«Відступ! Підстави нікчемності положення кредитного договору щодо обов’язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного…»
«Нарахування передбачених договором процентів та неустойки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК…»
«Нарахування процентів та пені за кредитним договором за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо нарахування процентів та пені за кредитним договором після ухвалення рішення про…»
«Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи…»
«Про неможливість нарахування пені після спливу строку виконання грошового зобов’язання за договором позики Пеня за порушення умов договору позики не підлягає стягненню за період після настання строку повернення позики, оскільки після спливу строку виконання зобов’язання правовідносини набувають…»
«Обов'язковість експертної оцінки предмета іпотеки при позасудовому зверненні стягнення Державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем у позасудовому порядку вимагає обов'язкового надання експертної оцінки майна. Відсутність такої оцінки є порушенням законодавства та…»
«Щодо розподілу витрат за надану професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже…»
«Преюдиціальне значення судових рішень у спорах про припинення кредитних зобов'язань Якщо судовим рішенням встановлено виконання боржником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, це є підставою для визнання припинення кредитних зобов'язань. Визнання припиненим зобов'язання за кредитним…»
«Порядок вирішення зобов’язальних правовідносин між позикодавцем та спадкоємцями позичальника Правовідносини, що виникли між позикодавцем і позичальником, після смерті останнього трансформуються в зобов’язальні правовідносини між позикодавцем та спадкоємцями позичальника і вирішуються в порядку,…»
«Щодо дотримання процедури дострокового стягнення кредитних коштів за кредитним договором у разі відсутності в договорі передбаченого кредитором права на дострокове стягнення кредитних коштів Право кредитодавця вимагати дострокового повернення споживчого кредиту виникає за умови затримання…»
«Щодо повернення безпідставно набутих коштів при визнанні прилюдних торгів недійсними У разі визнання прилюдних торгів недійсними у судовому порядку, сплачені покупцем кошти є безпідставно набутими та підлягають поверненню. Нарахування трьох процентів річних на суму безпідставно набутих коштів…»
«Припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо припинення поруки за ч. 4 ст. 559 ЦК України, якщо умовами основного договору…»
«З ВІДСТУПОМ! Правова природа передбаченої договором плати за користування грошовими коштами та способу обчислення такої плати Проценти, передбачені частиною третьою статті 693 ЦК України, не можуть бути ототожнені з неустойкою та процентами, передбаченими частиною другою статті 625 ЦК України. Правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами не залежить від установленого сторонами в договорі способу обчислення такої плати. Передбачене статтею 536, частиною третьою статті 693, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1054 ЦК України право сторін на встановлення плати за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) з урахуванням положень статті 6 та частини першої статті 627 ЦК України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів і порядку їх сплати, а не як обрання ними іншого способу оплати. ОП КГС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові ОП КГС ВС від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 щодо застосування статей 536, частини третьої статті 693 та частини другої статті 625 ЦК України при визначенні правової природи передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами, а саме: правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами визначається в залежності від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6488 Особливості умов договору за користування грошовими коштами Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них. Положення, закріплені у ст. 536, ч. 3 ст. 693 ЦК України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення (за один день чи за календарний рік), оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день), за наявності такої потреби при тлумаченні змісту правочину. Враховуючи те, що кількість днів у календарному році є сталою та загальновідомою, визначений у такий погоджений сторонами спосіб (за кожен день прострочення) розмір цих процентів завжди може бути перетворений у річні проценти методом математичного розрахунку. Визначення сторонами у договору обчислення процентів за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) у спосіб за один календарний день, а не за календарний рік, не змінює правову природу таких процентів. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11472»
«Щодо процесуального правонаступництва як підстави для заміни сторони (третьої особи) у процесі По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах. У частині першій статті 514 ЦК України регулюються відносини між первісним кредитором і новим кредитором, та визначається який саме обсяг прав та на яких умовах переходить до нового кредитора. Тобто частина перша статті 514 ЦК України присвячена саме матеріальному правонаступництву, а не процесуальному. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6018»
«Щодо презумпції належності виконання обов’язку боржником, передбаченої ч. 3 ст. 545 ЦК України У частині третій статті 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку. У контексті презумпції належності виконання обов`язку боржником потрібно акцентувати на декількох аспектах: (а) формулювання «наявність боргового документа у боржника» варто розуміти розширено, адже такий документ може перебувати в іншої особи, яка на підставі статті 528 ЦК України виконала зобов`язання; (б) вона є спростовною, якщо кредитор доведе протилежне. Тобто кредитор має можливість доказати той факт, що не зважаючи на «знаходження» в боржника (іншої особи) боргового документа, він не виконав свій обов`язок належно; (в) у частині третій статті 545 ЦК України регулюються як матеріальні, так і процесуальні відносини. Матеріальні втілюються в тому, що наявність боргового документа в боржника (іншої особи) свідчить про належність виконання зобов`язання. У свою чергу, процесуальні відносини проявляються в тому, що презумпція належності виконання розподіляє обов`язки з доказування обставин під час судового спору; (г) частина третя статті 545 ЦК України не охоплює всіх підстав підтвердження виконання зобов`язання, перерахованих у статті 545 ЦК України. Це пов`язано з тим, що і розписка про одержання виконання доводить належність виконання боржником обов`язків, особливо у тих випадках, за яких кредитору не передавався борговий документ. Тобто й наявність у боржника (іншої особи) розписки кредитора про одержання виконання підтверджує належність виконання боржником свого обов'язку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5462»
«Щодо підстав для зупинення чи/або переривання позовної давності відповідно до статей 263, 264 ЦК України внаслідок вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, які відповідно до статті 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Отже, вжиття банком засобу позасудового захисту свого порушеного права, а саме звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) за виконавчим написом нотаріуса, до визначених статтями 263, 264 ЦК України підстав зупинення чи/або переривання позовної давності не належить. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5469»
«Щодо стягнення кредитної заборгованості за платіжною карткою на підставі приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Верховний Суд підтвердив висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), згідно з яким витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Водночас, цей висновок не застосовується у випадку, якщо від відповідача не надходило заперечень щодо непогодження між сторонами наданих банком Умов та Правил, а в матеріалах справи є підписана позичальником довідка про умови кредитування, яка містить інформацію про базову місячну процентну ставку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4962»
«Щодо заборгованості за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5338»
«Щодо стягнення кредитної заборгованості за платіжною карткою на підставі приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Верховний Суд підтвердив висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), згідно з яким витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що не визнаються відповідачем та не містять його підпису, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Водночас, цей висновок не застосовується у випадку, якщо від відповідача не надходило заперечень щодо непогодження між сторонами наданих банком Умов та Правил, а в матеріалах справи є підписана позичальником довідка про умови кредитування, яка містить інформацію про базову місячну процентну ставку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4962»
«Встановлення плати за користування позикою у твердій сумі Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо способу встановлення плати за користування позикою, визначивши, що визначення плати за користування позикою у твердій сумі є правомірним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5722 Нарахування процентів за користування позикою, якщо сторони договору встановили розмір плати за користування нею у твердій сумі Якщо сторони договору позики встановили розмір плати за користування нею у твердій сумі, то позикодавець не має права додатково нарахувати проценти за користування позикою у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України не тільки після настання терміну повернення позики, але і за останній день користування нею. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5723»
«Визначення ставки судового збору за подання заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника Ставка судового збору за подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається у фіксованому розмірі відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а не пропорційно до визнаних судом вимог. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12232»
«Припинення поруки внаслідок збільшення процентної ставки у зв’язку з порушенням позичальником умов кредитного договору У зобов`язаннях, в яких бере участь поручитель, збільшення процентної ставки у разі порушення позичальником умов кредитного договору, навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4703»
«Нарахування процентів після настання строку погашення кредиту та пені за кредитним договором в іноземній валюті З огляду на принцип диспозитивності у господарському процесі (стаття 14 ГПК України), за відсутності (невстановлення судами) обставин узгодження сторонами в кредитному договорі підвищеної ставки річних процентів, ніж визначена законом –три проценти річних відповідно до диспозиції, частини другої статті 625 ЦК України, не підлягають задоволенню судом заявлені кредитором (позикодавцем) вимоги щодо процентів, нарахованих за період після настання строку погашення кредиту щодо позичальника, однак з розрахунком цих вимог відповідно до процентної ставки, врегульованої кредитним договором, а не законом (частина друга статті 625 ЦК України – три проценти річних). Формулювання сторонами в кредитному договорі строку виконання зобов'язання та строку дії цього договору "до повного виконання зобов'язань за кредитним договором" не відповідає приписам статей 251, 252, 254 ЦК України щодо врегулювання строку або терміну, зі спливом або настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а також не є узгодженням строку виконання зобов'язання з повернення грошових коштів (кредиту) за кредитним договором у розумінні положень статті 530 та частини першої статті 1049 ЦК України. Склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5339»
«Щодо заборгованості за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника У пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ законодавець визначив тимчасові особливості процедури неплатоспроможності фізичної особи, згідно з якими до розміру вимог забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня. При цьому такі вимоги кредитора мають ґрунтуватися на кредитному договорі в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5338»
«Нарахування банком заборгованості за здійснення операцій за кредитним рахунком клієнта, які він не замовляв і не оформляв, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Факт здійснення операцій за кредитним рахунком власника кредитної картки, які ним не замовлялися та не оформлялися, що завдало йому істотної шкоди у вигляді нарахування додаткової заборгованості, яку він має погашати, та нарахування банком плати у великому розмірі за послугу «Миттєва розстрочка» за кредитні кошти, які ним не отримувались, а сама послуга не замовлялась, є підставою для розірвання кредитного договору відповідно до статті 651 ЦК України Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4646»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?