісячні компенсаційні виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, не включаються до складу доходів, з яких мають сплачуватися аліменти, тому для обчислення суми аліментів та заборгованості боржника, який є непрацюючою працездатною особою, по їх сплаті, мають застосовуватись положення частини другої статті 195 СК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6685 Скасування постанови виконавця про накладення штрафу, якщо заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника, а з вини виконавця Якщо заборгованість зі сплати аліментів виникла не з вини боржника, а з вини державного виконавця, який неправильно визначив розмір аліментів та базу їх стягнення, то постанова державного виконавця про накладення штрафу не може вважатися справедливою Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6686»
«Настання кримінальної відповідальності за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК). Адміністративний проступок, відповідальність за який наступає за ст. 173-2 КУпАП Кримінальна відповідальність за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК), настає у разі вчинення умисного діяння як у формі бездіяльності за умови злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, так і у формі дії (фізичне та психічне насильство, жорстоке ставлення тощо) та у разі настання тяжких наслідків для потерпілої особи. Адміністративним проступком, відповідальність за який наступає за ст. 173-2 КУпАП, може визнаватися вчинення домашнього насильства, яке не є тривалим чи систематичним, однак злісний характер діяння винуватої особи щодо дитини або особи, щодо якої встановлено опіку чи піклування, може бути ознакою об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 166 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7364»
«Виключення запису про батьківство як підстава для звільнення особи від сплати заборгованості за аліментами відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України Виключення запису про батьківство є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і, відповідно, є підставою для звільнення особи від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли така особа була записана батьком дітей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5544»
«Наявність письмової домовленості щодо способу і порядку участі батька у вихованні та утриманні дитини не дозволяє стверджувати про злісне ухилення ним від участі у вихованні дитини, достатнє для позбавлення його батьківських прав За наявності між батьками домовленості протягом певного періоду щодо способу і порядку участі батька у вихованні та утриманні дитини не можна стверджувати про злісне ухилення ним в цей період від участі у вихованні дитини. За відсутності належних, допустимих та достатніх доказів на підставі яких можна дійти до беззаперечного висновку про те, що батько злісно ухиляється від участі у вихованні дитини, підстав для позбавлення його батьківських прав немає. При цьому лише самого висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та встановлення факту неналежного виконання батьком свого обов`язку щодо виховання дитини недостатньо для позбавлення його батьківських прав. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4978»
«Покращення матеріального становища платника аліментів та наявність хронічного захворювання у дитини як підстава для збільшення розміру аліментів на дитину При вирішенні спору про збільшення розміру аліментів на дитину мають бути враховані інтереси дитини, а також усі істотні обставини, що можуть вплинути на визначення розміру аліментів. Вирішуючи питання про збільшення розміру аліментів на дитину, яка має хронічне захворювання, має надаватись перевага інтересам дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, а не посиланням відповідача на його матеріальне становище (відсутність доходу). Та обставина, що відповідач є працездатною, фізично здоровою особою, несе витрати по обробітку великої кількості орендованих земельних ділянок, а також виконав судове рішення про розподіл майна подружжя шляхом перерахування позивачу коштів не свідчить про неспроможність відповідача сплачувати аліменти в розмірі вище, ніж визначив суд. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4977»
«Щодо відшкодування моральної шкоди, завданої дитині у зв’язку з ухиленням від виконання матір'ю своїх батьківських обов’язків Аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення Цивільного кодексу України можуть субсидіарно застосовуватися для регулювання сімейних відносин. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (частина перша статті 23 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц вказала, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Положення пункту 6 частини другої статті 18 СК України не можуть вважатися такими, що виключають можливість відшкодування, на підставі загальних норм ЦК України, моральної шкоди, у випадку її спричинення у сімейних відносинах. Однак, з огляду на різноманітність суспільних відносин було б некоректним вважати, що право на відшкодування моральної шкоди у сімейних відносинах підлягає обмеженню лише вказаними у Сімейному кодексі України шістьма випадками або має бути прямо передбачено у договорі між учасниками сімейних відносин, при тому, що наприклад, у цивільних правовідносинах компенсація моральної шкоди внаслідок порушення права особи, за загальним правилом, може відбуватися у випадку її спричинення незалежно від наявності спеціальних норм. Обмеження права учасників сімейних відносин на відшкодування моральної шкоди лише випадками, передбаченими пунктом 6 частини другої статті 18 СК України, істотно звужує їх право на захист, і не може вважатися таким, що відповідає справедливості, добросовісності та розумності, як загальним засадам цивільного законодавства і засадам регулювання сімейних відносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України, частина дев`ята статті 7 СК України). Враховуючи зазначене, відмова матері від дитини у пологовому будинку, ухилення від виконання нею своїх батьківських обов`язків є підставою для відшкодування завданої дитині моральної шкоди. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4633»
«Вирішення спору про стягнення аліментів за наявності рішення про стягнення аліментів на користь одного з батьків та невирішеного спору щодо визначення місця проживання дитини Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір. Невирішений спір між батьками дитини щодо визначення її місця проживання також не може бути підставою для відмови в стягненні аліментів на користь того з батьків, із ким фактично проживає дитина на момент пред’явлення позову про стягнення аліментів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8322»
«Дохід від відчуження нерухомого майна не є видом заробітку (доходу), з якого можуть стягуватися аліменти Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постанові від 31 липня 2020 року у справі № 234/15413/17, ухваленої Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, зазначивши, що виручені платником аліментів кошти від продажу нерухомого майна не є видом заробітку (доходу), з якого можуть стягуватися аліментні платежі, а є грошовим еквівалентом вартості майна, що належало йому до продажу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1511»
«Презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати Сімейне законодавство містить презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов’язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1503»
«Стягнення у судовому порядку аліментів на дитину з того з батьків, хто проживає окремо від дитини Спосіб виконання батьками своїх обов’язків по утриманню неповнолітніх дітей після розірвання шлюбу, залежить від домовленості між ними. У разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти (з ким проживають більшість часу і на кого покладено більше турбот щодо утримання дитини), має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1496»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?