«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Про неможливість нарахування пені після спливу строку виконання грошового зобов’язання за договором позики Пеня за порушення умов договору позики не підлягає стягненню за період після настання строку повернення позики, оскільки після спливу строку виконання зобов’язання правовідносини набувають…»
«Обов'язковість експертної оцінки предмета іпотеки при позасудовому зверненні стягнення Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем у позасудовому порядку вимагає обов'язкового надання експертної оцінки майна. Відсутність такої оцінки є порушенням законодавства та…»
«Щодо розподілу витрат за надану професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже…»
«Преюдиціальне значення судових рішень у спорах про припинення кредитних зобов'язань Якщо судовим рішенням встановлено виконання боржником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, це є підставою для визнання припинення кредитних зобов'язань. Визнання припиненим зобов'язання за кредитним…»
«Порядок вирішення зобов’язальних правовідносин між позикодавцем та спадкоємцями позичальника Правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником, після смерті останнього трансформуються в зобов’язальні правовідносини між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються в порядку,…»
«Щодо дотримання процедури дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором у разі відсутності в договорі передбаченого кредитором права на дострокове стягнення кредитних коштів Право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту виникає за умови затримання…»
«Щодо повернення безпідставно набутих коштів при визнанні прилюдних торгів недійсними У разі визнання прилюдних торгів недійсними у судовому порядку, сплачені покупцем кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню. Нарахування трьох процентів річних на суму безпідставно набутих коштів…»
«Припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору…»
«Щодо наслідків неповідомлення боржнику про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту Неповідомлення боржнику про зміну реквізитів банку для сплати коштів на погашення кредиту може впливати на визначення розміру боргу, але не може бути підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язань. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3721»
«Відсутність підстав для нарахування кредитором 3 % річних та інфляційних втрат в натуральному зобов'язанні Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що: (1) натуральним є зобов'язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном; (2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов'язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; (3) кредитор в натуральному зобов'язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов'язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5708»
«Порядок стягнення боргу в іноземній валюті Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо стягнення боргу в іноземній валюті, визначивши, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/444 Обчислення 3 % річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов’язання в іноземній валюті При обчисленні 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов’язання в іноземній валюті, за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/445»
«Нарахування процентів, передбачених статтею 1048 ЦК України, у випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленого у договорі розміру і порядку сплати процентів за користування коштами У випадку отримання позики в іноземній валюті без обумовленого у договорі розміру і порядку сплати процентів за користування коштами, положення частини першої статті 1048 ЦК України не можуть бути застосовані Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/622 Юрисдикція спору між двома фізичними особами про стягнення заборгованості за договорами позики за відсутності кримінального провадження, пов'язаного з документом, яким підтверджується передача грошових коштів Спір між двома фізичними особами про стягнення заборгованості за договорами позики за відсутності кримінального провадження, пов'язаного з документом, яким підтверджується передача грошових коштів, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2719»
«Припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України у випадку наявності рішення суду про стягнення кредитної заборгованості Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України щодо неможливість припинення поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, визначивши, що враховуючи встановлену законодавцем правову природу поруки як додаткового (акцесорного) зобов'язання та його пряму залежність від умов кредитного договору, на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/66»
«Перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу Перебіг позовної давності у справі про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, комісіями, а також втрат від інфляції за кредитом і відсотками стосовно кожного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право банку вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування має право заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту платежів у межах позовної давності щодо кожного з цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду періодичні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2120»
«Щодо визначення грошових вимог кредиторів у гривні за офіційним курсом НБУ до долара США Частиною другою статті 45 КУзПБ встановлено, що в разі якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом такої валюти, встановленим НБУ на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Якщо у резолютивній частині рішення суду міста Дніпропетровська чітко визначено зобов’язання боржника перед кредитором, яке підлягає стягненню, в національній валюті за курсом НБУ на час ухвалення рішення, без зазначення еквіваленту в іноземній валюті, то заявлені банком вимоги щодо курсової різниці, яка виникла внаслідок зміни курсу гривні до долара США у період із дня ухвалення рішення до дня подання заяви про визнання боржника банкрутом , є безпідставними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4818 Щодо визначення розміру грошових вимог кредитора в результаті встановлення рішенням суду заборгованості у доларах США за кредитним договором Системний аналіз положень статей 1, 2, 23 Закону про банкрутство (в редакції від 22.12.2011) дає підстави для висновку, що в разі коли зобов’язання боржника визначені в іноземній валюті, склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом такої валюти, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. УВАГА! Правовий висновок, викладений у постанові, слід враховувати у разі застосування абзацу восьмого частини другої статті 47 КУзПБ, яким передбачено, що розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14851»
«Стягнення пені, нарахованої на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, якщо місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції Якщо відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб ― підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника є територія проведення антитерористичної операції, то немає підстав для нарахування боржнику та стягнення з нього пені на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1587»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про дострокове задоволення вимог кредитора, визначивши, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, а є підставою виникнення права на отримання гарантій належного виконання зобов’язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/618 Стягнення заборгованості за основним зобов’язанням у разі задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження не в повному обсязі В разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3429»
«Припинення зобов’язань у випадку закінчення строку дії договору Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, які залишились невиконаними, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/329 Застосування статті 1212 ЦК України у договірних відносинах Якщо між сторонами існують договірні відносини, а кошти, які позивач просить стягнути, набуті відповідачем за наявності правової підстави, їх не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/330 Витребування на підставі ст. 1212 ЦК України невикористаного авансу після закінчення строку дії договору Після закінчення строку дії договору, укладеного між сторонами, невикористаний аванс, переданий на виконання такого договору, не може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення. У цьому разі договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2522»
«Застосування ст. 625 ЦК України у разі прострочення виконання позадоговірного грошового зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей на підставі ст.1212 ЦК України У разі прострочення виконання позадоговірного грошового зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей на підставі ст.1212 ЦК України, застосовуються приписи частини 2 статті 625 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2521»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4361 Застосування позовної давності, якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів Якщо кредитний договір передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, то перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5063 Щодо наслідків закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, для другої сторони Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14675»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?