«Щодо умов солідарної відповідальності подружжя за завдані збитки Для покладення солідарної відповідальності на подружжя за завдані збитки (упущену вигоду) необхідно встановити, що шкоду заподіяно спільними діями або бездіяльністю обох із них. Сам факт перебування у шлюбі, спільний статус майна чи…»
«Щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівником на автомобілі третьої особи Юридична особа, яка є роботодавцем водія транспортного засобу, несе відповідальність за шкоду, завдану цим транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки третім особам, якщо водій використовував…»
«Щодо належного суб’єкта права на відшкодування ринкової вартості фізично знищеного в ДТП транспортного засобу Право на відшкодування майнової шкоди у вигляді ринкової вартості знищеного (пошкодженого) транспортного засобу за вирахуванням страхового відшкодування та вартості залишків належить…»
«Про недопустимість одночасного стягнення двох пеней за одне триваюче порушення при продажу майна на аукціоні в процедурі банкрутства Якщо несвоєчасне підписання акта про придбання майна на аукціоні та невідступлення права вимоги є наслідком однієї і тієї ж бездіяльності замовника аукціону,…»
«Відповідальність військової частини як володільця джерела підвищеної небезпеки у разі використання транспортного засобу військовослужбовцем з порушенням службової дисципліни Використання військовослужбовцем закріпленого за ним транспортного засобу з порушенням внутрішніх правил служби (самовільне…»
«Правові наслідки визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, для повернення майна Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання, є підставою для виникнення…»
«Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку,…»
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного…»
«Субсидіарна відповідальність осіб, винних у доведенні до банкрутства. Вимоги до звіту ліквідатора За змістом статей 61, 65 КУзПБ правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який з урахуванням покладених на нього повноважень повинен наполегливо та добросовісно…»
«Відсутність підстав для покладення цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок знесення зелених насаджень, за відсутності такого обов’язкового елемента цивільного правопорушення як протиправна поведінка Оскільки вирубка дерев здійснювалась під керівництвом голови сільської ради, як…»
«Законність отримання висновку експерта на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду Призначення і проведення експертизи на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту на стадії судового розгляду не свідчить про її незаконність, якщо висновок експерта…»
«Про відповідальність оператора газорозподільної мережі за шкоду від вибуху газу як володільця джерела підвищеної небезпеки Оператор газорозподільної мережі як володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за завдану шкоду від вибуху газу незалежно від наявності сумнівів щодо…»
«Щодо солідарної відповідальності Тож, звертаючись із заявою про солідарну відповідальність керівника боржника через порушення положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ з підстав, наведених в абзаці другому частини першої цієї статті, особа має довести перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності. Зокрема, вона має вказати на наявні ознаки загрози платоспроможності, а також послатися на відповідні докази, опираючись на відомості, які містяться у документах, що додаються боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство в разі загрози неплатоспроможності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6336 Про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 34 КУзПБ) Належне телеологічне тлумачення положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ полягає в такому: — порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника на користь боржника збитків, спричинених таким порушенням; належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник; — якщо суд виявив порушення законодавчої вимоги своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, такий висновок відображається у мотивувальній, а не резолютивній частині рішення; — кошти, стягнені із суб’єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому КУзПБ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11658 Покладення солідарної відповідальності на органи управління боржника на підставі ст. 34 КУзПБ Обов’язок боржника звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності, від імені якого діє його виконавчий орган (керівник), є імперативним та незалежним від процедури узгодження цього питання із засновниками чи учасниками товариства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13179»
«Пропуск судового засідання з оголошення рішення не дорівнює порушенню прав У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Водночас норми ГПК України не встановлюють правових наслідків у вигляді скасування судового рішення у випадку відсутності такого повідомлення. Процесуальний закон не покладає на суд обов’язку забезпечити присутність сторін під час проголошення судового рішення, а лише передбачає право учасників бути присутніми у цьому засіданні. Отже, неповідомлення особи про дату та час проголошення рішення не може розцінюватися як порушення її права на участь у розгляді справи та не є підставою для скасування судового рішення в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 310 ГПК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13035 Щодо проголошення судового рішення Відсутність повідомлення про дату та час проголошення рішення не впливає на законність та обґрунтованість ухваленого рішення і не може бути підставою для його скасування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13229 Відмінність між розглядом справи по суті та стадіями ухвалення / оголошення судового рішення Згідно зі ст. 219 ГПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення. Ухвалення та проголошення судового рішення не є стадіями розгляду справи по суті. Проголошення судового рішення є лише процесуальною формою доведення ухваленого рішення до відома учасників справи. Право учасників справи на ознайомлення з повним текстом судового рішення забезпечується шляхом вручення його копій відповідно до вимог ст. 242 ГПК України. Отже, розгляд справи по суті та стадії ухвалення й оголошення судового рішення є різними етапами процесу: перший передбачає дослідження доказів, заслуховування пояснень та судові дебати і саме тоді забезпечується реалізація принципів змагальності та рівності сторін; другий є процесуальним завершенням розгляду справи та способом доведення результатів судового розгляду до відома учасників. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15201»
«Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України Така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3096 Порядок і строки подання доказів позивачем Всі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить проте, що докази,якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме напозивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (ут.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад ,якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4429 Прийняття апеляційним судом доказів, яких не існувало на момент прийняття рішення судом першої інстанції Відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13072 Виклик свідка не є обов’язковим для здійснення судом оцінки його показань За ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Правовий аналіз положень ст. 86, 88, 89 ГПК України свідчить, що виклик свідка не є обов’язковим для здійснення судом оцінки його показань, а передумовою виклику для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, інших доказів або наявність у суду сумнівів щодо їхнього змісту, достовірності чи повноти. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13073»
Зразки документів, калькулятори та матеріали, дібрані за галуззю права цього рішення.
Потрібна фахова консультація або представництво інтересів у Верховному Суді?